Справа №  4-с-8/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          21 листопада 2011 року                                                                                 м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Фейіра О.О., при секретарі Кузьма Т.В., з участю представника скаржника –ОСОБА_1, представника боржника –Блохіної В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Берегово справу за скаргою ОСОБА_3 на дії начальника відділу ППВР відділу ДВС головного управління юстиції в Закарпатській області,-

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_3 звернулась до Берегівського районного суду зі скаргою на дії начальника підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області.

          Свої вимоги скаржником мотивовано тим, що 27 жовтня 2011 року начальник ППВР відділу ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області виніс постанову, якою скасовані постанова про відкриття виконавчого провадження в частині накладення арешту на все майно боржника та акт опису й арешту майна. Зазначав, що наведені в постанові від 27 жовтня 2011 року мотиви для скасування арешту є надуманими, безпідставними, а сама постанова є незаконною, оскільки, начальник ППВР відділу ДВС Головного управління юстиції в Закарпатській області не мав повноважень на скасування арешту майна боржника, а зняття арешту з майна боржника та виключення майна з акту опису й арешту є виключним правом суду. У зв’язку з чим, просить визнати дії начальника відділу ППВР відділу ДВС головного управління юстиції в Закарпатській області незправомірними та скасувати постанову від 27 жовтня 2011 року як таку, що порушує її законні права стягувача у виконавчому провадженні.  

           В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_1, скаргу підтримав, з підстав зазначених в скарзі,  просив визнати дії начальника відділу ППВР відділу ДВС головного управління юстиції в Закарпатській області неправомірними, а постанову від 27 жовтня 2011 року скасувати.

Представник боржника –ТОВ «Яблуко»Блохіна В.Ю. залишила вирішення скарги на розсуд суду.

Начальник відділу ППВР ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області, в судове засідання не з"явився, про день, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи,  суд вважає скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Так, в ході судового засідання встановлено, що рішенням Берегівського районного суду від 25 липня 2011 року з ТОВ «Яблуко»стягнуто на користь ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 771250,00 грн. та судові витрати в розмірі 1820,00 грн. 23 серпня 2011 року постановою головного державного виконавця відділу ДВС Берегівського РУЮ Ромоданом А.А. на підставі виконавчого листа №2-591\2011 від 25 липня 2011 року, виданого Берегівським районним судом 16 серпня 2011 року, відкрито виконавче провадження, надано боржнику строк до 30 серпня 2011 року для добровільного виконання рішення суду та накладено арешт на все майно, що належить боржнику –ТОВ «Яблуко».     

12 вересня 2011 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Берегівського РУЮ ОСОБА_5. в с. Боржава Берегівського району по пров. Залізничний, 1 проведено опис рухомого майна, що належить боржнику, а саме з 33 позиції технологічного обладнання та устаткування з виробництва яблучного концентрату, складено акт опису й арешту та передано описане майно на відповідальне зберігання заступнику директора СТОВ «Тиса»Верхолі І.П.

7 жовтня 2011 року начальником ППВР відділу ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_7 винесено постанову про передачу для подальшого виконання виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-591\2011, виданого 16 серпня 2011 року Берегівським районним судом про стягнення з ТОВ «Яблуко»на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 773070,00 грн., з відділу ДВС Берегівського РУЮ до ППВР відділу ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області та покладено обов’язки по передачі виконавчого провадження зі складанням акту приймання-передавання в строк до 11 жовтня 2011 року на відповідних працівників обох відділів.

Після проведення перевірки виконавчого провадження ВП №28315803, своєчасності, повноти та законності вчинених виконавчих дій відповідно до вимог ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження»начальником ППВР відділу ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_7 27 жовтня 2011 року винесено постанову про скасування постанови головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції Ромодана А.А. про відкриття виконавчого провадження ВП №28315803 від 23 серпня 2011 року в частині накладення арешту на все майно боржника – ТОВ «Яблуко», скасування акту опису й арешту старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції ОСОБА_5. від 12 вересня 2011 року та зобов’язання старшого державного виконавця ППВР відділу ДВС Головного управління юстиції в Закарпатській області Вудмаску М.Ф. винести постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, окрім майна, переданого та належного ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»відповідно до акта державного виконавця від 3 червня 2010 року та постанови від 3 червня 2010 року про передачу майна ТОВ «Яблуко» в рахунок погашення заборгованості ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»на суму 2724970,00 грн.

Скасовуючи постанову про відкриття виконавчого провадження від 23 серпня 2011 року в частині накладення арешту на майно боржника, а також акт опису й арешту майна від 12 вересня 2011 року, начальник ППВР зазначив, що при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем було одночасно накладено арешт на все майно боржника, що суперечить ч.2 ст. 25 та ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», а при проведенні опису й арешту рухомого майна державному виконавцю не було відомо про те, що дане майно було передано в рахунок погашення заборгованості ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика». Факт належності описаного майна ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»підтверджує наявністю свідоцтва про право власності, виданого приватним нотаріусом Ужгородського МНО ОСОБА_9 20 жовтня 2011 року.

У відповідності до ч. 2 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження»начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 60 названого Закону з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

З аналізу приписів ст. 83 та ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»начальник відділу може скасувати постанову державного виконавця або визнати недійсним складений державним виконавцем акт лише у випадку, якщо такі суперечать вимогам закону.

Ні Закон України «Про виконавче провадження», ні Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена Наказом Міністерства юстиції №74\5 від 15 грудня 1999 року, з відповідними змінами та доповненнями, не забороняють державному виконавцю одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження оголосити в такій про арешт майна боржника.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про  виконавче провадження»за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

В Законі не міститься чіткої вимоги для державного виконавця виносити одночасно дві постанови –про відкриття виконавчого провадження і про накладення арешту на майно боржника. Детальніше та більш вузько дії державного виконавця, в тому числі при відкритті виконавчого провадження, описано в Інструкції про проведення виконавчих дій, згідно п. 3.6.3. якої встановлено що за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 серпня 2011 року представником ОСОБА_3 –ОСОБА_11 було здано через канцелярію відділу ДВС Берегівського РУЮ заяву про примусове виконання рішення –виконавчого листа Берегівського районного суду №2-591 від 25 липня 2011 року, в якій з посиланням на ч. 3 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»міститься прохання накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника –ТОВ «Яблука».

Отже, суд приходить до висновку, що головним державним виконавцем відділу ДВС Берегівського РУЮ Ромоданом А.А. не було порушено вимог закону при відкритті виконавчого провадження та накладенні арешту на майно боржника постановою від 23 серпня 2011 року, як і не було порушень при проведенні опису майна та складанні акту опису й арешту від 12 вересня 2011 року.

Як зазначено в  ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»арешт на майно боржник може накладатися державним виконавцем 4 різними шляхами. При цьому, навіть при виявлені в діях державного виконавця порушень закону при застосуванні такого способу накладення арешту, як винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, не може бути підставою для скасування акту опису й арешту.  

У зв’язку з наведеним, у начальника ППВР відділу ДВС Головного управління юстиції в Закарпатській області не було законних підстав скасовувати накладений у постанові про відкриття виконавчого провадження від 23 серпня 2011 року арешт майна боржника та акт опису й арешту від 12 вересня 2011 року на підставі ст. 83 Закону України «Про  виконавче провадження».

В матеріалах справи міститься ухвала господарського суду Закарпатської області від 6 травня 2011 року, що набула законної сили 29 червня 2011 року, винесена за наслідками розгляду судом скарги ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»на дії ППВР відділу ДВС Головного управління юстиції в Закарпатській області, в мотивувальній частині якої зазначено, що не дивлячись на винесення державним виконавцем 3 червня 2010 року постанови про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу та акту про передачу стягувану майна, майно у власність (у вільне володіння, користування та розпорядження) стягувача - ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» не було передано. Відповідно до імперативних приписів ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження»наслідком вчинення дій державного виконавця при передачі майна стягувану в рахунок погашення боргу має бути фактичне передання такого майна, яке засвідчується відповідним актом про передачу. Саме з моменту фактичної передачі майна стягувач може вважатись його власником. Перебування арештованого майна на відповідальному зберіганні у СТОВ «Тиса»згідно акту опису й арешту від 12 вересня 2011 року підтверджує той факт, що на момент винесення оскаржуваної постанови, як і на момент видачі приватним нотаріусом свідоцтва про право власності на рухоме майно від 2 жовтня 2011 року, згідно зазначеного в судовому рішенні господарського суду від 6 травня 2011 року ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» не було власником спірного майна.       

Суд констатує, що начальник ППВР відділу ДВС Головного управління юстиції в Закарпатській області не наділений повноваженням скасовувати накладений арешт на майно, що належить іншій, ніж боржнику, особі.

Закон України «Про виконавче провадження», зокрема ст. 60, розрізняють випадки скасування арешту, накладеного на майно боржника, та скасування арешту майна, що належить іншій особі. При цьому, у випадку, якщо особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, то питання про зняття арешту з цього майна вирішує суд за позовом власника майна. Постановою начальника органу ДВС може бути знято арешт лише з майна боржника при виявленні порушення порядку накладення арешту.

Оскільки, начальник ППВР відділу ДВС Головного юстиції в Закарпатській області в оскаржуваній постанові зазначає, що описане й арештоване майно належить не ТОВ «Яблуко», а ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика», то повноважень на скасування накладеного арешту у нього не має. В даному випадку начальник ППВР уповноважений лише роз’яснити ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»про можливість звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно та зняття з нього майна.

Суд приходить до висновку, що неправомірно оскаржуваною постановою скасовано накладений арешт на все майно боржника, навіть, при наявності у ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»прав на рухоме майно, описане в акті опису й арешту від 12 вересня 2011 року.   

На підставі викладеного та керуючись ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 294, 383-387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати дії начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_7 неправомірними.

Постанову начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_7 від 27 жовтня 2011 року про скасування постанови головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції Ромодана А.А. про відкриття виконавчого провадження ВП №28315803 від 23 серпня 2011 року в частині накладення арешту на все майно боржника –ТОВ «Яблуко»та скасування акту опису й арешту старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції ОСОБА_5 від 12 вересня 2011 року  –скасувати.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п’яти днів з дня її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали протягом п’яти днів з дня отримання її копії до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.

         Суддя:                       О. О. Фейір