РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2007 року                         справа № 2-1393/07       м.  Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого                               Ференс-Піжук О.Р.

при секретарі                             Тимовській Н.В.

з участю позивачки      ОСОБА_1

відповідача                                 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про розірвання шлюбу,  суд,  -

встановив:

20 липня 2007 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу,  який укладений з відповідачем ОСОБА_2 25 січня 2003 року в Мовниківській сільській раді Іваничівського району. Від спільного шлюбу в подружжя є син ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1народження. Вимоги позивачка обґрунтовує тим,  що спільне життя з відповідачем не склалося,  з лютого 2007 року не живуть подружнім життям,  протягом цього часу окремо ведуть свої господарства. Відповідач немає постійної роботи,  отримані гроші на тимчасових роботах пропивав,  часто влаштовував безпричинні сварки,  дебоширив. Після скандалів він йшов з дому,  бувало не ночував вдома,  не пояснюючи причин його відсутності. Тривалий час не підтримують шлюбних стосунків. Вважає,  що спільне проживання та примирення і збереження сім'ї є неможливим.  Оскільки сторони мають неповнолітню дитину,  і не можуть розірвати шлюб через міськвідділ РАЦС,  тому позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала і пояснила,  що спільне життя не склалося,  чоловік зловживав спиртними напоями,  влаштовув сварки,  скандали. На даний час не підтримують подружніх стосунків,  за таких обставин вважає,  що подружнє життя є неможливим,  тому просить шлюб розірвати.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги    визнав повністю,  не заперечив щодо розірвання шлюбу.

Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи в їх сукупності,  суд прийшов до висновку,  що сумісне життя подружжя є неможливим,  збереження сім'ї суперечать інтересам сторін,  які тривалий час не живуть однією сім'єю,  не підтримують подружніх взаємин,  примирення між ними є неможливе,  тому позов підлягає до задоволення.

Відповідно до  ст.  112 Сімейного кодексу України,  суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено,  що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їхніх дітей,  що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги,  що в судовому засіданні встановлені обставини,  які свідчать про неможливість збереження шлюбу і спільного життя подружжя,  збереження шлюбу суперечило б інтересам подружжя,  тому суд шлюб розриває.

Керуючись  ст.  ст.  104,  110,  112 Сімейного Кодексу України,   ст.  ст.  10,  11,  60,  213,  215 ЦПК України,  суд,  -

вирішив:

Позов задовольнити.

Шлюб укладений між ОСОБА_1та ОСОБА_2,  25 січня 2003 року Мовниківською сільською радою Іваничівського району,  актовий запис № 1,  розірвати.

При отриманні свідоцтв про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_217 (сімнадцять) грн. судового збору в доход держави,  а ОСОБА_1звільнити від сплати судового збору,  оскільки з нею залишається проживати неповнолітня дитина.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений статтею 294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.