Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1900595566



КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД


Справа № 11-кп/824/87/2025 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

представника потерпілої ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційні скарги прокурора Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_12 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100070006868, за обвинуваченням:

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Подільського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 2-4 ст. 76 КК України.

Обраний стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до вступу вироку в законну силу залишено без зміни.

Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_12 на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди 5840 грн. 42 коп. та моральної шкоди 5000 грн. 42 коп.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Судом першої інстанції у кримінальному провадженні вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнаний винуватим у заподіянні умисних тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисних тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 121 КК України, за таких обставин.

21 вересня 2014 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 , знаходячись на міжсходинковому майданчику до входу в магазин «АТБ», розташованого по провулку Квітневому 9, у м. Києві, побачив ОСОБА_12 , з яким до цього склались неприязні відносини внаслідок обопільної бійки, яка сталась приблизно за п`ять хвилин до зустрічі, та у нього виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , перебуваючи на відстані приблизно одного метра від ОСОБА_12 , на грунті особистих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень останньому, діючи умисно, дістав із-за поясу штанів, в яких був одягнений, належний йому спеціальний пристрій для відстрілу гумових куль «Форт-12 Р», що перебував при ньому, дослав патрон у патронник, підняв руку з вказаним спеціальним пристроєм, тим самим скоротивши відстань до ОСОБА_12 приблизно до 8-10 см, та здійснив один постріл, від якого куля влучила в живіт останнього, чим спричинив потерпілому вогнепальне поранення живота: непроникаюче поранення передньої черевної стінки; закриту травму живота - розрив лівої долі печінки по діафрагмальній (12x7 см) та вісцеральній (до 6 см) поверхнях, яке ускладнилось гемоперітонеумом.

Вищезазначені тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи № 1970/Е від 05 листопада 2014 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Не погоджуючись із вироком суду першої інстанції, прокурор Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичних обставин та кваліфікацію дій обвинуваченого, просив вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком 5 років, в іншій частині вирок залишити без зміни.

У апеляційній скарзі прокурор зазначав, що суд першої інстанції, призначаючи покарання, не врахував, що злочин є тяжким та не навів підстав, передбачених КПК України, для застосування ст. 75 КК України.

Також на вирок суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , в якій він просив вирок скасувати, а кримінальне провадження закрити у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_12 , не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, також подав апеляційну скаргу, в якій, просив вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років, без застосування ст. 75 КК України. Цивільний позов до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди просив задовольнити в повному обсязі.

Також від потерпілого ОСОБА_12 надійшли заперечення на апеляційну скаргу захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , в яких він зазначав, що доводи апеляційної скарги є необгрунтованими.

Вироком Київського апеляційного суду від 14.03.2019 Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №7 та апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_12 задоволено частково. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишено без задоволення. Вирок Подільського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року стосовно ОСОБА_7 скасовано в частині призначеного покарання та вирішення цивільного позову у частині відшкодування моральної шкоди. Ухвалено новий вирок, яким призначено ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років. Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7 рахувати з моменту затримання обвинуваченого у порядку виконання вироку суду. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 до ОСОБА_7 у частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_12 100 000 (сто тисяч) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог потерпілого ОСОБА_12 про відшкодування моральної шкоди відмовити. У решті вирок Подільського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року залишити без зміни.

Постановою Верховного Суду від 12.09.2019 касаційну скаргу захисника ОСОБА_11 в інтересах засудженого ОСОБА_7 задоволено частково. Вирок Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року щодо ОСОБА_7 скасовано і призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Звільнено ОСОБА_7 з-під варти негайно.

Своє рішення суд мотивував тим, що суд апеляційної інстанції переглядаючи вирок суду першої інстанції, вимог кримінального процесуального закону не дотримався, що в силу ч. 1 ст. 412 КПК України, зокрема доводи сторони захисту щодо можливості вчинення ОСОБА_7 злочину в стані необхідної оборони або перевищення її меж належним чином не перевірив. Крім того, суд касаційної інстанції зазначив, що суду апеляційної інстанції під час нового розгляду необхідно повно й всебічно, з дотриманням вимог кримінального процесуального закону розглянути справу, врахувавши інші доводи касаційної скарги, в тому числі щодо невиконаної ухвали апеляційного суду про призначення комплексної судово-психологічної експертизи ОСОБА_7 .

Під час апеляційного перегляду матеріалів кримінального провадження за поданими апеляційними скаргами, захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, та закрити кримінальне ОСОБА_7 підтримав провадження щодо ОСОБА_7 . Обвинувачений клопотання, просив його задовольнити.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке вчинено 21 вересня 2014 року, а тому, з урахуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, на момент розгляду кримінального провадження закінчилися строки давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, який просив його звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КК України, на підтримку заявленого клопотання, думку прокурора, представника потерпілої, які заперечували проти поданого клопотання, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи клопотання, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.

Відповідно до висновку, зробленого у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду (постанова від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17), звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України є безумовним, оскільки приводом слугує саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.

Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.

Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України).

Відповідно до ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Під час апеляційного розгляду стороною захисту заявлено клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КК України та закриття кримінального провадження.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні 21 вересня 2014 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

У ході апеляційного розгляду ОСОБА_7 висловив свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Колегією суддів встановлено, що строки, передбачені ст. 49 КК України, станом на час розгляду матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_7 апеляційним судом, сплинули.

Фактів зупинення чи переривання перебігу строків давності судом не встановлено, оскільки наявними матеріалами кримінального провадження не підтверджується, що обвинувачений вчиняв дії, спрямовані на ухилення від суду чи затягування судового процесу.

Також, доводи сторони обвинувачення про те, що після вчинення даного кримінального правопорушення, обвинуваченим вчинено нове кримінальне правопорушення, є безпідставними, оскільки судом не встановлено і сторонами не надано доказів на підтвердження наявності обставин, що мали би наслідком підстави для зупинення чи переривання строків давності.

У зв`язку із викладеним колегія суддів вважає за необхідне звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КК України з підстав, передбачених ст. 49 КК України, тобто у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КК України.

Разом із тим, з огляду на ухвалення рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, а також враховуючи положення ст. 129 КК України,колегія суддів вважає за необхідне цивільний позов у кримінальному провадженні залишити без розгляду, що не перешкоджає зверненню з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284, 376, 417, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.

Вирок Подільського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року у кримінальному провадженні №12014100070006868 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, - скасувати.

Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12014100070006868 щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 121 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: _______________ ______________ ________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація