Справа № 541/264/25

№ провадження 1-кп/541/120/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2025 року                                                        місто Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючої судді - ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника – ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород Полтавської області кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024170550001035 від 23.09.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миргород, Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, холостого, утриманців не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,-

в с т а н о в и в:

12.06.2024 постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, у справі №541/2053/23, яка набрала законної сили 25.06.2024, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік

В подальшому,  ОСОБА_4 , будучи обізнаним про те, що вищевказаним рішенням суду його позбавлено права керування транспортними засобами, оскільки він безпосередньо приймав участь у судових засіданнях при розгляді матеріалів про його притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст. 129? Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, шо набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом при наступних обставинах.

22.09.2024 року о 15 годині 48 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння керував транспортним засобом- автомобілем марки «ВАЗ-2108» д.н.з. НОМЕР_1 та рухався в м. Миргород Полтавської області по вул. Павла Посвіта, поблизу домоволодіння № 18, де був виявлений працівниками сектору реагування патрульної поліції Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 провину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Доповнив, що з перших днів російської агресії пішов добровольцем і приймав участь у воєнних діях на Харківському напрямку, під час яких був поранений, а після лікування був демобілізований. У скоєному розкаюється, просив суд суворо не карати.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також сторонам роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого доведена та його  дії  правильно кваліфіковані  за ч.1 ст. 382 КК України як умисне невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, котра вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Призначаючи покарання з додержанням вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, характеризується за місцем проживання посередньо, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

З врахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, пом`якшуючих покарання обставин, даних про особу обвинуваченого, негативного відношення до вчиненого ним кримінального правопорушення та критичної оцінки своїх дій, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді штрафу в мінімальному розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн., що буде достатньою мірою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

 Цивільний позов по справі не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Запобіжний  захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот ) гривень 00 коп.

Речові докази: DVD-R диск із відеозаписами зберігати в матеріалах кримінального провадження №12024170550001035.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в цей же термін, з моменту вручення йому копії вироку шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, в разі подання апеляційної скарги, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СуддяОСОБА_1