Справа № 302/1429/24

Провадження № 2/302/40/25

61

УХВАЛА

про забезпечення позову

(повний текст)

14 березня 2025 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді                                        Повідайчика О.І.,

за участі:

секретаря судового засідання                                Куруц В.І.

позивачки                                                         ОСОБА_1

представниці позивачів – адвокатки                        Гренджа В.Ю.,

представниці відповідачки ОСОБА_2 – адвокатки        Леньо Н.В.

представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката        Розмана С.Ю.

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в с-щі Міжгір`я цивільної справи за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області, про визнання права власності на спадкове майно за законом,

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2024 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшла позовна заява ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , подана в їх інтересах представницею – адвокаткою Гренджа Вікторією Юріївною, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за законом.

Під час судового розгляду 14 березня 2025 року представниця позивачів адвокатка Гренджа В.Ю. подала суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно: нежитлову будівлю – перукарню « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 12628768 та земельну ділянку кадастровий номер 2122455100:01:008:1002, площею 21 кв.м., цільове призначення земельної ділянки для комерційного використання, місце розташування АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки існує вірогідність подальшого відчуження майна третім особам, а відтак ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі задоволення позову буде неможливий.

Позивачка ОСОБА_1 та представник позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 - адвокатка Гренджа В.Ю. у судовому засідання підтримала подану заяву про забезпечення позову та просить таку задоволити з наведених в ній обставин.

Представник відповідача ОСОБА_3 – Розман С.Ю. в судовому засідання подану заяву про забезпечення позову заперечив та просив відмовити у задоволенні такої. Стверджував, що тривали розгляд справи не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокатка Леньо Н.В. в судовому засідання подану заяву про забезпечення позову заперечила, просила відмовити у задоволенні такої, з мотивів озвучених адвокатом Розманом С.Ю.

Третя особа Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області явку представника в судове засідання не забезпечила, подала суду заяву в якій просила розглядати справу без участі представника ради.

Давши оцінку наведеним у заяві підставам забезпечення позову, дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборони вчинення певних дій.

Відповідно до ч.ч.5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Згідно з п.10 ці заходи мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, з урахуванням наданих доказів на підтвердження своїх вимог, суд пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Натомість, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна - земельних ділянок, не свідчить про передчасний висновок суду про протиправність дій відповідача.

Крім того, невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду, що означатиме порушення в тому числі вимог п.1 ст.6 § 1 Конвенції. Значення обов`язковості виконання рішення суду висловлено в правовій позиції Європейського суду з прав людини в Рішенні у справі «Деркач та Палек проти України» (Заяви №№ 34297/02 та 39574/02) від 21 грудня 2004.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд враховує, що предметом позову в справі є визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом. При цьому суд бере до уваги, що право власності на зазначене майно, частина якого за доводами позивачів увійшло до складу спадкової маси, фактично зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_2 . Зазначена обставина дає можливості останній вчинити дії щодо відчуження предмету спору. Презюмуючи добросовісність поведінки ОСОБА_2 суд, між тим, зауважує про слушність доводів представниці позивачів, що відчуження спірних об`єктів може мати наслідком утруднення виконання судового рішення, у випадку вирішення ним юридичної долі зазначеного майна.

На підставі вищевикладеного, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивачів адвокатки Гренджа В.Ю. щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням принципу розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; з урахуванням встановленого спору між сторонами по справі, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно забезпечення позову є обґрунтованими. Законним та співмірним із заявленими позовними вимогами та збалансованим з інтересами відповідача суд уважає захід забезпечення позову у виді арешту майна із забороною вчинення дій щодо його відчуження. Невжиття таких заходів забезпечення позову, на думку суду, може зробити неможливим або ж ускладнити виконання рішення суду у випадку задоволення позову. При цьому суд зауважує, що застосування такого виду забезпечення позову не може мати істотного обмеження правомочностей відповідачки щодо цього майна при добросовісній поведінці щодо нього під час судового провадження, позаяк матиме вплив виключно на можливість розпорядження майном, не зачіпаючи повноважень володіння й користування.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 3353447893 від 12.06.2023 ОСОБА_5 є власником нежитлової будівлі – перукарня « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованої в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 12628768. Визнання права на частку в праві власності на зазначений об`єкт у порядку спадкування за законом є предметом цього позову, а тому суд уважає обґрунтованим вжиття щодо нього заходів забезпечення позову.

В частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2122455100:01:008:1002 площею 21 кв.м., призначену для комерційного використання, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , суд уважає заяву про забезпечення позову необґрунтованою, позаяк земельна ділянка з таким кадастровим номером не є спірним об`єктом і не належить до предмету позову в цій справі. Відтак у цій частині в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. 149-151, 153, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представниці позивачів – адвокатки Гренджа В.Ю. про забезпечення позову, – задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

- нежитлову будівлю – перукарню « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 12628768 із забороною вчинення будь-яких дій щодо відчуження у будь-який спосіб нежитлової будівлі.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено 17 березня 2025 року.

Головуючий суддя                                                                О.І. Повідайчик