Ухвала

12 березня 2025 року

м. Київ

справа № 219/8039/20

провадження № 61-13133св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Грушицького А. І.,

суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: ОСОБА_3 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бахмутська набережна»,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року у складі колегії суддів Кішкіної І. В., Агєєва О. В., Корчистої О. І.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бахмутська набережна», про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і судових рішень

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бахмутська набережна» (далі - ОСББ «Бахмутська набережна»), про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Позов обґрунтувала тим, що їй та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 січня 1999 року та свідоцтва про право власності на житло від 23 вересня 1993 року відповідно, належить по 1/2 частині квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 з 2007 року не проживає у вказаній квартирі, оскільки виїхала за межі України, місце її знаходження не відомо. Позивач утримує квартиру, сплачує за житлово-комунальні послуги.

Відповідач систематично здійснює залиття квартири позивача, про що складено акти від 25 січня 2007 року, 30 квітня 2019 року, 27 липня 2020 року, при цьому, відповідач обіцяла зробити відновлювальний ремонт, проте жодного разу цього не зробила та майнову шкоду не відшкодувала.

Згідно із актом про залиття квартири від 27 липня 2020 року відбулось залиття стелі у приміщенні ванної кімнати, туалету та кухні з квартири № 3 , яка належить відповідачу та знаходиться на другому поверсі будинку АДРЕСА_3 та розташована над квартирою ОСОБА_1 . Комісійною перевіркою встановлено, що в квартирі позивача в туалеті, ванній кімнаті, кухні є сліди рудого кольору, у ванній кімнаті відпала штукатурка на стелі 1,5 кв. м, в туалеті відклеїлись шпалери 1,8 кв. м та відпала штукатурка на стелі 0,5 кв. м. Відповідач відмовилась входити до складу комісії, не надала доступу до комунікацій в своїй квартирі, відмовилась від ознайомлення з актом ОСББ «Бахмутська набережна» від 27 липня 2020 року.

При зверненні позивача до ОСББ «Бахмутська набережна» із заявою щодо встановлення точної причини залиття її квартири, позивача 29 липня 2020 року повідомлено про неможливість встановити причину залиття, оскільки ОСОБА_2 не надала доступ до комунікацій своєї квартири.

Відповідно до звіту про оцінку збитків внаслідок залиття квартири від 17 серпня 2020 року № 109 сума збитків становить 10 992,00 грн. Вважає, що неналежне виконання відповідачем обов`язку з утримання квартири призвело до заподіяння шкоди позивачу. При цьому, позивач понесла додаткові витрати на послуги експерта в сумі 2 000,00 грн, правничу допомогу в сумі 1 500 грн, сплату судового збору в розмірі 840,80 грн.

Позивач просила суд стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , 12 992,00 грн, з яких 10 922,00 грн - вартість ремонтних робіт з відновлення внутрішнього оздоблення квартири, 2 000 грн - витрати за складання звіту про оцінку збитків внаслідок залиття квартири, а також витрати на правничу допомогу в сумі 1 500 грн, сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Дружківський міський суд Донецької області рішенням від 14 березня 2023 року у складі судді Погрібної Н. М. в задоволенні позову відмовив.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що позивач не надала належних доказів, на підтвердження своїх позовних вимог.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 14 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнав неподаною та повернув скаржнику.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що скаржник у встановлений апеляційним судом строк недоліки апеляційної скарги не усунула.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі скаржник посилається напорушення норм процесуального права, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, від 12 жовтня 2022 року у справі № 369/4180/21 та інших.

У касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що позивач та її представник ухвалу апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху не отримували.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її із Дружківського міського суду Донецької області.

17 травня 2024 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

На підставі ухвали Верховного Суду від 04 березня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 06 березня 2025 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 серпня 2023 рокуз огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України (у відповідній редакції) для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 684 грн.

Пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України визначено, що ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову в цій справі є стягнення матеріальної шкоди, яка завдана залиттям квартири в сумі 12 992,00 грн.

Отже, ціна позову в цій справі становить 12 992,00грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищувала ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 100 = 268 400 грн).

Положеннями частини першої статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах, підлягають касаційному оскарженню. Таких випадків суд касаційної інстанції не встановив.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), рішення від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomezdela Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), рішення від 19 грудня 1997 року), згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17 сформулювала правову позицію, згідно з якою, якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, касаційне провадження у справі належить закрити.

Таким чином, оскаржуване судове рішення ухвалене у малозначній справі. При цьому у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України вживається термін «судові рішення», який включає як рішення так і ухвали суду. Процесуальний закон не передбачає винятків щодо касаційного оскарження ухвал в малозначних справах, крім передбачених підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які стосуються в тому числі рішень суду.

За таких обставин касаційне провадження у справі підлягає закриттю.

Подібний висновок щодо застосування норм процесуального права наведено в ухвалі Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 569/24427/21.

Керуючись статтями 19, 260, 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бахмутська набережна», про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири закрити.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. І. Грушицький

Судді С. О. Карпенко

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

В. В. Пророк