Справа № 308/20028/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2025 року                                                                        м.Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді – Дегтяренко К.С.

за участі секретаря судових засідань – Чейпеш В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» Дідиченко Дарини Григорівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник ТОВ «Укр кредит фінанс» Дідиченко Д.Г. звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 вересня 2023 року відповідачем ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1273-5843, на підставі якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 24000 грн. 00 коп..

Відповідач в загальній кількості 13 разів оформлював кредитні відносини з Позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність Відповідача з процедурою оформлення та виконання кредитного договору.

Всупереч умов кредитного договору відповідач не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем, внаслідок чого станом на 25 листопада 2024 року за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 134592 грн. 00 коп., а саме: прострочена заборгованість за кредитом – 24000 грн. 00 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 106992 грн. 00 коп., однак, враховуючи програму лояльності до споживачів фінансових послуг частково списано заборгованість за нарахованими процентами до суми: прострочену заборгованість за кредитом – 24000 гривень; прострочену заборгованість за нарахованими процентами – 96000 грн. 00 коп., що разом становить 120000 грн. 00 коп., що і змусило звернення позивача до суду.

Відзиву на позовну заяву у встановлений строк не подано.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дегтяренко К.С. від 13 січня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з правилами ч.6 ст.19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

У відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України суд дійшов до висновку про проведення розгляду даної справи за участю сторін.

В судове засідання 03 березня 2025 року:

представник позивача не з`явилася, при цьому одночасно з позовною заявою подала клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує;

відповідач не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, при цьому подав до суду заяву, згідно з якої позов визнає, просить проводити розгляд у його відсутності.

Враховуючи викладені позиції сторін щодо розгляду справи у їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явилися, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи:

17 вересня 2023 року відповідачем ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1273-5843, на підставі якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 24000 грн. 00 коп..

Всупереч умов кредитного договору відповідач не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем, внаслідок чого станом на 25 листопада 2024 року за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 134592 грн. 00 коп., а саме: прострочена заборгованість за кредитом – 24000 грн. 00 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 106992 грн. 00 коп., однак, враховуючи програму лояльності до споживачів фінансових послуг частково списано заборгованість за нарахованими процентами до суми: прострочену заборгованість за кредитом – 24000 гривень; прострочену заборгованість за нарахованими процентами – 96000 грн. 00 коп., що разом становить 120000 грн. 00 коп.

Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

За правилами ч.1 ст.202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч.1 ст.207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч.2 ст.639 ЦК).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.ст.526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст.1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, укладаючи договір кредитної лінії в електронній формі сторони погодили умови та порядок повернення відповідачем кредиту шляхом здійснення платежів з оплати процентів за користування кредитом та обов`язком позичальника повернути суму кредиту.

Як встановлено судом, відповідач після укладання кредитного договору належним чином не виконував свого зобов`язання із здійснення платежів, чим допустив порушення умов повернення кредиту, тобто строків та розмірів внесення щомісячних платежів, а тому допустив порушення виконання своїх зобов`язань. Отже вимоги позивача в межах цієї суми є цілком правомірними та обґрунтованими і підлягають до задоволення. Крім того, відповідач подав до суду заяву згідно якої визнає пред`явлені до нього позовні вимоги.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України відповідачем не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.

З урахуванням вищенаведеного, беручи до уваги те, що під час судового розгляду справи позивачем доведено належними доказами те, що у ОСОБА_1 станом на 25 листопада 2024 року виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 120000 грн. 00 коп., яку він добровільно не погасив, факт виконання умов договору і повернення кредиту не довів, відзиву на позовну заяву до суду не подаі, розрахунків позивача не спростував, та визнав позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Укр кредит фінанс» є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами:

При зверненні з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп..

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, з державного бюджету позивачу необхідно повернути 1211 грн. 20 коп. судового збору (50 відсотків судовогозбору,сплаченого приподанні позову) та стягнути з відповідача на користь позивача 1211 грн. 20 коп. судового збору за вимогу про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 526, 610-612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 12, 76-81, 141, 258, 263, 265, 266, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» Дідиченко Дарини Григорівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість за кредитним договором №1273-5843 від 17 вересня 2023 року в розмірі 120000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп. з яких:

-24000 грн. 00 коп. – прострочена заборгованість за кредитом;

-96000 грн. 00 коп. – прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.. сплаченого судового збору.

Повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» 50 % сплаченого судового збору відповідно до платіжної інструкції №43440 від 11.12.2024 у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Закарпатського апеляційного суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВ "Укр Кредит Фінанс", адреса: Україна, 01133, місто Київ, бульвар Л.Українки, будинок 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598..

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя                                                                                Дегтяренко К.С.