Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/2183/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.03.2025 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі - головуючий - суддя Кашуба А.В., секретар судового засідання - Чернянчук К.П., за участі позивачки ОСОБА_1 , представників позивачів адвоката Дидинської Б.М., відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання права власності у порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

03.04.2024 позивачі звернулися до суду із вказаним позовом.

Позивачки просять суд визнати за кожною право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 на 1/10 частку житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9 : чоловік ОСОБА_1 та батько ОСОБА_3 . Відповідачі є дітьми ОСОБА_10 . На день смерті ОСОБА_11 відкрилася спадщина, що складу якої ввійшло майно: 1/2 частка у житловому будинку по АДРЕСА_1 , яка належала йому на підставі Свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого Виноградівською міською радою народних депутатів від 05.04.1994 на підставі рішення виконкому від 30.03.1994 №63. Друга половина будинку належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого Виноградівською міською радою народних депутатів від 05.04.1994 на підставі рішення виконкому від 30.03.1994 №63.

Спадкоємцями першої черги за законом до спадщини ОСОБА_9 стали його дружина та діти - сторони у справі. На день відкриття спадщини у будинку АДРЕСА_1 разом із спадкодавцем проживали та були зареєстровані: дружина ОСОБА_1 та четверо дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які не відмовилися від спадщини та успадкували її за законом у рівних частках кожен - по 1/10 частці.

Позивачка повідомляє про те, що ОСОБА_4 у травні 2017 року намагався через суд визнати право власності на частку у спадковому будинку, однак Постановою Закарпатського апеляційного суду від 22.10.2019 йому було відмовлено у визнанні права власності через те, що він не залучив до справи усіх спадкоємців, а крім того, ОСОБА_4 намагався привласнити і одну другу частку своєї живої матері.

Ухвалою суду від 21.02.2025 склад учасників справи доповнено за заявою позивачів, які вказали, що у спадкодавця був ще один син - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а в нього є дружина та діти, яких залучено до справи у якості відповідачів. ОСОБА_12 спадщину не прийняв, заяви про прийняття спадщини не подавав, не проживав разом зі спадкодавцем на день відкриття спадщини, не вчиняв інших дій на її прийняття.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_9 не відкривалася. 02.02.2024 державний нотаріус відмовила у оформленні спадщини через те, що не подано правовстановлюючий документ на будинок. Позивачка стверджує, що ОСОБА_2 відмовляється надати оригінал документа.

Відзив жодним із відповідачів не подано.

Відповідач ОСОБА_4 подав письмову заяву, у якій просив розглядати справу без його участі. Повідомив, що визнає позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_5 подав письмову заяву, у якій просив розглядати справу без його участі. Повідомив, що визнає позовні вимоги.

Відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кожен, подали письмові заяви, у яких просили розглядати справи без їх участі. Заявили, що визнають позовні вимоги, визнають обставини позову, повідомляють, що на день смерті спадкодавця ОСОБА_10 їх батько ОСОБА_12 проживав окремо від спадкодавця, не заперечують проти задоволення позовних вимог.

У судовому розгляді взяли участь позивачі та відповідач ОСОБА_2 . Допитано у якості свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Позивачі в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити вимоги позову на підставі наведених у позовній заяві доводів та поданих доказів.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомив, що проти задоволення позову не заперечує. Визнає обставини, наведені позивачами.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні дала показання про те, що є сусідкою сім`ї ОСОБА_15 . На день смерті голови сім`ї ОСОБА_9 з ним проживали його дружина, сини ОСОБА_16 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_3 . Позивачка ОСОБА_3 проживала у цій сім`ї до 1996 року. У 1997 році виписалася.

Вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши подані письмові докази, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вирішив наступне.

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд прийшов до висновку, що правовідносини, що виникли, врегульовані ЦК України (2003 р.).

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). В ст.1217 ЦК України, зазначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_9 (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 , а.с.12). Чоловік позивачки ОСОБА_1 (а.с.71). Батько позивачки ОСОБА_3 (а.с.13-14). Батько відповідачів ОСОБА_19 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 (а.с.52). Батько ОСОБА_2 (а.с.15).

Родинні відносини підтверджено достатньою сукупністю офіційних документів, достовірність яких не викликала у суду сумнівів.

На день смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина за законом. Заповіту не залишив.

До складу спадщини ввійшла одна друга частка у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .

Право власності спадкодавця посвідчено Свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок від 05.04.1994 року, видане виконавчим комітетом Виноградівської міської ради Закарпатської області на підставі рішення виконкому Виноградівської міської ради №63 від 30.03.1994 року. Право власності у одній другій частці зареєстровано у Виноградівському РБТІ, реєстровий номер 3958, книга №16 від 09.04.1994. Частка у праві власності зареєстрована також у Державному реєстрі речових рав, РНОНМ 1295263721212, а.с.27.

Інша одна друга частина належить на праві власності та зареєстрована за ОСОБА_21 ( ОСОБА_21 ) (позивачка у справі), реєстровий напис на Свідоцтві про право особистої власності, вчинений Виноградівським РБТІ, реєстровий номер 3958, книга №16, від 09.04.1994.

Згідно довідки Виноградівського РБТІ від 26.07.2023 року №504, станом на дату видачі довідки будинок будівництвом завершений, виготовлено технічний паспорт, одна друга частка зареєстрована за ОСОБА_9 , одна друга частка - за ОСОБА_1 .

Вказані обставини підтверджено належними та допустимими доказами, визнані усіма учасниками справи (копії правовстановлюючих та технічних документів на будинок, а.с.16-20,23-24).

Суд встановив, що на день смерті ОСОБА_9 разом із ним однією сім`єю за однією адресою проживали: дружина ОСОБА_23 , дочка ОСОБА_24 , сини ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_4 .

Суд на підставі достатньої сукупності здобутих в ході судового розгляду доказів встановив, що син ОСОБА_12 на день смерті його батька ОСОБА_10 проживав окремо разом із своєю дружиною за адресою АДРЕСА_2 . Про це повідомили відповідачі ОСОБА_6 (дружина ОСОБА_25 ), ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (діти ОСОБА_25 ). Дану обставину підтвердили та визнали також позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.53), є таким, що не прийняв спадщину ОСОБА_9 , тому у вказаній справі не зачіпаються права чи законні інтереси його спадкоємців - відповідачів ОСОБА_26 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Такі ознайомлені зі змістом обставин та вимог позову, визнали обставини та заявили, що не заперечують про задоволення вимог позивачів.

Суд констатує, що до правовідносин спадкування, які склалися, слід застосувати правові норми Цивільного кодексу України від 1963 року.

Відповідно до ст.529 ЦК України, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст.546 ЦК України, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Суд пересвідчився, що позивачі ОСОБА_23 та ОСОБА_3 , відповідачі ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 фактично вступили в управління та володіння спадковим майном. ОСОБА_12 не прийняв спадщину.

ОСОБА_3 станом на дату відкриття спадщини була офіційно працевлаштована: до 16.08.1993 року працювала на Виноградівському консервному заводі (записи Трудової книжки , а.с.48).

Отже, має місце спадкування за законом п`ятьма спадкоємцями першої черги у рівних частках.

Оскільки до складу спадщини ввійшла одна друга частка у праві власності на житловий будинок, то кожен із спадкоємців успадкував по одну десяту частку з цілого.

Зі слів позивачів, та що підтверджено письмовим роз`ясненням нотаріуса (а.с.26), можливість оформлення спадщини у нотаріальному порядку виключена через те, що у розпорядженні позивачів відсутній оригінал правовстановлюючого документу на будинок. Їх право не визнається. Суд пересвідчився, що переходів прав власності від ОСОБА_10 та ОСОБА_23 до інших осіб не відбулося, спадкова справа після смерті ОСОБА_9 не відкривалася (Витяг зі спадкового реєстру, а.с.25, 43).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК).

За змістом листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Для подальшого утримання та збереження майна необхідно оформити право власності на спадкове майно, проте іншого способу, окрім визнання права власності на вказаний житловий будинок в судовому порядку, не існує.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, та відповідних їм норм цивільного законодавства суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих доказів, які оцінені судом як належні, допустимі, достовірність яких не викликала у суду сумнівів, та сукупність яких є достатньою, - вирішив, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Кожен із позивачів сплатив судовий збір за позовну вимогу майнового характеру у розмірі 1211,20 грн. За їх письмовою заявою судові витрати, понесені позивачаами, слід покласти на позивачів.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності у одній десятій частці на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності у одній десятій частці на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .

Судові витрати позивачів у розмірі 1211,20 грн за кожним - покласти на позивачів.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючийА. В. Кашуба