Справа № 162/204/25

                                               Провадження № 2-а/162/60/2025

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року                                                        селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі судді Глинянчука В.Д., з участю секретаря судових засідань Смаль Т.П., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

1. Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом 03 березня 2025 року.

Позивач просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24 лютого 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

У судове засідання сторони не з`явилися.

На підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

2. Стислий виклад позиції позивача.

Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач 14 жовтня 2024 року за викликом та надалі станом на 27 лютого 2025 року не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 для визначення призначення на особливий період. В подальшому, не прибувши у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки протягом трьох діб від визначеної у повістці дати, не повідомив про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення у територіальний центр та в будь-який інший спосіб. ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Позивач вчасно оновив свої дані через застосунок «Резерв +».

У жовтні 2024 року позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про відстрочку від призову. Відповідну довідку ОСОБА_1 було видано 08 жовтня 2024 року.

Позивач не пригадує точної дати, однак у період з 11 по 21 жовтня 2024 року, він особисто отримав вказану довідку у другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після цього ОСОБА_1 поїхав на навчання.

В кінці січня 2025 року ОСОБА_1 оновив дані через «Резерв +» та побачив, що за ним значиться якесь порушення і йому треба з`явитись до місцевого територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Позивач 27 січня 2025 року з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де йому повідомили, що він нібито не з`явився по повістці. Відносно нього було складено протокол, який чомусь було датовано 24 січня 2025 року.

ОСОБА_1 24 лютого 2025 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 на розгляд справи про адміністративне правопорушення. Однак, як такого розгляду справи за частиною третьою статті 210-1 КУпАП не було, позивачу лише винесли постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

3. Стислий виклад позиції відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно з інформацією із застосунку «Резерв +» ОСОБА_1 є військовозобов`язаним. Позивач уточнив свої військово-облікові дані вчасно, йому надано відстрочку від мобілізації до 08 квітня 2025 року (а.с. 5).

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 16/1017 від 08 жовтня 2024 року ОСОБА_1 як здобувачу освіти надано відстрочку від мобілізації до 08 квітня 2025 року (а.с. 7).

Відповідно до протоколу № 46/46, який складено старшим офіцером ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 24 січня 2024 року, ОСОБА_1 14 жовтня 2024 року за викликом та надалі станом на 27 лютого 2025 року не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 для визначення призначення на особливий період. В подальшому, не прибувши у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки протягом трьох діб від визначеної у повістці № 300080 дати, не повідомив про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення у територіальний центр та в будь-який інший спосіб. ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, що не перевищує сім календарних днів (а.с. 8).

Постановою серії ВН № 46 від 24 лютого 2025 року, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП за те, що він 14 жовтня 2024 року за викликом та надалі станом на 27 лютого 2025 року не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 для визначення призначення на особливий період. В подальшому, не прибувши у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки протягом трьох діб від визначеної у повістці № 300080 дати, не повідомив про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення у територіальний центр та в будь-який інший спосіб. ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, що не перевищує сім календарних днів. Позивачу ставиться у вину порушення абзацу 1 частини першої та абзацу 12 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії особливого періоду. На ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень. У разі несплати порушником штрафу протягом 15 днів постановлено стягнути подвійний його розмір. З змісту постанови незрозуміло чи був присутній на розгляді справи ОСОБА_1 , чи надавав пояснення, не проаналізовано докази вчинення адміністративного правопорушення тощо (а.с. 9).

5. Норми права, які застосував суд. Мотиви суду щодо позовних вимог.

Вивчивши позовну заяву, додані матеріали, суд дійшов таких висновків.

Процесуальний порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності встановлені КУпАП.

Частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини першої, абзацу 12 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Відповідно до частин першої-третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отож, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений статтею 77 КАС, розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. У справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення для суб`єктів владних повноважень частина друга статті 77 КАС є спеціальною нормою по відношенню до частини першої статті 77 КАС, а тягар доказування у випадку заперечення проти позову покладається на відповідача.

Між тим, відповідач не надав суду доказів на спростування доводів, викладених у позовній заяві, а також вчинення ОСОБА_1 адміністративного проступку, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Повертаючись до обставин справи, суд вважає за необхідне також звернути увагу на таке.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено 24 січня 2024 року щодо подій, які мали відбуватися у майбутньому: позивачу ставиться у вину неявка до другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 14 жовтня 2024 року по 27 лютого 2025 року. Зазначений період перевищує сім календарних днів.

Схожу помилку має і постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Постанова винесена 24 лютого 2025 року. Між тим, констатовано винуватість ОСОБА_1 у вчиненні проступку станом на 27 лютого 2025 року.

Вказане свідчить про недотримання принципу законності під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови і є безумовною підставою для її скасування судом.

6. Питання розподілу судових витрат.

Позивач при поданні позовної заяви сплатив 605,60 гривень судового збору.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

7. Висновок суду щодо позовних вимог.

Керуючись статтями 242-246, 286 КАС, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 серії ВН № 46 від 24 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок відповідних бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Ім`я позивача: ОСОБА_1 ; місце проживання позивача: АДРЕСА_1 ; РНОКПП позивача: НОМЕР_1 .

Найменування відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ відповідача:  НОМЕР_2 .

Суддя                                                                               В.Д. Глинянчук