Справа №166/188/25

                                                               Провадження № 1-кп/162/68/2025

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року                                                селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12024035570000069, яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 05 червня 2024 року, за частиною першою статті 239-2 Кримінального кодексу України (далі по тексту – КК), відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , із повною загальною освітою, пенсіонерки, несудимої,

встановив:

        ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що всупереч вимогам статті 168 Земельного кодексу України, статей 82, 86 Водного кодексу України, маючи умисел на заволодіння поверхневим шаром земельної ділянки водного фонду, яка перебуває у комунальній власності Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області та знаходиться поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 0724283000:01:002:0027 в селі Жиричі Ковельського району Волинської області, з корисливих мотивів, діючи умисно, з метою подальшого використання як будівельного матеріалу при спорудженні водопідпірної споруди (дамби) та складування по периметру водойми, не маючи жодних правовстановлюючих документів на право власності або користування вказаною земельною ділянкою, без отримання від спеціально уповноважених органів влади відповідних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки, з метою створення на каналі «К-23-3» Турської осушувальної системи та у її басейні штучної водойми, а також без погодження в установленому законодавством порядку проекту будівництва на землях водного фонду гідротехнічної споруди, використовуючи попередньо замовлений у невстановленої особи екскаватор та іншу вантажну техніку, у період з червня по вересень 2015 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, здійснила на зазначеній земельній ділянці зняття поверхневого ґрунтового шару землі об`ємом 144,13 метрів кубічних, що призвело до незаконного заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах.

Таким чином, за наведеної фабули кримінального правопорушення ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному заволодінні поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмірах. Дії обвинуваченої на досудовому розслідуванні кваліфіковано за частиною першою статті 239-2 КК.

Захисник ОСОБА_5 06 березня 2025 року засобами електронного зв`язку подала клопотання про закриття кримінального провадження на підставі статті 49 КК.

Прокурор, обвинувачена проти клопотання захисника не заперечили.

Заслухавши учасників кримінального провадження, проаналізувавши законодавство, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною другою статті 12 КК кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Санкція частини першої статті 239-2 КК передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Таким чином, інкриміноване обвинуваченій кримінальне правопорушення законодавцем віднесено до категорії кримінальних проступків, за яке передбачено найсуворіше покарання у виді обмеження волі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

ОСОБА_4 ставиться у вину вчинення кримінального правопорушення у період з червня по вересень 2015 року, з цього часу минуло понад дев`ять років та дев`ять місяців.

Обвинуваченням не надано суду доказів, які б вказували на зупинення чи переривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Таким чином, суд констатує про наявність у цьому випадку передумов та підстав для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності.

Процесуальних витрат, речових доказів у справі немає, запобіжні заходи до обвинуваченої не застосовані, цивільний позов не заявлявся.

       Керуючись статтею 284 Кримінального процесуального кодексу України, на підставі статті 49 Кримінального кодексу України, суд

постановив:

       Клопотання захисника ОСОБА_5 задовольнити.

Обвинувачену ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 239-2 Кримінального кодексу України за закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 червня 2024 року за № 12024035570000069, – закрити.

На ухвалу може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду протягом семи днів із дня її оголошення через Любешівський районний суд Волинської області.

       Суддя                                                         ОСОБА_1