Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 215/1313/25

номер провадження 2/215/1465/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Дудікова А.В.

при секретарі Болдирєвій А.О.

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 215/1313/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив

Описова частина

У лютому 2025 року представник ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що позивач з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 10 липня 1998 року. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Шлюбні стосунки припинили у січні 2025 року через різні характери, відсутність єдиного емоційного простору та постійні розбіжності в поглядах на життя. Позивач вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе та недоцільне, з огляду на викладене, просила суд розірвати шлюб між позивачем та відповідачем.

Ухвалою суду від 28.02.2025 справу прийнято до провадження суддею Дудіковим А.В., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17.03.2025.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися. Представник позивача через підсистему електронний суд подала заяву позивача, в якій остання просила розглянути справу без її участі та задовольнити позов (а.с. 33).

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явилися. Представник відповідача через підсистему електронний суд подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позовні вимоги визнають та не заперечують проти розірвання шлюбу (а.с. 36).

Мотивувальна частина

Мотиви, якими керується суд першої інстанції та застосовані норми права

Беручи до уваги те, що особи, які беруть участь у справі, використали надане їм ч. 3 ст. 211 ЦПК України, право заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, відтак суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні за відсутності таких осіб, не здійснюючи фіксування процесу технічними засобами, що узгоджується з приписами ст. 247 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 липня 1998 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Саксаганської районної ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження 10 липня 1998 року зроблено запис за №333. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу – ОСОБА_4 (а.с. 11).

Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рішення суду у справі про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам статті 215 ЦПК України. У ньому, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім`ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.

Позивач в позовній заяві вказала, що шлюбні відносини фактично припинили у січні 2025 року, проживають окремо, спільного господарства не ведуть.

Представник відповідача у відзиві вказав, що з позовними вимогами погоджуються та просив суд розірвати шлюб.

Суд вважає, що визнання відповідачем позову в частині розірвання шлюбу не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вбачає можливим прийняти визнання позову відповідачем.

Висновки за результатом розгляду позовної заяви

З огляду на викладене, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що сім`я сторін по справі розпалася і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, за таких обставин, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити, що згідно абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи думку позивача, викладену в позовній заяві, сплачений нею судовий збір з відповідача на її користь не стягувати.

Керуючись ст.ст. 56, 105, 109, 110, 112, 113, 114 СК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 27, 28, 206, 229, 247, 259, 263-265, 268, 272, 274, 279, 354 ЦПК України,

ухвалив

Позов ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 10 липня 1998 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Саксаганської районної ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження 10 липня 1998 року зроблено запис за №333 - розірвати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 17 березня 2025 року.

Суддя