Справа № 161/3367/25

Провадження № 2-о/161/248/25

Р І Ш Е Н Н Я

                                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2025 року                                                         місто Луцьк                                        

                       Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

       головуючого судді                                        Івасюти Л.В.,

       за участю секретаря судового засідання                Вольської А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка подана в його інтересах адвокатом Самолюком Василем Васильовичем, заінтересована особа – приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Валянська Тетяна Петрівна, про встановлення факту, що має юридичне значення,, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Самолюк В.В. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з вищевказаною заявою.

Заяву обґрунтовує тим, що 08.07.2014 ОСОБА_2 отримав у власність від своєї дочки ОСОБА_3 за договором дарування квартиру АДРЕСА_1 . Договір був посвідчений приватним нотаріусом Валянською Т.П., зареєстрований в реєстрі за №2260. До договору було надано витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №23929163 від 08.07.2024

       Із документів випливає, що ім`я та по-батькові ОСОБА_1 вказане як ОСОБА_4 . Така розбіжність виникла, оскільки заявник станом на момент укладення договору дарування, користувався паспортом НОМЕР_1 від 04.03.2000, виданим Луцьким МВ УМВС України у Волинській області, в якому ім`я та по-батькові заявника записане як ОСОБА_4 . Проте 11.09.2014 Луцьким МВ УДМС у Волинській області заявнику було видано новий паспортний документ, відповідно до якого його ім`я та по-батькові значилось вже як ОСОБА_5 . Наведене підтверджено листом УДМС у Волинській області від 12.06.2024.

       Оскільки заявник має намір відчужити належну йому квартиру, але позбавлений це зробити через розбіжності в написанні імені та по-батькові, що ставить під сумнів факт належності йому правовстановлюючих документів.

       Посилаючись на викладене, заявник просить суд, встановити факт належності йому правовстановлюючих документів, а саме: договору дарування від 08.07.2014, посвідченого приватним нотаріусом Валянською Т.П., зареєстрованого в реєстрі за №2260, за яким ОСОБА_6 прийняв у дар квартиру АДРЕСА_1 , а також витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №23929163 від 08.07.2024 відповідно до якого ОСОБА_6 є власником квартири за адресою АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді від 24.02.2025відкрито провадження у справі.

До початку розгляду справи від представника заявника надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, вимоги заяви підтримує та просить їх задовольнити.

Від заінтересованої особи надійшли клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Суд, вважає за можливе розглядати справу у відсутності учасників справи.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи та подані докази на підтвердження обґрунтованості заяви, суд установив таке.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

08.07.2014 між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було укладено договір дарування квартир АДРЕСА_1 ., який посвідчений приватним нотаріусом Валянською Т.П., зареєстрований в реєстрі за №2260. До договору було надано витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №23929163 від 08.07.2024 (а.с. 04-05, 06).

Із вказаних договору дарування від 08.07.2014 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 23929163 випливає, що що ім`я та по-батькові ОСОБА_1 вказане як ОСОБА_4 .

Така розбіжність виникла внаслідок того, що на час укладення договору дарування у заявника був паспорт НОМЕР_1 від 04.03.2000, виданим Луцьким МВ УМВС України у Волинській області, в якому ім`я та по-батькові заявника записане як ОСОБА_4 . Проте 11.09.2014 Луцьким МВ УДМС у Волинській області заявнику було видано новий паспортний документ, відповідно до якого його ім`я та по-батькові значилось вже як ОСОБА_5 . Наведене підтверджено листом УДМС у Волинській області від 12.06.2024 (а.с. 10).

Листом від 13.02.2025 приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Валянська Т.П. повідомила заявника, що відповідно до п. 6.16 Правил ведення нотаріального діловодства (затверджені Наказом Міністерства юстиції України 22.12.2010 № 3253/5) нотаріус може виправити помилку лише у разі виявлення у тексті нотаріального документа, який створений ним у результаті вчинення нотаріальної дії, технічної помилки, яка не змінює змісту документа та не впливає на права особи(іб), щодо якої(их) було вчинено нотаріальну дію (описка, друкарська або граматична помилка). Оскільки заявником ставиться питання про зміну написання імені та по-батькові ОСОБА_4 , яке здійснено відповідно до паспорта НОМЕР_1 від 04.03.2000 на ОСОБА_5 відповідно до наявного паспорт НОМЕР_2 від 11.08.2014, відсутні підстави для внесення відповідних змін до правовстановлюючих документів.

Зазначене, позбавляє заявника можливості вільно розпоряджатися належним йому майном, в тому числі відчужити його.

Дослідивши в сукупності представлені письмові докази, суд дійшов висновку, що вимога заявника є підставною та підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 3, 12, 247, 258-259, 265, 293, 315 ЦПК, суд, -

У Х В А Л И В :

       Заяву задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючих документів, а саме: договору дарування від 08 липня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Валянською Тетяною Петрівною, зареєстрованого в реєстрі за № 2260, за яким ОСОБА_6 прийняв у дар квартиру АДРЕСА_1 , а також витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 23929163 від 08 липня 2024 року відповідно до якого ОСОБА_6 є власником квартири за адресою АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 ).

Заінтересована особа: приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Валянська Тетяна Петрівна (адреса: вул. Задворецька, 1а, оф. 134, м. Луцьк).

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                         Волинської області                                                                 Л.В. Івасюта