СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/4068/25

пр. № 1-кп/759/994/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12025105080000078 від 22.01.2025 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець

м. Стрий Львівської області, українець, громадянин України, не працює, із середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 14.12.2010 Стрийським міськрайонним судом Львівської області за ч. 2 ст. 296, ч. 2

ст. 186, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

- 25.07.2016 Стрийським міськрайонним судом Львівської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2

ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у вигляді 4 (чотирьох) місяців арешту;

- 23.12.2016 Стрийським міськрайонним судом Львівської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2

ст. 190, ст. 70 КК України до покарання у вигляді 2 (два) роки позбавлення волі, згідно ст. 71, 72 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25.07.2016 та призначено остаточне покарання 2 (два) роки 1 (один) місяць позбавлення волі;

- 08.02.2019 Стрийським міськрайонним судом Львівської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2

ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 5 (п`ять) років позбавлення волі;

- 19.07.2024 Шевченківським районним судом міста Львова за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік;

- 29.11.2024 Стрийським міськрайонним судом Львівської області за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

сторони та інші учасники: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , будучи засудженим вироком Шевченківського районного суду міста Львова від 19.07.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду, повторно протягом року після засудження за ч. 1 ст. 309 КК України вчинив новий умисний злочин, а саме незаконно придбав і зберігав психотропну речовину для власного вживання без мети збуту за таких обставин.

21.01.2025 у денний час ОСОБА_3 у невстановленої особи на вул. Гната Юри у

м. Києві незаконно придбав дві таблетки наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон (фенадон).

Усвідомлюючи, що придбаний ним засіб відноситься до наркотичних, ОСОБА_3 , маючи умисел, спрямований на незаконне зберігання наркотичного засобу без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, поклав дві таблетки наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) до кишені свого одягу, таким чином став зберігати при собі без мети збуту, дл я особистого вживання вищезазначений наркотичний засіб.

Того ж дня близько 16.00 години, коли ОСОБА_3 знаходився на ділянці місцевості за адресою: м. Київ, вул. Литвиненко- Вольгемут, 1, він був викритий працівниками поліції, яким добровільно видав для подальшого вилучення вищевказані дві таблетки наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон (фенадон).

Згідно з висновком експерта у вилучених у ОСОБА_3 двох таблетках виявлено метадон (фенадон), який віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, загальною масою 0,044 г.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та показав, що відомості, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності. Пояснив, що він 21.01.2025 дійсно у невідомого йому чоловіка поблизу аптеки на вул. Гната Юри у м. Києві за 100 грн. придбав дві таблетки метадону для власного вживання. В післяобідній час на вул. Литвиненко-Вольгемут його зупинили працівники поліції, які виявили вказані таблетки та вилучили їх. У скоєному кається, до своїх дій ставиться критично.

Крім повного визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 , його винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним, при цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз`яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню за кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини за кримінальним правопорушенням, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним, за згодою учасників кримінального провадження, у зв`язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2

ст. 309 КК України, доведена повністю, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч. 2

ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене особою, яка протягом року була засуджена за цією статтею.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, характеризуючі дані про його особу, сімейний стан, вік обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким, ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, отже відсутні сумніви в його осудності, не працює, раніше неодноразово судимий, вчинив новий злочин до повного відбуття покарання за попереднім вироком.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує його покарання, є щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винного, його ставлення до вчиненого, наявність обставини, що пом`якшує покарання та обставини, що обтяжує покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає, що для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів йому слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі.

При цьому суд вважає, що таке покарання буде цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного.

Вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29.11.2024 ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, вирок набрав законної сили 30.12.2024. До повного відбуття покарання ОСОБА_3 вчинив новий злочин, за який засуджується зараз. Таким чином, суд вважає необхідним призначити йому покарання за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначених покарань відповідно до ст. 71 КК України та з урахуванням положень ст. 72 КК України.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_3 необхідно залишити до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29.11.2024 у виді 1 (одного) року обмеження волі, із розрахунку відповідно до ст. 72 КК України, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці.

Строк відбуття покарання обчислювати з дня ухвалення даного вироку.

Відповідно до положень частини 5 статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання період його тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 18.02.2025 по 17.03.2025 включно.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 3 183 (три тисячі сто вісімдесят три) гривні 60 копійок за проведення експертизи.

Після набрання вироком законної сили речові докази:

- 2 (дві) таблетки, які містять наркотичний засіб метадон (фенадон) масою 0,044 г, передану на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у

м. Києві, квитанція № 5167 - знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1