ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 рокуСправа №160/25052/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: 17.09.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (надалі – відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі – відопвідач 2), в якій позивач просить суд:

-визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.09.2024 №047050028595 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, згідно ст. ст. 26,114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» після досягнення мною віку 50 років;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України: зарахувати до мого пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 20.06.1995 до 06.06.1996, коли позивач працював слюсарем-ремонтником у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», з 27.03.1998 до 09.08.2000, коли позивач працював апаратником у виробництві титану та рідких металів, з 10.08.2000 до 09.11.2007, коли позивач працював апаратником-гідрометалургом у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до п. 1) ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», після досягнення позивачем віку 50 років з 27.08.2024.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком пільгових умовах за Списком №1 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення про  відмову у призначені пенсії за віком у зв`язку з незарахуванням до пільгового стажу позивача періодів роботи з 20.06.1995 до 06.06.1996, з 27.03.1998 до 09.08.2000, з 10.08.2000 до 09.11.2007. Вважаючи відмову у призначенні пільгової пенсії протиправною, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався. В межах визначеного судом строку відзив на позовну заяву не надав, клопотання про продовження відповідного строку не заявив.

Відповідно до частини шостої   статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України   (далі -   КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою   статті 175 КАС України   у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 5   статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обілку в органах Пенсійного фонду України не перебуває, пенсію не отримує.

27 серпня 2024 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком пільгових умовах за Списком №1 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язакове державне пенсійне страхування».

03.09.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій  області прийнято рішення про  відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком №047050028595 у зв`язку із відсутністю у позивача пільгового стажу.

Також, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій  області не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 20.06.1995 до 06.06.1996, коли позивач працював слюсарем-ремонтником у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», з 27.03.1998 до 09.08.2000, коли позивач працював апаратником у виробництві титану та рідких металів, з 10.08.2000 до 09.11.2007, коли позивач працював апаратником-гідрометалургом у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс».

Вік заявника на момент звернення за призначенням пенсії – 50 років, страховий стаж – 31 рік 04 місяці 08 днів.

Не погоджуючись із рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовіносинам, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058).

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону.

Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Статею 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788) та п.3 постанови КМУ від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі Порядок №637) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383).

Відповідно до п.3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Надана суду копія трудової книжки серії НОМЕР_1 містить записи про наступні періоди трудової діяльності позивача: запис №7-8 вказує, що позивач у період з 20.06.1995 до 06.06.1996 працював слюсарем-ремонтником у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».  Запис №13-17 підтверджує, що ОСОБА_1 з 27.03.1998 до 09.08.2000 працював апаратником у виробництві титану та рідких металів, запис №17-19 вказує, що з 10.08.2000 до 09.11.2007 позивач працював апаратником-гідрометалургом у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс».  

Довідкою №478 від 18 вересня 2023 року підверджено трудову дільність ОСОБА_1 на посадах за Списком №1 у період з 27.03.1998 до 09.08.2000, коли позивач працював апаратником у виробництві титану та рідких металів та у період з 10.08.2000 до 09.11.2007, коли позивач працював апаратником-гідрометалургом у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс».

Також, в даній довідці вказано, що посада позивача належним чином атестована відповідно до наказу про атестацію робочих місць №33 від 25.01.1995, наказу про атестацію робочих місць №147 від 17.04.1997, №127 від 04.03.2002, наказу про атестацію робочих місць №127 від 04.03.20002, №336 від 20.09.2007.

Відповідно до даних довідки від 18.09.2023 №498, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 27.03.1998 до 09.11.2007 працював у цеху №2 апаратником у виробництві титану та рідких металів, наказ №163 від 27.03.1998.

Отже, трудова книжка та вищевказані довідки позивача містять всі необхідні записи щодо роботи позивача у спірні періоди, на посадах, які були належним чином атестованими.

Суд звертає увагу, що в даному випадку, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Враховуючи, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави їх не враховувати до пільгового стажу позивача.

Щодо зауважень відповідача 1 в оскаржуваному рішенні до наданих уточнюючих довідок .

Зокрема, відповідачем 1 зазначено, що період трудової діяльності з 20.06.1995 до 06.06.1996 не зараховано до пільгового стажу, оскільки згідно з пільговою довідкою №023-1058 від 20.06.2023 відсутня інформація про право пільгової довідки ліквідатором ПАТ «ДМК». Також, не зараховано період з 27.03.1998 до 09.08.2000 та з 17.04.2002 до 19.11.2007, оскільки у довідці №478 від 18.09.2003 відсутні усі накази про атестацію робочого місця та відповідно переліки атестованих до них. Згідно з наказом про результати атестації від 14.04.1997 №147 відсутня посада «апаратник у виробництві титану та рідких металів», а в наказі від 20.09.2007 №336 відсутня посада «апаратник-гідрометалург».

З цього приводу суд зазначає таке.

Судом вже встановлено, що позивачем до заяви про призначення пенсії надано уточнюючі Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в яких зазначено реквізити наказів про проведення атестації робочих місць.

Відтак, атестація робочих місць проводилася, про що свідчать наявні в матеріалах справи накази.

Натомість, відсутність у позивача можливості надати деякі накази про атестацію, які зазначені у довідці, не може бути самостійною підставою для неврахування спірних періодів роботи до пільгового стажу, з огляду на таке.

Згідно з ч. 3   ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Суд зазначає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні періодів роботи до пільгового стажу при призначенні позивачу пенсії.

Суд наголошує, що проведення перевірки відомостей, зазначених у довідці, є забезпеченим правом відповідача та перекладення на особу тягара доведення правдивості чи достовірності даних у первинних документах, та неможливості підтвердження даних довідки первинними документам, не може спричиняти негативні наслідки для пенсіонера та позбавляти його конституційного права на належне соціальне забезпечення.

Суд звертає увагу, що в уточненій довідці містяться також відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах: зайнятість на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, Найменування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, або їх номери, куди включаються ці періоди роботи, реквізити наказів про атестацію робочих місць.

Відтак, суд доходить висновку, що доводи пенсійного органу щодо наявності підстав для відмову у зарахуванні спірного періоду роботи позивача до пільгового стажу є необґрунтованими та безпідставними.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці та довідках про підтвердження наявного пільгового стажу №023-1058 від 20.06.2023 та №478 від 18.09.2023 щодо спірних періодів роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.

Крім того, суд враховує те, що належне оформлення наказів по підприємству та Переліків робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад покладається не на працівника, а на роботодавця.

Відтак, порушення роботодавцем порядку ведення та оформлення робочої документації не може бути підставою для позбавлення особи права на соціальний захист.

Отже, суд доходить висновку, що спірний період трудової діяльності позивача з 20.06.1995 до 06.06.1996, з 27.03.1998 до 09.08.2000 та з 10.08.2000 до 09.11.2007 підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що під час ухвалення рішення від 03.09.2024 про відмову в призначенні позивачу пільгової пенсії за пунктом 1 ч. 2   ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»   відповідачем 1 не здійснена належна оцінка наданих позивачем документів та в оскаржуваному рішенні   відсутнє належне обґрунтування   в частині відмови в зарахуванні до пільгового стажу періодів трудової діяльності позивача з 20.06.1995 до 06.06.1996, з 27.03.1998 до 09.08.2000 та з 10.08.2000 до 09.11.2007, а тому вказане рішення від 03.09.204 є протиправним та підлягає скасуванню.

З метою захисту прав позивача суд доходить висновку про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачу до пільгового стажу відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період трудової діяльності позивача з 20.06.1995 до 06.06.1996, з 27.03.1998 до 09.08.2000 та з 10.08.2000 до 09.11.2007.

З урахуванням незарахованих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області періодів трудової діяльності позивача з 20.06.1995 до 06.06.1996 (11 місяців 07 днів), а також з 27.03.1998 до 09.08.2000 та з 10.08.2000 до 09.11.2007 (09 років 06 місяців), пільговий стаж позивача буде становити понад 10 років (з необхідних 10 років), що є достатнім для призначення пільгової пенсії за віком.

Крім того, з оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач 1 не оспорює наявність у позивача достатнього страхового стажу.

Відтак, позивач на момент звернення до територіального органу пенсійного фонду України за призначенням пенсії в серпні 2024 року набув права на призначення пільгової пенсії за віком по Списку №1.

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що пенсія позивачу підлягає призначенню з 27.08.2024, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу позивача спірні періоди трудової діяльності та призначити пенсію за віком на пільгових умова за Списком №1.

Суд звертає увагу, що належним відповідачем у справі в цій частині позовних вимог є Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області, а не Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, з огляду на таке.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - постанова № 25-1).

Аналіз положень Порядку № 22-1 свідчить про наступне:

- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Враховуючи вимоги Порядку №22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Отже, з огляду на пункти 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 належним відповідачем у правовідносинах щодо призначення позивачу пенсії є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у її призначенні.

Саме Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області має здійснити зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача та здійснити призначення пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішень, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо прийняття рішення про призначення пенсії.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3   ст.139 КАС).

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи, що правило пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову стосується тільки вимог майнового характеру, тоді як заявлений позов містить вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача   Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ідентифікаційний код: 21318350, місцезнаходження: 29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Чекірди Гната, буд. 10), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ідентифікаційний код: 21910427) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.09.2024 №047050028595 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 20.06.1995 до 06.06.1996, з 27.03.1998 до 09.08.2000 та з 10.08.2000 до 09.11.2007.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити з 27.08.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ідентифікаційний код: 21318350, місцезнаходження: 29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Чекірди Гната, буд. 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211, 20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя                                                     А.О. Сластьон