Справа № 182/1043/25

Провадження № 1-кс/0182/197/2025

У Х В А Л А

Іменем України

13.03.2025 року                                                        м. Нікополь

Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі заяву ОСОБА_3 про відвід дізнавача СД Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , від розслідування кримінального провадження № 12024046340000110 від 25.03.2024 року за ч. 1 ст. 129 КК України,

за участю сторін

       заявника                         ОСОБА_3 ,

дізнавача                         ОСОБА_5 ,-

в с т а н о в и в :

До Нікопольського міськрайонного суду надійшла заява ОСОБА_3 про відвід дізнавача СД Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 під час розслідування кримінального провадження № 12024046340000110 від 25.03.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.

       У своїй заяві ОСОБА_3 посилається на наступне.

       У Нікопольському РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження № 12024046340000110 від 25.03.2024 року за ч. 1 ст. 129 КК України. Згідно постанови від 29.04.2024 року прокурора Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_6 « про об`єднання матеріалів досудового розслідування», кримінальне провадження №12024046340000110 від 25.03.2024 року та кримінальне провадження № 12024046340000125 від 05.04.2024 року внесені з порушеннями вимог ст. 214 КПК України до ЄРДР на підставі ухвал Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 року та від 01.04.2024 року, де ОСОБА_3 булла визнана потерпілою. Відповідно до положень, викладених у ст.. 55 КПК України, були об`єднані в кримінальне провадження під основним номером 12024046340000110 від 22.03.2024 року.

       За наявною інформацією проводиться розслідування у кримінальному провадженні №12024046340000110 від 25.03.2024, внесеного відповідно ухвали Нікопольського міськрайонного суду від 12.03.2024 року за повідомленням заявниці до ЄРДР, де ОСОБА_3 є потерпілою. Дане кримінальне провадження здійснюється за участю дізнавача СД Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , по факту скоєного злочину подружжям ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.

        ОСОБА_3 вважає, що дізнавач ОСОБА_5 , не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу на підставі наступного:

1.В супереч вимогам чинного законодавства дізнавачем СД Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 не виконує відповідні слідчі (розшукові) дії на протязі всього часу досудового розслідування, що спричиняє безпідставному затягуванню проведення повного, неупередженого розслідування вказаного кримінального провадження, та порушує розумні строки розслідування;

На протязі досудового розслідування дізнавач ОСОБА_5 неодноразово безпідставно закривала кримінальне провадження, які були скасовані ухвалами Нікопольського міськрайонного суду, а саме: ухвала від 09.07.2024 (справа №182/3453/24); ухвала від 03.09.2024 (справа №182/4835/24); ухвала від 20.12.2024 ( справа №182/7368/24).

Ухвалами суду вказувалось на те, що постанови про закриття кримінального провадження не ґрунтуються на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, з недотриманням органом дізнання вимог закону всебічного повного, необгрутованого повного, неупередженого, а також належної обґрунтованості прийнятих постанов, яке б не викликало жодних сумнів в правильності прийнятого рішення.

Досудове розслідування проведено поверхнево, без з`ясування обставин, які мають суттєве значення для кримінального провадження.

Докази, які надавались потерпілою в ході досудового розслідування, дізнавачем ОСОБА_5 залишені поза увагою, належним чином не перевірені та їм не надано правової оцінки.

У порушення застосування процесуального законодавства в закриття провадження, постанови прийняті без належного встановлення та дослідження усіх фактичних обставин кримінального провадження, отже обставини провадження досліджені неповно, досудове розслідування проведено неефективно, не було вчинено ряд оперативно-розшукових дій, зокрема огляд місця події за адресою: Фестивальна, 14 та не проведено допит ОСОБА_8 з приводу оглянутих відеозаписів.

Систематичне невиконання ухвал суду, які набрали законної сили призвели до неефективного розслідування кримінального провадження.

Орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

2.Відеозаписи подій 13.02 та 18.02.2024 року надані потерпілою як докази, були розглянуті дізнавачем ОСОБА_5 поверхнево, з викривленнями, умисно пропущені основні моменти правопорушень зі сторони Гардт та не внесені до протоколу огляду.

3.Не відпрацьовано версію інсценування вигаданого ОСОБА_8 злочину;

4.У постанові про закриття кримінального провадження не міститься ані достатніх доказів, ані достатніх мотивів, які дозволили дізнавачу закрити провадження. Також в супереч власному дорученню про проведення слідчих (розшукових) дій взагалі не вжила жодних заходів до його виконання.

5.На теперішній час досудове розслідування не проводиться.

6.Неодноразові клопотання зі сторони потерпілої про залучення до кримінального провадження експерта в області психології дізнавачем ігнорувались та виносились постанови про повну відмову в задоволенні клопотання від 19.07.2024 року., які були скасовані Нікопольським міськрайонним судом, а саме: Ухвала від 06.08.2024 р. (справа № 182/4361/24); ухвала від 27.12.2024 року (справа №182/7369/24); ухвала від 11.09.2024 року (справа №182/4837/24); ухвала від 22.01.2025 року (справа №182/253/25); ухвала від 07.11.2024 року (справа № 182/6367/24).

Ухвалами суду вказувалось на те, що відмова дізнавача ОСОБА_5 в розгляді та задоволенні клопотання від19.07.2024 року про залучення експерта в області психології не мають законних підстав.

7.Дізнавачем порушуються вимоги ст.ст. 40,84,93,ч.2ст.94 п.2ч.5 ст. 110 КПК України.

8.Відсутня оцінка доводів заявниці про необхідність призначення експертизи, відсутні мотивування та обґрунтування висновків, що є порушенням вимог ч.2 ст. 94 КПК України. Зі вказаних мотивів про відмову в задоволенні клопотання є немотивовані, необґрунтовані, незаконні.

9.Як правило дізнавач ОСОБА_5 особисто не приймалась розглядом клопотання потерпілої від 19.07.2024 року, тому передруковувала текст не міняючи змісту постанови.

10.Дізнавач ОСОБА_5 вдавалась до різних хитрощів, які є неприпустимими в досудовому розслідуванні, таких наприклад, як:

-31.05.2024 року було надано декілька клопотань по справі та про це повідомлено дізнавача, однак клопотання від 31.05.2024 року про одночасний допит свідків з потерпілою відмовляє та закриває провадження.

-у постанові дізнавача від 08.01.2025 року було зазначено, що ОСОБА_3 було повторно викликано для проведення повторного допиту з метою встановлення обставин, щодо розбіжностей в показах свідків, що є неправдивою, наклепницькою інформацією.

11.Дізнавач ОСОБА_5  свідомо допомагає уникнути відповідальності подружжю ОСОБА_7  про скоєні правопорушення.

12.На думку ОСОБА_3 дізнавачем ОСОБА_5 не вжито жодних заходів для встановлення істини у справі та допущені істотні процесуальні порушення, що свідчить про неправильність та не повноту проведеного досудового розслідування. Систематично порушуючи вимоги КПК України дізнавач ОСОБА_5 не виконує належним чином свої службові, процесуальні обов`язки, що викликає сумнів у неупередженості, сумнів у справедливому, всебічному розгляді справи.

З вищевказаного вбачається, що дізнавачем СД Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 не виконуються вимоги ст. 2, 9, 28, 39, 41, 91-94 КПК України, а саме не вживаються заходи для розкриття злочину у вказаному кримінальному провадженні.

У зв`язку з вищевикладеним ОСОБА_3 просила задовольнити відвід дізнавача СД Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 1202404?6340000110 від 22.03.2024 року за правовою кваліфікацією ч.1 ст. 129 КК України.

Заявниця ОСОБА_3 підтримала доводи викладені у її заяві та додала, що постановою прокурора Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_6 від 29 квітня 2024 року кримінальне провадження № 12024046340000110 від 22 березня 2024 року за ч. 1 ст. 129 КК України та кримінальне провадженні №12024046340000125 від 05.04.2024 року за ч. 1 ст. 129 КК України, були об`єднанні в одне провадження, під основним номером №12024046340000110.Хоча заявниця вважає, що вони не могли бути об`єднанні між собою, оскільки, на її думку, у кожному кримінальному провадженні різна кваліфікація злочину. У кримінальному провадженні № 12024046340000110 було вчинено психологічне насильство, намагання нав`язати думку та принизити її, знущання над тваринами, що вона їх тримає голодними, нецензурна лайка, кидання підручними предметами та інше, а інше кримінальне провадження під №12024046340000125 стосується погроз фізичної розправи та образливі слова, що принижують її, звинувачення у проникненні на територію домоволодіння. А тому з кваліфікацією дій передбачених ч. 1 ст. 129 КК України вона не згодна. Крім того, на першому допиті, заявниця задавала питання дізнавачу і це видно з відеозапису «чому саме ст.. 129 КК України?». На що дізнавач відповіла: «Мені яку підставу поставили, така і є». Тобто, визначення правової кваліфікації злочину було проігноровано дізнавачем ОСОБА_9 . Через два місяці досудового слідства об`єднане кримінальне провадження закривається. Однак дане рішення неодноразово було скасовано судом. Дізнавач неодноразово ігнорувала клопотання потерпілої ОСОБА_3 про доручення до матеріалів кримінального провадження виклик поліції на неправомірні дії ОСОБА_10 ОСОБА_5 зробила запит, однак навпаки. Щодо неправомірних дій та заяв, саме на ОСОБА_11 , не включені, зазначено що такі відомості відсутні. Проте, був виклик поліції, складався протокол, відбиралась заява, а їх не має. При допиті ОСОБА_10 , дізнавач під час виконання своїх службових обов`язків сприяла здійсненню приниження гідності її як людини. Допустила привілеї до однієї сторони, тобто сторони ОСОБА_7 , і не повагу до неї, як потерпілої. Дізнавач не дотримувалась норм професійної етики. Систематичне виконання ухвал Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, які набирали законної сили, були проігноровані. Зазначені вимоги в ухвалах суду ігнорувались. При проведенні огляду відеозапису у кількості 6-ти раз, дізнавач вказувала на жінку в жовто-чорній куртці, яка спілкується з ОСОБА_3 та надати належну оцінку цьому доказу не можливо, через лай собак. У той же час у попередній постанові про закриття кримінального провадження вказує, що невідома особа, це ймовірно й була ОСОБА_12 . Також протокол огляду відеозапису складений з порушеннями вимог законодавства. У першому відео, чітко видно, хто почав суперечку, проявив грубість та неповагу по відношенню до потерпілої, але в постанові дізнавач зазначає, що впродовж всього відеозапису дуже голосно лають собаки, тому погано чути, що каже людина – це не відповідає дійсності. Саме в цьому відеозаписі чітко було чути голоса подружжя ОСОБА_7 , які звинувачують потерпілу в тому, що її собаки голодні та рвуть їх паркан. Поза увагою залишилось й те, що подружжя ОСОБА_7 навмисно дратують собак, відкривають паркан з їх сторони та проводять зйомку перед собаками, провокують їх на відповідну реакцію. Потім видно, як жіноча рука кидає на подвір`я ОСОБА_3 корм для тварин. У наступних відеозаписах дізнавач своїми словами розповідає про події зафіксовані на відео та спростовує розмову ОСОБА_13 , навмисно пропускає основні моменти правопорушення зі сторони ОСОБА_7 , наприклад кидання ОСОБА_7 підручними предметами, один з яких попав у потерпілу, однак у протоколі це не вказано. Тобто дізнавач навмисно звужувала межі доказування кримінального правопорушення зі сторони ОСОБА_7 , що є грубим порушенням норм КПК України. Використовуючи своє службове становище, дізнавач ОСОБА_5 порушила вимоги законодавства, що проявляється у неправдивому фіксуванні подій зафіксованих на відео, що є неприпустимим. Фактично проігнорувала факти, які відбулися в дійсності, а це є злочин службовою особою. У протоколах описуються всі дії осіб, зафіксовані на відео не в тому вигляді в якому виявлено в момент огляду. У своїх постановах дізнавач стверджує, що досудовим слідством не встановлено, що ОСОБА_3 були реальні підстави побоюватись дій зі сторони ОСОБА_7 . З яких саме підстав, дізнавач не пояснює. Не перевіривши покази ОСОБА_7 , що до того, що саме ОСОБА_14 провокує подружжя на конфлікт. Що саме вона погружує дітям, що вони змушені були виїхати з м. Нікополь, що не відповідає дійсності. Коли ОСОБА_15 запитала дізнавача, чому вона не перевірила факти, дізнавач їй відповіла, як саме вона може це зробити. Провівши огляд місця події в травні 2024 року, дізнавач звинуватила ОСОБА_3 у тому, що вона знищила сліди біля паркану, через драбину на території Гардт. Щодо наданих доручень оперуповноваженого з питань встановлення інсценування злочину зі сторони ОСОБА_7 було проведено формально, не виходячи з кабінету. 19.07.2024 року ОСОБА_3 було подано клопотання про залучення до кримінального провадження експерта в області психології для з`ясування низки питань з метою проведення експертизи у тому числі і відеозаписів на предмет правдивості, оскільки свідки відсутні, особи які зазначені свідками – подружжя ОСОБА_7 , які систематично ухиляються від відповідальності методом неправдивих показань, на протязі усього досудового розслідування були винесені постанови про повну відмову у задоволенні клопотань. Дізнавач ОСОБА_5 у постановах вказувала, що дізнавач під час досудового розслідування, підстав для проведення експертизи не встановлено. Суд в ухвалах про сасуванн постанов, наголошував, що постанови є нечіткими, не вмотивованими та не обґрунтованими. Висновок дізнавача, що ОСОБА_3 не визначив вид експертизи, є хибним. Дізнавач порушує норми КПК України.На відмову дізнавач про додатковий допит подружжя ОСОБА_7 , дізнавач посилається на їхні заяви про відмову будь-яких дій. Слідчі судді вказували, що подружжя ОСОБА_7 є свідками по справі, тому зобов`язані з`явитись а викликом дізнавач. Крім того, дізнавач не проводив одночасний допит свідків з потерпілою. ОСОБА_12 опитана без фіксування відеозапису, так як дізнавач зазначила, що в цьому не має потреби. Заявниця вважає, що дізнавач СД Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 умисно не проводить належним чином досудове розслідування. У зв`язку з чим, наполягала на задоволенні заяви про відвід.

Дізнавач ОСОБА_4 не заперечувала протии задоволення заяви про відвід.

Прокурор, який був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду заяви, до суду не з`явився та про причини неявки суд не повідомив, що не є перешкодою для розгляду заяви про відвід.

Дослідивши заяву про відвід та додані до неї матеріали, заслухавши думки заявниці та дізнавача, висловлені у судовому засіданні, слідчий судя враховує наступне.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Правовий інститут відводу є механізмом, який забезпечує гарантію розгляду та вирішення справи незалежним і неупередженим судом, яка передбачена ч. 1 ст. 21 КПК України.

Згідно вимог ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим. Вмотивованість відводу означає, перш за все, спроможність представлених заявником аргументів обґрунтувати сумніви у неупередженості прокурора, можливість впливу вказаних факторів (підстав) на вирішення даної справи та/або об`єктивну неможливість його участі в цьому кримінальному провадженні. Будь-який учасник кримінального провадження може не погоджуватися з вчиненими діями або постановленими рішеннями прокурора і оцінювати їх з позиції свого процесуального статусу і власного процесуального інтересу. Однак тлумачення таких дій і рішень у сенсі підстав для відводу має базуватися не лише на власному переконанні в їх умисній необ`єктивності, а й на фактичних обставинах, за допомогою яких відповідні обставини стануть очевидними і для судді, який розглядає заяву про відвід.

У ст. 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Згідно ч. 4 ст. 40 КПК України дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача.

У судовому засіданні встановлено, що дізнавачами СД Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024046340000110 від 22 березня 2024 року за ч. 1 ст. 129 КК України та у кримінальному провадженні №12024046340000125 від 05.04.2024 року за ч. 1 ст. 129 КК України, які постановою прокурора Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_6 від 29 квітня 2024 року, були об`єднанні в одне провадження під основним номером №12024046340000110.

В подальшому дізнавачем СД Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 хоча і проводились слідчі (розшукові) дії у порядку ст. 40-1 КПК України, однак усі процесуальні рішення оскаржувались ОСОБА_3 , що викликає у останньої сумніви в неупередженості дізнавача під час досудового розслідування.

Неупередженість (об`єктивність) дослідження обставин провадження прокурором, слідчим, дізнавачем передбачає вчинення ними процесуальних дій, ухвалення процесуальних рішень лише з підстав, встановлених КПК, та на основі зібраних фактичних даних, без обвинувального ухилу та особистої зацікавленості у вирішенні справи (ст. 77 КПК).

Значення об`єктивності чи неупередженості слідчого, прокурора чи дізнавача щодо дослідження всіх обставин провадження варто оцінювати крізь призму гарантування реалізації завдань кримінального провадження, зокрема, щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності відповідно до своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру (ст. 2 КПК).

Розв`язання цього завдання сприяє, з одного боку, реалізації принципу невідворотності відповідальності за правопорушення, а, з іншого, – недопущенню обвинувачення або засудження жодного невинуватого.

Значення неупередженого досудового розслідування варто оцінювати в контексті забезпечення реалізації права на справедливий розгляд (ст. 6 Європейської конвенції з прав людини). Адже хоча буквально в ст. 6 ЄКПЛ мова йде про справедливість судового провадження, до орбіти оцінки в контексті дотримання цієї статті в перебігу конкретних проваджень належить і досудове розслідування як невід`ємний етап кримінального процесу. Положення про те, що справедливість під час провадження необхідно оцінювати, беручи до уваги весь процес у цілому, є однією з усталених правових позицій ЄСПЛ, яку цей судовий орган висловлював в низці своїх рішень. Зокрема, стосовно дотримання п.?п. «а» п. 3 ст. 6 ЄКПЛ зазначив, що у кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення у справі «Dallos v. Hungary» від 01.03.2001 № 29082/95, п. 47).

Ст. 77 КПК України визначає невиключний перелік обставин, існування яких може свідчити про особисту зацікавленість (пряму чи опосередковану) у справі прокурора, слідчого чи дізнавача.

У частині 1 ст. 77 КПК визначено обставини, які є безумовною підставою для констатації упередженості прокурора, слідчого, дізнавача та для їх відводу: якщо слідчий, прокурор є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження.

До оціночної підстави необ`єктивності (упередженості) слідчого, прокурора чи дізнавача закон відносить й інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви щодо неупередженості слідчого, прокурора, дізнавача. Такими обставинами можуть бути незаконні дії сторони обвинувачення під час досудового розслідування, ігнорування нею вимог сторони захисту, створення перешкод для реалізації прав захисту та численні порушення вимог закону.

З метою запобігання можливих безпідставних звинувачень у необ`єктивному досудовому розслідуванні кримінального провадження, усунення в подальшому можливих сумнівів щодо неупередженості дізнавача СД Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , з метою зняття напруженості, уникнення потенційної підозри заінтересованості в результатах розслідування кримінального провадження, запобігання у подальшому негативного ставлення ОСОБА_3 до органу досудового розслідування, виходячи з морально-етичних міркувань, з метою гарантування об`єктивного здійснення досудового розслідування, забезпечення довіри до правоохоронних органів, вважаю доцільним задовольнити відвід дізнавача СД Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 .

Відповідно до ст.77,80,81 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_3 про відвід дізнавача СД Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , від розслідування кримінального провадження № 12024046340000110 від 25.03.2024 року за ч. 1 ст. 129 КК України – задовольнити.

Відвести дізнавача СД Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , від досудового розслідування кримінального провадження № 12024046340000110 від 25.03.2024 року за ч. 1 ст. 129 КК України.

Копію ухвали суду направити до Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області для організації внесення відповідних змін до ЄРДР та невідкладного призначення іншого дізнавача по кримінальному провадженню № 12024046340000110 від 25.03.2024 року за ч. 1 ст. 129 КК України.

Ухвала слідчого судді остаточна та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя                                                                         ОСОБА_1