ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 рокуСправа №160/30562/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                   Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ЄДРПОУ 21318350 від 22.10.2024 №045750029480 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 в призначенні дострокової пенсії за віком від 16.10.2024;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ЄДРПОУ 21318350 повторно розглянути заяву ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , про призначення дострокової пенсії за віком від 16.10.2024;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ЄДРПОУ 21318350 зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 періоду здійснення підприємницької діяльності у статусі фізичної особи-підприємця з 01.06.1995 по 30.09.2000.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу в зарахуванні до страхового стажу періоду підприємницької діяльності, оскільки у позивача наявні всі документи, які дають право на зарахування вказаного періоду до страхового стажу.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із заявою від 16.10.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення дострокової пенсії за віком.

30.10.2024 позивач отримав повідомлення від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №0400-010205-8/216476 про прийняте 22.10.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішення №045750029480 в якому зазначено:

«Страховий стаж особи становить 19 років 5 місяців 11 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви:

до страхового стажу не зараховано періоди підприємницької діяльності з 29.05.1995 по 30.09.2000, оскільки відсутня інформація про систему оподаткування та з 01.04.2005 по 31.05.2005, з 01.04.2006 по 31.12.2006, з 01.04.2008 по 30.06.2008, 01.01.2010 по 29.02.2010, з 01.03.2022 по 30.09.2024, оскільки відсутня інформація  про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстрі зacтpaxoвaних осіб Державного реестру загальнообов`язкового державного соціального страхування».

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).

Відповідно до статті 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

З вказаного вбачається, що для зарахування періоду роботи до страхового стажу необхідною та обов`язковою умовою є сплата страхових внесків за вказаний період.

Наведене кореспондується положенням частини другої статті 24 Закону №1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 №2148-VІІІ, який набрав чинності 11 жовтня 2017, розділ ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», доповнено пунктом 3-1, відповідно до підпункту 1 якого для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону до страхового стажу включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 по 30 червня 2000 включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 по 31 грудня 2017 включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Згідно із частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Поряд із зазначеним, за положеннями статті 56 Закону №1788-XII в стаж роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору, а також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Слід зазначити, що до 01 січня 2004 порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05 листопада 1991 (далі - Закон №1788-XII).

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 4 Порядку №637 періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).

Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з абз. 3 підп. 2 п. 2.1 Розділу 2 Порядку № 22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 по 30 червня 2000 включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Тобто законодавець передбачив зарахування як до трудового так і до страхового стажу фізичних осіб-підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Належними ж доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Відповідно до абз. 4 пп. 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.

Відтак, до страхового стажу зараховується період здійснення особою підприємницької діяльності, протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Із матеріалів справи вбачається до відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача періоди підприємницької діяльності позивача з 29.05.1995 по 30.09.2000.

Так, позивачем на підтвердження здійснення підприємницької діяльності надано до суду Свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності від 31.05.1995.

З листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області №63148/6/04-36-24-13-13 від 09.09.2024 вбачається, що ФОП ОСОБА_1 здійснював діяльність: з 01.06.1995 по 31.12.2003 дані відсутні.

Позивачем до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження сплати страхових внесків за періоди здійснення підприємницької діяльності з 29.05.1995 по 30.09.2000.

Водночас, позивачем не надано визначених законодавством торгового патенту, свідоцтва про сплату єдиного податку, довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування, патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку або довідки про сплату страхових внесків.

Позивачем не надано також доказів про те, що будучи фізичною особою-підприємцем нею були сплачені страхові внески, а сам лише факт реєстрації позивача фізичною особою-підприємцем без підтвердження сплати нею відповідних внесків не може бути достатньою підставою для зарахування позивачу до її страхового стажу даного періоду підприємницької діяльності.

28 вересня 2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 № 1058 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637».

Зазначено, що періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, що наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- визначено документи, якими підтверджуються періоди проживання дружин військовослужбовців у місцевостях, де не було можливості працевлаштуватися за спеціальністю;

- доповнено перелік документів, якими підтверджуються періоди роботи засуджених(період роботи засуджених зараховується до стажу роботи за умови підтвердження платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами щодо поштових переказів, іншими документами про сплату страхових внесків або інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), установи виконання покарань із зазначенням відомостей про те, що особа підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, або про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України);

- встановлено порядок підтвердження стажу роботи у разі знищення (пошкодження) майна підприємств, установ, організацій внаслідок російської військової агресії.

У разі коли у особи відсутні документи які підтверджують наявний стаж роботи і неможливо одержати їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 вищевказаного Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше як двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мають документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

У тому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій рф території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів).

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, ч. 2ст.73 КАС України)

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на визначений законодавством перелік документів на підтвердження сплати страхових внесків за період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності по загальній системі оподаткування, надані позивачем документи не є належними і достатніми доказами.

Суд зазначає, що надані позивачем докази лише підтверджують факт здійснення позивачем підприємницької діяльності та не підтверджують сплату страхових внесків.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 26.10.2018 у справі №643/20104/15-а, де суд констатував, що належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 06.08.2024 у справі № 580/7175/21, де суд зазначив, що відповідно до норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини, сплата страхових внесків до 01 липня 2000 підтверджується довідкою Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 довідкою із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків

Разом з цим, позивач не надав ні до пенсійного органу, ні до суду під час розгляду цієї справи, вищезазначених документів, які б підтверджували саме сплату страхових внесків.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в  строки, передбачені статтею  295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                     О.В. Єфанова