ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 761/10135/21

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.,

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву представника відповідача Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації - Войнова Андрія Вадимовича про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат за апеляційною скаргою Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосос-сервіс», Головне управління Національної поліції у м. Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

У С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову від 10.02.2021 серії АС №0000048734 про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) за ч. 3 ст. 122 КУпАП України, яка прийнята головним інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Печерського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації Гусаровою Оленою Володимирівною, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано постанову від 10.02.2021 серії АС №0000048734 про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобі, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) за ч. 3 ст. 122 КУпАП України, яка прийнята головним інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Печерського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації Гусаровою Оленою Володимирівною.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП України - закрито.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року апеляційні скарги Головного управління Національної поліції у м. Києві та Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2024 року - задоволено.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2024 року - скасовано.

Ухвалено нову постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосос-сервіс», Головне управління Національної поліції у м. Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишено без задоволення.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від представника відповідача Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації - Войнова Андрія Вадимовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду, у якій представник відповідача просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) витрат понесених з оплатою судового збору у розмірі 681,00 грн.

Зокрема, відповідач зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року по справі № 761/10135/21 апеляційні скарги Головного управління Національної поліції у м. Києві та Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2024 року - задоволено. Однак судом не вирішено питання про судові витрати, які були понесені Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що складаються із сплаченого судового збору в сумі 681,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розподіл судових витрат, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Засади розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.

Частиною першою статті 139 КАС України встановлено загальні правила, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктом владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зокрема, положеннями частини другої статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єктом владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Зміст наведених положень КАС України щодо розподілу судових витрат свідчить про те, що вони стосуються загального правила компенсації судових витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення.

Водночас, процесуальний закон визначив обмежений перелік судових витрат, розподіл яких здійснюється у випадку задоволення позову (апеляційної скарги) суб`єкта владних повноважень - це виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Матеріали справи свідчать, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року апеляційні скарги Головного управління Національної поліції у м. Києві та Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2024 року задоволено.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2024 року - скасовано.

Ухвалено нову постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосос-сервіс», Головне управління Національної поліції у м. Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишено без задоволення.

Аналіз змісту частин першої-третьої статті 139 КАС України дозволяє зробити висновок про те, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення або відмова в задоволенні позову, апеляційної скарги, як повністю, так і частково) не підлягають розподілу за результатом розгляду справи. На користь саме такого тлумачення свідчить зміст частини третьої статті 139 КАС України, відповідно до якої суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору.

Суд вважає, що такий підхід законодавця до правового регулювання розподілу витрат на сплату судового збору нерозривно пов`язаним із завданням адміністративного судочинства, котре полягає у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 252, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т АН О В И В:

У задоволенні заяви Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат - відмовити.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко

Н.В. Безименна