ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/2172/24 пров. № А/857/23475/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді -                                            Мікули О. І.,

суддів          -                                                    Курильця А. Р., Пліша М. А.,

з участю секретаря судового засідання –     Єршової Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі №260/2172/24 за адміністративним позовом Відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Варм-Хаус" про визнання протиправним та скасування висновку,-

суддя в 1-й інстанції – Гебеш С. А.,

дата ухвалення рішення – 19 серпня 2024 року,

місце ухвалення рішення – м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення – 29 серпня 2024 року,

                                                              в с т а н о в и в:

Позивач – Відділ освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради звернувся в суд з позовом до відповідача – Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Варм-Хаус", в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 21 березня 2024 року (ID моніторингу: UA-M-2024-02-28-000104) за результатами моніторингу закупівлі “Капітальний ремонт вбудованих приміщень дитячої бібліотеки за адресою: вул. Ужанська, 2, м. Перечин Ужгородського району Закарпатської області” (ID закупівлі: UA-2023-12-01-016428-a), проведеної відділом освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради, в частині встановлення порушення вимог Закону України “Про публічні закупівлі”, Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 (зі змінами) та заходів, які орган моніторингу зобов`язав здійснити замовника.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 21 березня 2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-12-01-06-6428-а.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що за результатами моніторингу закупівлі ID:UA-2023-12-01-016428-a Управління склало висновок про результати моніторингу закупівлі, де зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: порушення вимог пункту третього частини першої статті 5, абзацу першого частини третьої статті 22, пункту 4 статті 23 Закону №922 та абзацу першого пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178, зі змінами, у редакції чинній на момент проведення закупівлі (далі - Особливості), порушення вимог абзацу першого пункту 43 та абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей. Зазначає, що Замовник зобов`язаний проводити процедуру закупівлі з урахуванням чинних на момент оголошення закупівлі вимог законодавства та внаслідок неврахування Замовником змін, фактично змінились і основні умови тендерної документації, що в свою чергу свідчить про те, що тендерна документація Замовника містить інформацію, вимоги щодо якої не передбачені законодавством, яке діяло на момент проведення закупівлі, чим порушено вимоги абзацу першого частини третьої статті 22 Закону та абзацу першого пункту 28 Особливостей. Вказує, що відповідно до даних зазначених у додатку 3 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики (технічні вимоги) до тендерної документації Замовником передбачено при виконанні робіт використання матеріалів певних торгівельних марок, а саме: AEROC, Гідрозіт BL, Ceresit, фугенфюллер, Asfora, Тірас, Джміль, тощо, при цьому, тендерна документація Замовника не містить обґрунтування необхідності закупівлі матеріалів саме виробників цих торгівельних марок та відсутній вираз «або еквівалент», чим порушено вимоги пункту 4 статті 23 Закону. Звертає увагу на те, що у тендерній документації  ТОВ "ВАРМ-ХАУС" надано документи, які не підтверджують  трудовий стаж у сфері будівельної діяльності зазначених у довідці працівників, чим не дотримано вимоги пп.2.2 п.2 додатку 2 «Інформація про відповідність учасника кваліфікації критеріям на виконання вимог ст.16 Закону» до тендерної документації Замовника. Крім того, вказує, що Замовником в електронній системі закупівель не розміщено повідомлення з вимогою щодо усунення невідповідностей в інформації та документах учасника, чим не дотримано вимоги абзацу першого пункту 43 Особливостей. Таким чином, Замовником у порушення вимог абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей не відхилено тендерну пропозицію учасника ТОВ «ВАРМ-ХАУС» як таку, що не відповідала вимогам тендерної документації Замовника, натомість, Замовником опубліковано повідомлення про намір укласти договір, оприлюднене в електронній системі закупівель 11 грудня 2023 року та протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 11 грудня 2023 року №74-2023 про визначення ТОВ «ВАРМ-ХАУС» переможцем процедури закупівлі. Замовником укладено з ТОВ «ВАРМ-ХАУС» договір підряду від 18 грудня 2023 року №440. З врахуванням наведеного вище вважає, що оскаржуваний висновок моніторингу прийнято правомірно та підстави для його скасування відсутні, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що обґрунтування викладених у висновку Держаудитслужби за результатами аналізу питань щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства, які орган моніторингу розцінює як порушення при складанні тендерної документації, таким, що здійснене однобічно, без аналізу та врахування положень нормативно-правових актів у сфері будівельної діяльності, а також особливостей, які характеризують предмет закупівлі, щодо якої здійснено моніторинг. Також, на нашу позивача, аналіз Держаудитслужбою питання в частині надання учасником документів на підтвердження кваліфікаційних критеріїв, таких як наявність працівників відповідної кваліфікації та матеріально-технічної бази, досвіду виконання аналогічних договорів, що описані у висновку, не висунення Замовником вимоги про усунення недоліків та невідхилення тендерної пропозиції учасника, є поверхневим, а саме: зводиться до акцентування на вирваних із загального контексту тендерної документації словосполученнях; перебільшує значення окремих несуттєвих елементів документів, поданих учасником у складі тендерної пропозиції, без врахування того, що кваліфікаційні критерії згідно вимог тендерної документації підтверджуються не одним окремим документом, а сукупністю документів та сукупністю інформації (відомостей), що містяться у цих документах;  характеризується формалізмом та не враховує суті справи. Звертає увагу на те, що вимога щодо розірвання договору чи про припинення зобов`язання за договором, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору. Крім того, ТОВ "ВАРМ-ХАУС" був єдиним учасником відкритих торгів та за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної документації переможця, своєчасність надання інформації та документів у випадках передбачених Законом №922 - порушень не встановлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Варм-Хаус" також подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що обставини, встановлені Держаудитслужбою, не можуть розглядатися як порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Вказує, що вимога припинити зобов`язання за договором є необґрунтованою, оскільки чинне законодавство України не передбачає порядку припинення зобов`язань за договором, який би не порушував прав контрагентів. Крім того, ні Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", ні іншими нормативно-правовими актами не надано органам фінансового контролю права вимагати припинення зобов`язань за договорами. Таке спонукання виходить за межі повноважень Держаудитслужби. Також зауважує, що вимога припинити зобов`язання є надмірною, непропорційною та може призвести до порушення майнових прав суб`єктів господарювання, що суперечить принципу справедливої рівноваги між інтересами держави та правами сторін договору. На думку Товариства, обґрунтування висновку Держаудитслужби за результатами моніторингу тендерної документації є однобічним та необ`єктивним. Орган моніторингу не врахував положення нормативно-правових актів у сфері будівельної діяльності та специфіку предмета закупівлі. Аналіз Держаудитслужби щодо надання учасником документів на підтвердження кваліфікаційних критеріїв, зокрема, стосовно наявності працівників, матеріально-технічної бази та досвіду виконання аналогічних договорів, а також відсутності вимог Замовника про усунення недоліків чи відхилення тендерної пропозиції, є поверхневим, оскільки не враховує суті справи та реального змісту документів.

Таким чином, вважають, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представник відповідача (апелянта) – Мойсієнко Н. О. у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача – Ердик Н.М. у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності третьої особи  за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиви на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чергігівській області 28 лютого 2024 року прийнято рішення про початок моніторингу здійсненої Відділом освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради закупівлі “Капітальний ремонт вбудованих приміщень дитячої бібліотеки за адресою: вул. Ужанська, 2, м. Перечин Ужгородського району Закарпатської області” (інформацію опубліковано в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель Prozorro за номером ID: UA-2023-12-01-016428-a) на підставі виявлених органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (ID моніторингу: UA-M-2024-02-28-000104).

Згідно з оприлюдненим в електронній системі закупівель проектом моніторингу такий мав здійснюватись на етапах планування закупівлі та оприлюднення інформації про її проведення, розкриття тендерних пропозиції, їх розгляду та оцінки, укладання та виконання договору про закупівлю (прийняття рішення про відміну торгів).

У ході моніторингу надавалися два запити замовнику на пояснення з питаннями, що стосувались етапу планування та оголошення процедури закупівлі, розміщення інформації про її оголошення на веб-сайті, укладення договору та його виконання, а також розгляду та оцінки тендерної пропозиції учасника.

На зазначені запити у встановлений законом строк надано відповідні пояснення.

За результатами моніторингу Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області області (далі - Держаудитслужба) 21 березня 2024 року в електронній системі закупівель оприлюднено висновок, у якому зазначено про встановлення порушення вимог пункту третього частини першої статті 5, абзацу першого частини третьої статті 22, пункту 4 статті 23 Закону України “Про публічні закупівлі” та абзацу першого пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178, зі змінами, у редакції чинній на момент проведення закупівлі (далі - Особливості). За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій з урахуванням вимог Особливостей встановлено порушення вимог абзацу першого пункту 43 та абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей. За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі, наявності закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до вимог Закону, повноти відображення інформації у річному плані закупівель та в оголошенні про закупівлю відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель, своєчасності укладення договору про закупівлю, правомірності внесення змін до договору, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом - порушень не встановлено.

У вказаному висновку Держаудитслужби також викладено зобов`язання щодо усунення порушень законодавства в сфері державних закупівель, а саме: з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зобов`язує вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення.

Не погодившись ані з висновком Держаудитслужби за результатом моніторингу закупівлі в частині встановлення порушення вимог Закону України “Про публічні закупівлі” №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), ані з заходами, які орган моніторингу зобов`язав здійснити замовника, відділ освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради, керуючись абзацом 2 частини 8 статті 8 Закону №922- VIII, виклав заперечення щодо висновку та подав їх через електронну систему закупівель, а згодом оскаржив вказаний висновок у судовому порядку, що і стало предметом розгляду вказаної справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний висновок не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога вжити заходів щодо розірвання договору, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів – сторін договору, крім того вимога Управління про зобов`язання замовника вжити заходів щодо розірвання договору з переможцем закупівлі неспрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки суть "виявлених порушень" не зачіпає бюджетні інтереси, а тому оскаржуваний висновок моніторингу є протиправним та підлягає скасуванню.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XII від 26 січня 1993 року (далі - Закон №2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

За змістом ст.5 Закону №2939-XIІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Відповідно до п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з пп.3 п.4 Положення №43 Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Вимогами п.7 Положення №43 передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що чинне законодавство надає органу державного фінансового контролю право здійснення контролю за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства право на пред`явлення обов`язкових до виконання вимог щодо усунення таких правопорушень та визначає процедуру звернення органу державного фінансового контролю до суду, проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі».

За змістом п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (з наступними змінами і доповненнями тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №922-VIII) моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Статтею 5 Закону №922-VIII визначено принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників. Так, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до ч.1, 2 ст.8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з ч.3, 4 ст.8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Частина 5 ст.8 Закону №922-VIII передбачає, що протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За змістом ч.6 ст.8 цього Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до ч.7 ст.8 Закону №922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися і додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Згідно з ч.8 ст.8 Закону №922-VIII замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, усунення виявлених порушень.

За змістом ч.10 ст.8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Відповідно до ч.11 ст.8 Закону №922-VIII якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами моніторингу закупівлі ID:UA-2023-12-01-016428-a Управління склало висновок про результати моніторингу закупівлі від 21 березня 2024 року, яким зафіксувало порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: порушення вимог пункту третього частини першої статті 5, абзацу першого частини третьої статті 22, пункту 4 статті 23 Закону №922 та абзацу першого пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, зі змінами, у редакції чинній на момент проведення закупівлі, порушення вимог абзацу першого пункту 43 та абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей. За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі, наявності закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до вимог Закону повноти відображення інформації у річному плані закупівель та оголошень про закупівлю до вимог законодавства у сфері закупівель, своєчасності укладення договору про закупівлю, правомірності внесення змін до договору, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом - порушень не встановлено.  

Даючи правову оцінку доводам апелянта про те, що тендерна документація Замовника містить інформацію, вимоги щодо наявності якої не передбачені чинним законодавством, чим порушено вимоги абзацу першого частини третьої статті 22 Закону та абзацу першого пункту 28 Особливостей, в частині неправомірності вимоги, прописаної у тендерній документації Замовника, про подання учасником у складі тендерної пропозиції висновків санітарно - епідеміологічної служби на матеріали, що будуть використовуватись у виконанні робіт, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи, зокрема, що пунктом 9 додатку 3 “Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики (технічні вимоги)” до тендерної документації передбачено, що у складі тендерної пропозиції необхідно надати скан-копії оригіналів сертифікатів відповідності/висновки санітарно-епідеміологічної експертизи на матеріали, які будуть використовуватись у виконанні робіт, завірені підписом та печаткою Учасника (том 1, а.с.76 зворот).

Таким чином, передбачено альтернативний варіант подання документів, а саме: сертифікатів відповідності/ висновків санітарно-епідеміологічної експертизи на матеріали.

Крім того, у п.6 цього ж Додатку до тендерної документації визначено, що технологія та якість виконуваних робіт, якість застосованих матеріалів повинні відповідати вимогам діючих кошторисних норм, будівельних, протипожежних та санітарних норм і правил, встановлених для даних видів робіт.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.22 Закону України “Про публічні закупівлі” у тендерній документації зазначаються такі відомості як інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби).

Разом з тим, суд першої інстанції правильно зазначив, що рядом чинних нормативно-правових актів визначено положення про безпечність будівельних матеріалів для здоров`я людей, що перебуватимуть у будівлях.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про надання будівельної продукції на ринку” будівельна продукція - будь-який матеріал, виріб або комплект, що виробляється та вводиться в обіг для застосування протягом тривалого часу в будівлі або споруді, показники якого впливають на показники будівлі або споруди, пов`язані з основними вимогами до них.

За змістом ст.7-2 Закону України “Про будівельні норми” основними вимогами до будівель і споруд є забезпечення: 1) механічного опору та стійкості - будівлі і споруди повинні бути запроектовані і побудовані таким чином, щоб навантаження, що діятимуть на них під час будівництва і експлуатації, не призводили до: руйнування всієї будівлі або споруди, або її частини; значної деформації, що перевищує гранично допустимий ступінь; пошкодження інших частин будівлі або споруди, елементів приєднання або встановленого обладнання внаслідок значних деформацій несучих конструкцій; пошкодження внаслідок події у ступені, що не відповідає першопричині; 2) пожежної безпеки - будівлі або споруди повинні бути запроектовані і побудовані таким чином, щоб у разі виникнення пожежі: протягом визначеного проміжку часу зберігалася несуча здатність конструкцій; було обмежено виникнення та поширення вогню і диму всередині будівлі чи споруди; було обмежено поширення вогню на сусідні будівлі і споруди; була забезпечена можливість евакуації людей або їх порятунок в інший спосіб; враховувалася безпека рятувальників; 3) гігієни, здоров`я та захисту довкілля - будівлі і споруди повинні бути запроектовані і побудовані таким чином, щоб протягом усього життєвого циклу вони не становили загрози гігієні або здоров`ю та безпеці працівників, мешканців чи сусідів та не справляли значного впливу на якість довкілля або на клімат під час їх будівництва, експлуатації та знесення, зокрема, внаслідок будь-якого з таких чинників: виділення токсичного газу; виділення у повітря всередині або зовні приміщення небезпечних речовин, летких органічних сполук, парникових газів або небезпечних часток; виділення небезпечної радіації; виділення небезпечних речовин у ґрунтові води, морські води, поверхневі води або ґрунт; виділення небезпечних речовин у питну воду або інших речовин, що негативно впливають на питну воду; аварійного скидання стічних вод, твердих чи рідких відходів, виділення димових газів; сирості у частинах будівель або споруд чи на поверхнях всередині будівель або споруд; 4) безпеки і доступності під час експлуатації - будівлі і споруди повинні бути запроектовані і побудовані таким чином, щоб вони не становили недопустимих ризиків нещасних випадків або ушкоджень під час технічного обслуговування або експлуатації, таких як небезпека послизнутися, падіння, зіткнення, опіки, ураження електричним струмом, травми від вибуху і зламів. Зокрема, будівлі і споруди мають бути запроектовані і побудовані з урахуванням доступності їх використання маломобільними групами населення, у тому числі особами з інвалідністю; 5) захисту від шуму та вібрації - будівлі і споруди повинні бути запроектовані і побудовані таким чином, щоб шум, що сприймається мешканцями або особами, які перебувають поблизу, був зведений до рівня, що не загрожує їхньому здоров`ю і дає можливість спати, відпочивати і працювати в задовільних умовах; 6) енергозбереження та енергоефективності - будівлі і споруди, їх системи опалювання, охолодження, освітлення та вентиляції мають бути запроектовані і побудовані таким чином, щоб кількість енергії, що використовується під час експлуатації, була низькою, з урахуванням потреб мешканців та кліматичних умов місця розташування будівлі або споруди. Будівлі і споруди також повинні бути енергозберігаючими та потребувати якомога менше енергії під час будівництва та демонтажу.

При цьому, Державними будівельними нормами України “Основні вимоги до будівель і споруд. ГІГІЄНА, ЗДОРОВ`Я ТА ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ” ДБН В.1.2-8:2021 встановлено основні положення основної вимоги щодо забезпечення гігієни, здоров`я та захисту довкілля (далі - основна вимога) відповідно до Закону України “Про будівельні норми”.

Вказані норми поширюються на будівлі та споруди у цілому та їх частини (конструктивні та інженерні системи) під час проектування та будівництва, а також встановлюють положення щодо дотримання функціональних параметрів об`єкта під час його експлуатації.

Крім того, вимоги цих норм застосовуються при проектуванні та будівництві разом із іншими будівельними нормами, що встановлюють вимоги до об`єктів: будівель, споруд, їх частин (конструктивних та інженерних систем) залежно від функціонального призначення.

Так, загальними вимогами ДБН В.1.2-8:2021 є:

2.1. Будівлі і споруди повинні бути придатними для використання за призначенням з урахуванням, зокрема, безпеки для здоров`я людей, які задіяні протягом усього життєвого циклу об`єкта. Під час проектування, будівництва, експлуатації та ліквідації об`єктів забезпечуються санітарно- екологічна безпека людини, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів щодо шкідливого впливу на людину та довкілля;

2.2. Основна вимога щодо забезпечення гігієни, здоров`я та захисту довкілля полягає у тому, що об`єкти під час їх проектування, будівництва, експлуатації та ліквідації не повинні бути загрозою гігієні, здоров`ю та безпеці людей, що перебувають всередині або ззовні об`єкта, та не повинні мати значний вплив на якість довкілля або на клімат.

З врахуванням наведених вище правових норм суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що не вважається порушенням вимог законодавства про публічні закупівлі в частині встановлення у тендерній документації вимоги про подання учасниками документів - скан-копій оригіналів сертифікатів відповідності/висновків санітарно-епідеміологічної експертизи на матеріали, які будуть використовуватись у виконанні робіт за об`єктом “Капітальний ремонт вбудованих приміщень дитячої бібліотеки за адресою: вул. Ужанська, 2, м. Перечин Ужгородського району Закарпатської області”, що спростовує доводи апелянта в цій частині.

Щодо доводів апелянта про те, що тендерна документація Замовника не відповідає вимогам абзацу першого пункту 17 Особливостей в частині наявності у пункті 4 розділу VI “Результати торгів та укладання договору про закупівлю” вимоги про подання переможцем процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю крім відповідної інформації про право підписання договору про закупівлю, ще копії ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.7 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” будівництво об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, - з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”, підлягає ліцензуванню.

Згідно з ч.1 ст.37 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” господарська діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними наслідками (СС3), підлягає ліцензуванню за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, будівельні роботи, а саме: капітальний ремонт вбудованих приміщень, за предметом закупівлі відносяться до класу наслідків (відповідальності) з середніми (СС2) наслідками, що безпосередньо зазначено у тендерній документації, а саме: у пункті 1 Додатку 3 “Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики (технічні вимоги)” до тендерної документації. З часу оголошення закупівлі і до укладення договору підряду пройшов певний відрізок часу, відтак замовнику під час укладення договору про закупівлю необхідно було переконатись у наявності у контрагента дійсної ліцензії або документа дозвільного характеру на провадження будівельної діяльності.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що Відділом освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради не порушено вимоги чинного законодавства в частині отримання від переможця під час підписання договору про закупівлю ліцензії або документа дозвільного характеру на провадження певного виду господарської діяльності, а також не обмежено жодних законних прав ТОВ “ВАРМ-ХАУС”, з яким укладено договір про закупівлю.

Крім того, за змістом ч.1, 2 ст.23 Закону України “Про публічні закупівлі” технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).

У разі, якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами, технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю або проектувальних вимог для врахування потреб усіх категорій користувачів.

Матеріалами справи стверджується, що в додатку 3 “Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики (технічні вимоги)” до тендерної документації Замовник зазначив опис усіх характеристик робіт, які закуповуються, у тому числі їхні технічні, функціональні та якісні характеристики згідно із розробленою проектно-кошторисною документацією, яка у встановленому законодавством порядку пройшла експертизу з позитивним експертним висновком. Виконання будівельних робіт за об`єктом “Капітальний ремонт вбудованих приміщень дитячої бібліотеки за адресою: вул. Ужанська, 2, м. Перечин Ужгородського району Закарпатської області” згідно з робочим проектом вимагає виконання конкретних архітектурно-будівельних рішень, зазначених в описовій частині проектно-кошторисної документації.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, предметом закупівлі, моніторинг якої здійснено Держаудитслужбою є роботи, а не товари, а тому відповідачем не враховано тієї обставини, що будівельні роботи за відповідними видами, які були передбачені технічними вимогами до предмету закупівлі (такі як загальнобудівельні, до яких входить фасад, сходи, сходові площадки, вікна, двері, відкоси, стіни, стеля зашивання стояків, оздоблення цоколю, відливи та інші; електротехнічні рішення; водопровід та каналізація; опалення; вентиляція; пожежна сигналізація) вимагали виконання відповідних технологій (послідовності процесів їх укладання, нанесення) будівельних матеріалів, що потребувало застосування високоякісних чи поліпшених матеріалів із врахуванням особливостей характеристики будівлі (вбудовані у перший поверх п`ятиповерхового житлового будинку з виступаючою частиною, закритою пласким дахом), а також відповідних пристроїв, які використовуються для улаштування системи пожежної сигналізації у приміщенні будівлі.

Крім того, особливу увагу необхідно звернути на те, що призначення будівлі, роботи з капітального ремонту якої закупив Замовник за конкурентною процедурою закупівлі - це громадський заклад, що використовуватиметься для культурно - просвітницьких потреб дітей громади та в якому тимчасово перебуватимуть діти.

У п.5 додатку 3 “Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики (технічні вимоги)” до тендерної документації зазначено про те, що роботи повинні бути виконанні з дотриманням технологічних процесів будівництва, відповідати вимогам будівельних норм, правилам та стандартам встановленим для виконання такого виду робіт, матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання, повинні відповідати вимогам чинних кошторисних норм України “Настанова з визначення вартості будівництва” затверджені наказом Мінрегіону від 01.11.2021 №281, проектній документації та умовам Договору, з метою забезпечення надійності, міцності, стійкості і довговічності конструкцій, монтажу технологічного та інженерного обладнання/матеріалів.

Таким чином, зазначення Замовником у тендерній документації на закупівлю будівельних робіт за об`єктом “Капітальний ремонт вбудованих приміщень дитячої бібліотеки за адресою: вул. Ужанська, 2, м. Перечин Ужгородського району Закарпатської області” матеріалів певних торгівельних марок, а саме: AEROC, Гідрозіт BL, Ceresit, фугенфюллер, Asfora, Тірас, Джміль, використання яких передбачено робочим проектом, є абсолютно виправданим та об`єктивно необхідним та спростовує доводи апелянта про порушення вимоги пункту 4 статті 23 Закону при передбаченні у додатку 3 “Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики (технічні вимоги)” до тендерної документації використання матеріалів певних торгівельних марок.

Щодо покликань апелянта на підтвердження учасником кваліфікаційних критеріїв, таких як наявність працівників відповідної кваліфікації та наявність матеріально-технічної бази, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп.2.2. п.2 “Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід” додатку 2 до тендерної документації “Інформація про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям на виконання вимог статті 16 Закону” для підтвердження інформації про наявність працівників, зазначених у довідці, учасник повинен надати: документи про освіту та/або підвищення кваліфікації працівників, трудовий стаж у сфері будівельної діяльності; документи, якими встановлено наявність трудових або цивільно-правових відносин із усіма працівниками учасника або спеціалістом(ами), які безпосередньо планується залучатись учасником до виконання робіт.

На виконання цієї вимоги може надаватись один із видів документів: наказ про прийом на роботу (або переведення на відповідну посаду), чинний трудовий договір, чинний договір цивільно-правового характеру (або договір надання послуг), що стосується безпосереднього виконання зобов`язань учасником, пов`язаних із виконанням умов даної закупівлі.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вищевказаних вимог учасників торгів -Товариство з обмеженою відповідальністю "Варм-Хаус" у складі тендерної пропозиції надав довідку про працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід від 07 грудня 2023 року вих. №3-12, у якій зазначено про 4-х, крім директора Товариства, працівників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Несух Ю.М. та Тегзу О.В.

Матеріалами справи стверджується, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Варм-Хаус" надано документи про освіту (дипломи) працівників ОСОБА_1 ( у травні 1985 року закінчив СПТУ №5 м. Ужгорода та отримав професію “газоелекрозварювальник”), ОСОБА_2 (у листопаді 2008 закінчив Національний університет “Львівська політехніка” за спеціальністю “геодезія” та отримав кваліфікацію “інженер-геодезист”), ОСОБА_3 (у червні 2007 року закінчив Ужгородський національний університет за спеціальністю “міське будівництво та господарство” та отримав кваліфікацію “інженер-будівельник”), у яких зазначено здобуті ними відповідні спеціальності у сфері будівельної діяльності. Щодо працівника ОСОБА_4 подано скан-копію кваліфікаційного сертифікату відповідального виконавця окремих робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єктів архітектури, виданого 16 липня 2020 року Атестаційною архітектурно-будівельною комісією, яким підтверджено проходження інженером-проектувальником ОСОБА_4 професійної атестації, відповідність її кваліфікаційним вимогам у сфері діяльності, пов`язаній зі створенням об`єктів архітектури, професійну спеціалізацію, необхідний рівень кваліфікації і знань (том 1, а.с.90-95).

Таким чином, оскільки тендерною документацією вимагалось подання документів про освіту та/або підвищення кваліфікації працівників, трудовий стаж у сфері будівельної діяльності (тобто передбачено альтернативний варіант подання документів), учасником виконано вимоги тендерної документації в частині подання документів про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають відповідні знання та досвід роботи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у складі тендерної пропозиції учасником надано лист від 07 грудня 2023 року вих. №7-12, у якому зазначено, що на підтвердження трудового стажу у сфері будівельної діяльності працівників, зазначених у довідці, учасник надає наступне: лист від 08 серпня 2023 року №28 від ФОП ОСОБА_5 , в якому йдеться, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виконували загально-будівельні роботи у січні 2022 року згідно з договором цивільно-правового характеру; стосовно підтвердження досвіду директора ОСОБА_6 , то надано виписку з ЄДР фізичних та юридичних осіб підприємців, в якій вказано, що останній є директором ТОВ “Варм-Хаус” з 07 травня 2021 року; основним видом економічної діяльності є “41.10 Організація будівництва будівель”, що свідчить про його наявний стаж у сфері будівельної діяльності; стосовно підтвердження досвіду ОСОБА_4 , то додано Кваліфікаційний сертифікат у складі тендерної пропозиції та законодавче роз`яснення, що підтверджує про наявний стаж та правомірність професійної діяльності ОСОБА_4 у сфері будівельної діяльності.

У матеріалах справи також міститься лист-відгук від КНП «Медичний центр Сім`я» від 09 серпня 2023 року №833/01-19, у якому зазначено про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Варм-Хаус" здійснено капітальний ремонт внутрішніх приміщень у фельдшерсько-акушерському пункті №3 Амбулаторії ЗПСМ №11. Роботи виконано у повному обсязі відповідно до встановлених термінів, якісно та з дотриманням будівельних норм та вимог. Претензії до Товариства стосовно термінів та якості виконання робіт відсутні.

Даючи правову оцінку неналежного підтвердження учасником торгів наявності матеріально-технічної бази, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Варм-Хаус" надано довідку №2-12 від 07 грудня 2023 року про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій (том 1, а.с.81-82), а також надано бухгалтерську довідку №14 про наявність обладнання, інструментів на балансі підприємства (том 1,а.с.83) від 07 грудня 2023 року №4-12, що підтверджує право власності учасника торгів на 34 найменування обладнання, інструментів.

Щодо таких найменувань обладнання як: апарат для газового зварювання і різання СП у кількості 1 шт, лебідок електричних STERN у кількості 3 шт та трансформатора зварювального з номінальним зварювальним струмом 315-500 А TESLA у кількості 1 шт, про які йдеться у висновку Держаудитслужби, то суд першої інстанції правильно зауважив, що у довідці №2-12 від 07 грудня 2023 року про наявність обладнання, матеріально - технічної бази та технологій учасник під порядковим номером 1.20 вказує на наявність апарату для газового зварювання і різання СП у кількості 1 шт, а в бухгалтерській довідці №14 про наявність обладнання, інструментів на балансі підприємства під порядковим номером 3 зазначено про наявність апарату для газового зварювання і різання Дніпро-М у кількості 2 шт. Тобто назва обладнання ідентична, а кількість за бухгалтерською довідкою більша. Також у довідці №2-12 від 07 грудня 2023 року про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій учасник під порядковим номером 1.18 вказано про наявність лебідок електричних STERN у кількості 5 шт, а в бухгалтерській довідці №14 про наявність обладнання, інструментів на балансі підприємства під порядковим номером 10 зазначено про наявність лебідок електричних STERN у кількості 2 шт. Тобто назва обладнання ідентична, є розбіжності по кількості його одиниць. Крім того, у довідці №2-12 від 07 грудня 2023 року про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій учасник під порядковим номером 1.18 вказує на наявність лебідок електричних STERN у кількості 5 шт., а в бухгалтерській довідці №14 про наявність обладнання, інструментів на балансі підприємства під порядковим номером 10 зазначено про наявність лебідок електричних STERN у кількості 2 шт. Тобто назва обладнання ідентична, є розбіжності по кількості його одиниць. У цій же довідці №2-12 від 07 грудня 2023 року про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій учасник під порядковим номером 1.19 вказує на наявність трансформатора зварювального з номінальним зварювальним струмом 315-500 А TESLA у кількості 2 шт., а в бухгалтерській довідці №14 про наявність обладнання, інструментів на балансі підприємства під порядковим номером 11 зазначено про наявність цього ж обладнання - трансформатора зварювального з номінальним зварювальним струмом 315-500 А TESLA у кількості 1 шт. Тобто назва обладнання ідентична, є розбіжності по кількості його одиниць.

Разом з тим, зазначення Товариством у бухгалтерській довідці №14 про наявність обладнання, інструментів на балансі підприємства у меншій кількості за окремими найменуваннями чи з ідентифікацією іншого виробника/моделі водночас не свідчить про відсутність в учасника обладнання за відповідними найменуваннями, не означає неспроможність учасника забезпечити виконання проектних рішень (робіт, передбачених тендерною документацією) або так само не означає, що функціональні та технічні характеристики обладнання не відповідають предмету закупівлі.

Крім того, суд першої інстанції правильно зазначив про те, що у довідці учасника №2-12 від 07 грудня 2023 року міститься інформація про те, що ТОВ “ВАРМ-ХАУС” у випадку необхідності гарантує залучення додатково будівельних машин, техніки та будь-якого іншого обладнання, необхідного для забезпечення повного, якісного та своєчасного виконання робіт на об`єкті закупівлі.

З врахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що тендерна пропозиція переможця торгів відповідала вимогам, як Закону №922-VIII, так і вимогам тендерної документації, а такий захід реагування у виді зобов`язання припинити зобов`язання за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням та зауваження Держаудитслужби носить формальний характер, так як воно не пов`язане із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

При цьому, судом мають враховуватися принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені, та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що тендерна документація відповідає вимогам законодавства у сфері публічних закупівель і порушення спірних пунктів порушення вимог пункту третього частини першої статті 5, абзацу першого частини третьої статті 22, пункту 4 статті 23 Закону №922 та абзацу першого пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, зі змінами, у редакції чинній на момент проведення закупівлі, порушення вимог абзацу першого пункту 43 та абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей зі сторони позивача відсутні.

Крім того, колегія суддів зауважує, що оскаржуваний висновок не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога вжити заходів щодо розірвання договору, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів – сторін договору.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, приймаючи оскаржуваний висновок, діяв необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення, що не відповідає принципу пропорційності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а тому оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-12-01-016428-a від 21 березня 2024 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції у резолютивній частині судового рішення допущена помилка у номері оскаржуваного висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (має бути №UA-2023-12-01-016428-a, натомість зазначено №UA-2023-12-01-06-6428-а), разом з цим це не впливає на правильність висновків суду та вирішення розглядуваного спору та може бути усунута судом в порядку ст.253 КАС України, як описка судового рішення.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.139, 195, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

                                                         п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі №260/2172/24 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, передбачених ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула

судді А. Р. Курилець

М. А. Пліш

Повне судове рішення складено 17 березня 2025 року.