Справа № 426/5906/19

Провадження № 2-в/185/130/25

У Х В А Л А

про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі

18 березня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.,

з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 426/5906/19,

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника заявника Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» Бокати Анни Валеріївни, якою вона звернулася щодо відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 426/5906/19 за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в частині рішення Сватівського районного суду Луганської області від 02 вересня 2019 року.

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

Суд, дослідивши зібрані матеріали, приходить до наступного.

Відповідно до ст.488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно зі ст.489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Згідно з ч.1 ст.494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого провадження або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Відповідно до ч.2 ст.494 ЦПК України в ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувались судом і які процесуальні дії вчинялись з втраченого провадження.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень наявне заочне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 02 вересня 2019 року по справі № 426/5906/19 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1  на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк».

Цивільна справа № 426/5906/19 за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області не надходила та не передавалась.

Інших матеріалів справи учасниками справи суду не надано.

За таких обставин, суд вважає за можливе відновити втрачене провадження в частині наявного в ЄДРСР судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.488, 489, 491, 493, 494 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відновити частково втрачене судове провадження у цивільній справі № 426/5906/19 за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вважати встановленим зміст відновленого судового заочного рішення Сватівського районного суду Луганської області від 02 вересня 2019 року у справі № 426/5906/19 в такій редакції: «                                                                                                  

        Справа № 426/5906/19

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

02 вересня 2019 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Река А.С.,

за участю секретаря судового засідання Вєдєрникової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове Луганської області в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, буд 1 до ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

Встановив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Ф-180 від 27 червня 2007 року, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати відповідачеві грошові кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору є: сума кредиту – 10000,00 доларів США., процентна ставка за користування кредитом 12,5% річних, за користування кредитними коштами. Процентна ставка, що нараховується на залишок простроченої заборгованості – процентна ставка, визначена у п. 1.1. Кредитного договору, збільшена на 1%, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості. Строк повернення кредитних коштів – до 26 червня 2019 року.

Банк виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою з позичкового рахунку відповідача.

Відповідач не виконав належним чином зобов`язання за кредитним договором та не повернув кредитні кошти у визначений кредитним договором строк.

Станом на 06 травня 2019 року відповідачем не сплачено:

нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 01.06.2014 по 30.04.2015 – 253,51 доларів США;

заборгованість за кредитом – 2216,00 доларів США.

Загальна заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 06 травня 2019 року складає 2469,51 доларів США.

Просять суд стягнути з відповідача на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 2469,51 доларів США та стягнути судовий збір.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою судді Сватівського районного суду Луганської області від 22 липня 2019 року було призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача до суду не з`явився, в позові зазначивши, що просить справу розглядати без участі представника позивача, дає згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_1 не з`явилася у судове засідання, про місце, день та час слухання справи була повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до вимог ч.11 ст. 128 ЦПК України та ст.12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», про причини неявки до суду не повідомила. Заяви про розгляд справи за її відсутності не надходило, відзив на позовну заяву не подала.

За згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні матеріали справи, надані докази, вважає, що позовні вимоги ПАТ «Укргазбанк» підлягають задоволенню з наступних підстав.

27 червня 2007 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Ф-180, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати відповідачеві грошові кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору є: сума кредиту – 10000,00 доларів США, процентна ставка за користування кредитом 12,5% річних, за користування кредитними коштами. Процентна ставка, що нараховується на залишок простроченої заборгованості – процентна ставка, визначена у п. 1.1. Кредитного договору, збільшена на 1%, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості. Строк повернення кредитних коштів – до 26 червня 2019 року. (а.с. 7-10).

Банк виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача (а.с.23-36).

Однак, відповідач ОСОБА_2 не виконала належним чином зобов`язання за кредитним договором та не повернула кредитні кошти у визначений кредитним договором строк.

Станом на 06 травня 2019 року відповідачем не сплачено:

нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 01.06.2014 по 30.04.2015 – 253,51 доларів США;

заборгованість за кредитом – 2216,00 доларів США.

Загальна заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 06 травня 2019 року складає 2469,51 доларів США (а.с.6).

Цивільний кодекс України у ст.ст.3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене вище, неналежне виконання відповідачем умов договору, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Щодо питання про стягнення суми заборгованості в іноземній валюті, суд виходить з наступного.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до ст. 192 ЦК України, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК України, грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до п.12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин», у разі, якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Так, з матеріалів справи вбачається, що, укладаючи договір, його пунктом 1.1 сторони визначили характер грошового зобов`язання та дійшли згоди, що грошовою одиницею виниклих зобов`язань є долар США.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В Постанові Великої палати Верховного суду від 04.07.2018 року в справі № 14-134цс18 містяться висновки щодо можливості ухвалення рішення про стягнення боргу в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з викладеного вище, порядку, умов та обставин укладення Кредитного договору між сторонами, добровільності даного договору з боку сторін, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості та процентів за його невиконання в валюті кредитування, тобто в доларах США, відповідно до заявлених позивачем вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 192, 509, 524, 525, 526, 527, 530, 533, 543, 599, 610-611, 627, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81,95, 141, 263-265, 273, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд, –

Ухвалив:

Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, буд 1 до ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) заборгованість за кредитним договором № Ф-180 від 27 червня 2007 року у загальному розмірі 2469 (дві тисячі чотириста шістдесят дев`ять) доларів США 51 цент.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) суму судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Копію заочного рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте Сватівським районним судом Луганської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя А.С. Река»

Ухвала про відновлення втраченого судового провадження набирає законної сили з моменту її підписання і підлягає оскарженню протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя                                       У. М. Болдирєва