Справа № 136/2415/24

провадження № 2/136/617/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року                 м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у спрощеному позовному провадженні, цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Санфорд Капітал" (далі — позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі — відповідач), в якому просили:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 65800,18 грн.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

30.09.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №22032000534886, у відповідності до якого остання отримала кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами зі строком кредитування до 30.09.2023. Кредитний договір та документи до нього укладено в паперовій формі у відділенні банку шляхом підписання з боку клієнта власноручним підписом. Відповідно до п.1.1., 1.2 Кредитного Договору банк зобовязується надати Клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування на поточні потреби в сумі 37200 гривень, а Клієнт зобов`язується повернути наданий Кредит, сплатити плату за Кредитом (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних. Одночасно з укладенням Кредитного договору Клієнт уклав з ПрАТ "УАСК АСКА-ЖИТТЯ" договір добровільного страхування життя від 30/09/2021 року. Розмір страхового платежу за цим договором страхування становить 7200 гривень. Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов`язання виконав і зарахував на банківський поточний рахунок Клієнта грошові кошти в сумі 37200 гривень, з яких сплатив на рахунок ПрАТ "УАСК АСКА-ЖИТТЯ" страховий платіж від імені Клієнта в сумі 7200 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку Клієнта. У подальшому Клієнт виконав свої зобов`язання з повернення суми кредиту та оплати нарахованих комісій лише частково. Згідно виписок по рахунку Клієнта, за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом, Клієнт сплатив Банку лише 13 249,94 гривень. Останній платіж проведено 28/02/2022 року. У зв`язку з початком війни на підставі самостійного рішення Банку, як кредитора у кредитному зобов`язанні, з 01.03.2022 року були запроваджені «кредитні канікули», умови яких передбачали перенесення строку платежів за кредитом на погашення суми основного боргу (тіла кредиту) на майбутні періоди. Однак, Клієнт ні протягом строку «кредитних канікул», ні після його закінчення належним чином умови Кредитного договору не виконував і не сплачував всі узгоджені платежі на його погашення. Згідно до Розрахунку заборгованості за кредитним договором №22032000534886 від 30.09.2021 року, сформованої АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» станом на 10.04.2024 року (дата, що передує дню відступлення права вимоги) заборгованість відповідача становить:

- залишок простроченого кредиту: в сумі 34 366,18 гривень;

- залишок прострочених комiсiй: : в сумі 31434 гривень,

що разом складає 65 800,18 гривень. Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» станом на день відступлення права вимоги – 11.04.2024 року.

Ухвалою суду від 10.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.

Сторони не заперечували проти розгляду справи в спрощеному провадженні.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.

Суд встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 30.09.202019 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем було укладено кредитний договір №22032000534886, кредит наданий на споживчі потреби в сумі 37200,00 грн., строк кредитування 24 місяців, кінцева дата повернення кредиту 30.09.2023. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за Кредитом у розмірі: 0,001% річних; щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості: з 30.09.2021 по 29.04.2022 - 7% від Суми Кредиту. з 30.04.2022 по 30.10.2022 - 5,5% від суми кредиту, з 31.10.2022 по 29.04.2023 - 4% від суми кредиту, з 30.04.2023 по 30.09.2023 - 2,25% від суми кредиту., на строкову заборгованість за кредитом 56,0% річних, що підтверджується копією кредитного договору. Одночасно з укладенням Кредитного договору Клієнт уклав з ПрАТ "УАСК АСКА-ЖИТТЯ" договір добровільного страхування життя від 30/09/2021 року. Розмір страхового платежу за цим договором страхування становить 7200 гривень. Вигодонабувачем за цим договором страхування є Банк. За умовами Кредитного договору, а саме п.2.1., Клієнт доручив Банку в дату надання Кредиту здійснити договірне списання коштів з рахунку Клієнта в сумі страхового платежу на користь страховика, згідно з укладеним договором страхування. Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов`язання виконав і зарахував на банківський поточний рахунок Клієнта грошові кошти в сумі 37200 гривень, з яких сплатив на рахунок ПрАТ "УАСК АСКА-ЖИТТЯ" страховий платіж від імені Клієнта в сумі 7200 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку Клієнта.

У подальшому Клієнт виконав свої зобов`язання з повернення суми кредиту та оплати нарахованих комісій лише частково. Згідно виписок по рахунку Клієнта, за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом, Клієнт сплатив Банку лише 13 249,94 гривень. Останній платіж проведено 28/02/2022 року. Строк повернення всієї суми отриманого кредиту та сплати всіх нарахованих Банком платежів за кредитом мав остаточно спливати в погоджену сторонами кінцеву дату повернення кредиту, а саме – 30/09/2023 року.

Однак, у зв`язку з початком війни на підставі самостійного рішення Банку, як кредитора у кредитному зобов`язанні, з 01.03.2022 року були запроваджені «кредитні канікули», умови яких передбачали перенесення строку платежів за кредитом на погашення суми основного боргу (тіла кредиту) на майбутні періоди. Тривалість «кредитних канікул» визначалась Банком індивідуально для кожного Клієнта і відображена у виписках по рахунках відповідача.

Однак, Клієнт ні протягом строку «кредитних канікул», ні після його закінчення належним чином умови Кредитного договору не виконував і не сплачував всі узгоджені платежі на його погашення. У зв`язку з невиконанням Клієнтом своїх зобов`язань за Кредитним договором, Банк на підставі положень підрозділу Особливості надання та користування Банківською послугою «Кредит готівкою» розділу УМОВИ НАДАННЯ СПОЖИВЧИХ КРЕДИТІВ, що викладені в УДБО, прийняв рішення вимагати дострокового погашення всієї заборгованість за Кредитним договором, шляхом відправки Текстового повідомлення на Основний номер телефону Клієнта, як це передбачено УДБО. Клієнт зобов`язаний в строк не пізніше 30 календарних днів з дня отримання зазначеного повідомлення Банку погасити заборгованість за Кредитним договором у повному обсязі. З урахуванням зазначеного, термін виконання зобов`язань Клієнта з погашення всієї заборгованість за Кредитним договором настав достроково 27/09/2023 року. Після вказаної дати Банк не здійснював нарахування щомісячної комісії за обслуговування кредиту та не нараховував штрафні санкції

11.04.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Санфорд Капітал» - позивачем, було укладено договір факторингу №11/04/24, згідно п.1.1. договору на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до гл. 73 ЦК України, ТОВ «Санфорд Капітал» передає грошові кошти в розпорядження АТ «Банк Кредит Дніпро» за плату, а АТ «Банк Кредит Дніпро» відступає ТОВ «Санфорд Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. З додатку до договору факторингу №11/04/24 від 11.04.2024 вбачається, що згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №11/04/24 від 11.04.2024 ТОВ «Санфорд Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №22032000534886 від 30.09.2021. Згідно до Розрахунку заборгованості за кредитним договором №22032000534886 від 30/09/2021 року, сформованої АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» станом на 10.04.2024 року (дата, що передує дню відступлення права вимоги) заборгованість відповідача становить

- залишок простроченого кредиту: в сумі 34 366,18 гривень;

- залишок простроченої по відсоткам: в сумі 0,69 гривень;

- залишок прострочених комiсiй: в сумі 31434 гривень,

що разом складає 65 800,18 гривень. Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» станом на день відступлення права вимоги – 11.04.2024 року.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу приписів ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника.

Суд встановив, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора АТ «Банк Кредит Дніпро» до позивача за кредитним договором №22032000534886 від 11.04.2024. Між АТ «Банк Кредит Дніпро» та позивачем укладено договір факторингу, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором укладеним між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем, перейшло до позивача.

Як визначено в ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, припинення цивільних прав і обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд встановив, що АТ «Банк Кредит Дніпро» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, однак відповідач порушив свої зобов`язання, в результаті чого виникла заборгованість.

На підтвердження заборгованості за кредитним договором мають бути подані первинні документи, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також п. 61 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ №75 від 04.07.2018. Так, первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в операції.

Позивачем надано суду виписки з рахунку відповідача де містяться всі необхідні реквізити по здійсненню операцій по рахунку відповідача, суми вхідного залишку за рахунком та суми вихідного залишку.

Суд встановив, що сума боргу відповідача за наданою випискою по кредитному договору становить 65 800,18 гривень, що складається : - залишок простроченого кредиту: в сумі 34 366,18 гривень; - залишок простроченої по відсоткам: в сумі 0,69 гривень;- залишок прострочених комiсiй: в сумі 31434 гривень.

Щодо умови кредитування про сплату: з 30.09.2021 по 29.04.2022 - 7% від Суми Кредиту. з 30.04.2022 по 30.10.2022 - 5,5% від суми кредиту, з 31.10.2022 по 29.04.2023 - 4% від суми кредиту, з 30.04.2023 по 30.09.2023 - 2,25% від суми кредиту., на строкову заборгованість за кредитом 56,0% річних, що підтверджується копією кредитного договору суд вважає, що стягнення заборгованості по комісії 65 800,18 грн, не є обґрунтованим.

Суд зауважує, що послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на споживчі потреби, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними. Такий правовий висновок узгоджується з викладеним висновком Верховного Суду України у постанові від 06.09.2017 по справі № 6-2071цс16, а також аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 №6-1746цс16, згідно якої зроблено висновок, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення винагороди, у тому числі за надання фінансового інструмента та за резервування ресурсів, а нарахування платежів за послуги, що супроводжують кредит за рахунок позивача є незаконним. Крім того, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, відповідно, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що підлягає сплаті позичальником. Так як надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам самої кредитної установи (банку), то такі дії не є послугами, що надаються клієнту-позичальнику (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2019 по справі за №520/2614/17).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

При цьому відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора АТ «Банк Кредит Дніпро», які вказані в кредитному договорі №22032000534886 від 30.09.2021 і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України. При цьому, всупереч умовам договору, відповідач не виконав свого зобов`язання, а після відступлення позивачу права грошової вимоги і відповідач не здійснив належних платежів для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок позивача, ні попереднього кредитора.

Разом з тим, відповідач не подав заперечень проти позову на пропозицію суду викладену в ухвалі суду від 10.01.2025 та не навів обставин на спростування правочину, укладеного з АТ «Банк Кредит Дніпро», правонаступником якого є позивач, та пред`явлені йому розрахунки заборгованості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині: стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 34366,18, грн. яка складається із заборгованості по тілу кредиту – 34366.18 грн, залишок простроченої по відсоткам: в сумі 0,69 гривень ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню. В іншій частині позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача простроченої заборгованості по комісії в розмірі 31434 грн - відмовити.

Суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1066 від 30.12.2024 та витрати на правову допомогу, що підтвердженні договором №4 про надання правової допомоги від 16.12.2024, з описом вартості послуг виконавця робіт, актом приймання-передачі наданих послуг №4 від 16.12.2024, де позивачем описано, що надання адвокатом Маслюженком М.П. позивачу професійної правничої допомоги включало консультацію та ознайомлення з матеріалами справи 1 год. - 1200,00 грн. та підготовка позовної заяви 1 год. - 6000,00 грн. Тобто загальна сума понесених витрат за надані послуги адвоката становить – 7200,00 грн. Суд керується ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України, згідно з якою судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, витрати: на професійну правничу допомогу необхідну для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з огляду на те, що позов задоволено частково, а тому суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача, слід стягнути документально підтвердженні судові витрати, а саме судовий збір за подачу позовної заяви та витрати на правову допомогу пропорційно до задоволеної суми позовних вимог, а інші витрати покласти на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" (місце- знаходження: вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69) до ОСОБА_1  (місце проживання:  АДРЕСА_1 , РНОКПП -  НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" заборгованість за кредитним договором №22032000534886 від 30.09.2021 у розмірі 34366, 87 грн (тридцять чотири тисячі тридцять шістдесят шість) грн 87 коп.- (заборгованість по тілу кредиту) та 0 грн. 69 коп. (прострочена заборгованість по відсоткам), а всього – 34367, 58 грн (тридцять чотири тисячі тридцять шістдесят сім) грн 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" судовий збір у розмірі 1265 (одна тисяча шістдесят п`ять) грн 01 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 3760 (три тисячі сімсот шістдесят) грн. 56 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО