Справа № 357/11761/24

Провадження № 2/357/872/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Пустовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав щодо її малолітніх дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо його малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

І. Позиція сторін у справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 познайомився у вересні 2015 з ОСОБА_2 , та з жовтня 2015року вони разом почали проживати однією сім`єю у квартирі батьків ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , разом з ними проживала донька ОСОБА_2 від першого шлюбу ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Від спільного проживання у позивача та ОСОБА_2 народилась спільна донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наприкінці 2016 року позивач з ОСОБА_2 та двома дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , переїхали проживати у квартиру АДРЕСА_2 , належну позивачу. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилась ще донька ОСОБА_6 . Позивач є батьком ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про що зроблено відповідний запис в актових записах про народження дітей. Позивач вказує, що він з ОСОБА_2 (далі - Відповідач 1) не реєстрували шлюб, але проживали однією сім`єю, спільно виховували і утримували трьох дітей. Позивач стверджує, що донька Відповідача-1 ОСОБА_4 сприймала позивача як батька, він ставився до неї як до своєї рідної дитини, жодної різниці в ставленні до дітей не було. Позивач займався приватним підприємництвом, Відповідач-1 йому допомагала і підтримувала. Однак, влітку 2023 року позивач помітив зміну поведінки Відповідач-1, яка почала весь час проводити в телефоні, припинила цікавитись іншими справами, мало часу приділяла сім`ї, дітям. Згодом Відповідач-1 з дітьми переїхала жити до своїх батьків, але донька ОСОБА_5 виявила бажання і залишитися жити з позивачем. Позивач стверджує, що навідував дітей і дружину у її батьків, намагався налагодити відносини, зберегти сім`ю. Однак, Відповідач-1 почала носити мусульманський головний убір (хіджаб), який закривав її обличчя, на що вона пояснювала, що це допомагає їй боротись з алергією і їй так легше. У вересні 2023 року захворіла наймолодша донька ОСОБА_6 , та Відповідач-1 повернулася з дітьми проживати до позивача. Одного дня, коли позивач повіз двох молодших дітей на додаткові заняття, Відповідач-1 без пояснень зникла з квартири у невідомому напрямку, а тому позивач викликав поліцію, подав заяву про зникнення Відповідача-1. Після чого позивач отримав повідомлення від ОСОБА_2 про те, що позивач «самий кращий батько на землі, а мати не впоралася». Потім позивач випадково у комп`ютері дитини знайшов відкритий акаунт пошти ОСОБА_2 , де знайшов інформацію про заброньовані нею квитки на автобус до Польщі і авіаквиток до Каїру. Пізніше поліція змогла зв`язатись з Відповідачем-1 в месенджері, і вона 25.09.2023 передала своє фото та заяву на ім`я начальника Білоцерківського РУП, в якій просила припинити її розшук, зазначила, що з нею все добре, і що про своє місце перебування вона повідомляти не бажає. Позивач вказує, що з 23.09.2023 року він сам виховує і утримує трьох дітей, оскільки їхня мати з власної ініціативи, без пояснення будь-яких причин покинула сім`ю. Біологічний батько старшої доньки ОСОБА_4 жодної участі в житті дитини не приймав, за наявною у позивача інформацією він тривалий час проживає в Польщі. Лише після звернень до Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради з метою вирішення питання законності виховання позивачем доньки ОСОБА_4 , 2011р.н., ОСОБА_3 , почав у телефонному режимі спілкуватись з ОСОБА_4. У липні 2024 року вперше ОСОБА_4 подзвонила мати, поговорила також з молодшими доньками. ОСОБА_2 тимчасово розблокувала зв`язок з позивачем. Із спілкування стало відомо, що Відповідач-1 не збирається повертатись в Україну, що у неї нове життя, яке не пов`язане з позивачем та їхніми дітьми, що вона повністю довіряє виховання дітей позивачу. 24.07.2024 Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради видала наказ №116 про взяття на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, малолітню ОСОБА_4 , яким взято її на первинний облік, влаштовано ОСОБА_4 в сім`ю ОСОБА_1 . Позивач вказує, що ОСОБА_4 є членом його сім`ї з 2015 року, позивач виховує її і ставиться до неї як батько з її чотирирічного віку. У сім`ї троє дітей, сестри дуже прив`язані одна до одної, з усіма трьома доньками у позивача дуже добрі, довірливі відносини. Позивач виховує та утримує трьох дітей, піклується про їхнє здоров`я, всебічний розвиток, навчання. Позивач будує будинок, щоб покращити житлові умови, щоб створити максимально комфортні умови життя дітям.

Заперечуючи позовні вимоги, представник ОСОБА_3 - адвокат Лебедовська Л.Ю. подала відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі Відповідач-2) перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 06.02.2014 року рішенням Білоцерківського суду Київської області шлюб між відповідачами розірваний. Відповідач-2 стверджує, що він весь час матеріально допомагав колишній дружині утримувати доньку ОСОБА_4 , надсилав гроші, подарунки, як матері, так і дитині. В 2018 році Відповідач-2 по справі виїхав до Польщі працювати будівельником і працює там на даний час, характеризується позитивно, відповідальний, сумлінний та організований. З 2018 року по теперішній час на прохання колишньої дружини та за власним бажанням Відповідач-2 допомагав їм матеріально, приймав активну участь і в додаткових витратах на дитину, а саме: у 2015 року купив дитині велосипед за 3000,00 грн., телефон за 1600,00 грн., вітає з днем народження, в жовтні 2024 року відповідач надіслав 4000,00 грн., 04.11.2024 року надіслав 4500,00 грн. ОСОБА_14 на утримання ОСОБА_4 та подарунок на день народження. Відповідач-2 спілкується з ОСОБА_4 , цікавиться її навчанням, неодноразово пропонував ОСОБА_4 приїхати на постійне місце проживання до Польщі, навчатися у Польщі, єдине потрібно бажання доньки приїхати до нього на постійне місце проживання. Представник Відповідача-2 вказує, що бажання ОСОБА_3 брати участь у вихованні та спілкуванні з дочкою, а також відсутність в матеріалах справи доказів про невиконання ним батьківських обов`язків є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. У відзиві вказано, що позивач перешкоджає приймати участь у спілкуванні та вихованні ОСОБА_4 , не дозволяє спілкуватися з батьком навіть по телефону, або спілкування має відбуватися в присутності позивача і з його дозволу. У відзиві висловлено припущення щодо змови позивача та Відповідача-1, щоб в подальшому уникнути мобілізаційних заходів відносно позивача.

ІІ. Процесуальні дії та рішення у справі.

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своєю ухвалою від 31.10.2024р. прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в загальному порядку, призначив справу до підготовчого засідання, витребував від Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради висновок про доцільність/недоцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, щодо її малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та висновок про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , щодо його малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Також, суд витребував від Державної прикордонної служби України: інформацію про перетин кордону України, в період з 2023 року по теперішній час, гр. України ОСОБА_2 та інформацію про перетин кордону України в період з 2019 року по теперішній час, громадянином України ОСОБА_3 .

07.11.2024 представник ОСОБА_3 - адвокат Лебедовська Л.Ю. через систему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву (а.с. 76-99).

13.11.2024 ОСОБА_1 подав відповідь на відзив (а.с. 100-103).

13.11.2024 на електронну адресу суду надійшла витребувана інформація щодо перетину кордону України відповідачами (а.с. 115-116).

04.12.2024 представник третьої особи Махаринський Г.В. подав заяву про проведення підготовчого засідання за відсутності представника Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради (а.с. 119-120).

03.12.2024 представник ОСОБА_3 - адвокат Лебедовська Л.Ю. через систему «Електронний суд» подала заяву про проведення підготовчого засідання за відсутності представника відповідача, просила закрити підготовче засідання та призначити справу до розгляду (а.с. 121-124).

04.12.2024 позивач подав клопотання про заслуховування думки дитини у судовому засіданні (а.с. 125-127).

Ухвалою суду від 04.12.2024, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання про допит свідків (а.с. 128-129).

17.12.2024 представник ОСОБА_3 - адвокат Лебедовська Л.Ю. подала заяву про проведення підготовчого засідання за відсутності представника відповідача, просила закрити підготовче засідання та призначити справу до розгляду (а.с. 134).

06.01.2025 представник відповідача Лебедовська Л.Ю. подала клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (а.с. 141-142).

Ухвалою суду від 06.01.2025, занесеною до протоколу судового засідання, частково задоволено клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи доказів, закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до розгляду по суті (а.с. 143-145).

13.01.2025 представник відповідача Лебедовська Л.Ю. через систему «Електронний суд» подала клопотання про долучення доказів, заяву про виклик свідка (а.с.151-157,158-163).

03.02.2025 представник третьої особи подав до суду висновок органу опіки та піклування Білоцерківської міської ради щодо розв`язання спору (а.с. 165-167).

Ухвалою суду від 06.02.2025, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача-2 Лебедовської Д.Ю. про допит свідка, долучення до матеріалів справи доказів, змінено порядок судового засідання, у зв`язку із виявленим недоліком у висновку органу опіки та піклування, вирішено допитати свідків, які з`явились у судове засідання.

27.02.2025 представник третьої особи подав до суду висновок органу опіки та піклування Білоцерківської міської ради щодо розв`язання спору (а.с. 178-179).

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_15 підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Лебедовська Л.Ю. просила відмовити у задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представник Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Дишлюк В.О. підтримав позовні вимоги.

Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 (а.с. 9,10).

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_4 , та її батьками зазначені ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 8).

Встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у розшуку та в ході проведення розшукових заходів було встановлено, що 24.09.2023 о 07:59 безвісти зникла ОСОБА_2 перетнула державний кордон України. За допомогою соціальної мережі працівникам поліції вдалося зв`язатись з нею, і остання повідомила, що з нею все добре та про своє місце перебування повідомляти не бажає (а.с. 11-15).

Згідно з наказом Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради від 24.07.2024 № 116, взято на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також тимчасово влаштовано її в сім`ю ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 17).

Відповідно до довідки виданої директором ліцею «Перша Білоцерківська гімназія» Білоцерківської міської ради від 19.06.2024 № 223, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчається у ліцеї «Перша Білоцерківська гімназія» Білоцерківської міської ради з 01.09.2023, дитиною опікується батько ОСОБА_1 (а.с. 30).

Відповідно до довідки виданої директором ліцею «Перша Білоцерківська гімназія» Білоцерківської міської ради від 19.06.2024 № 222, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно навчається у ліцеї «Перша Білоцерківська гімназія» Білоцерківської міської ради з 01.09.2023, дитиною опікується батько ОСОБА_1 (а.с. 31).

Встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відвідує Білоцерківський заклад дошкільної освіти № 18 «Ясочка» з 11.10.2023, дитиною опікується батько ОСОБА_1 , що стверджується довідкою Білоцерківського ЗДО №18 «Ясочка» від 19.06.2024 № 05-10/15 (а.с. 32).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування, що викладений в рішенні виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 50 від 28.01.2025 «Про вирішення судового спору щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стосовно їхньої малолітньої дочки ОСОБА_4 », відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в порушення вимог чинного законодавства України з питань охорони дитинства ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання та утримання малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є правовою підставою для позбавлення їх батьківських прав. Позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стосовно їх малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є доцільним і таким, що відповідає інтересам дитини (а.с. 166-167).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Білоцерківської міської ради № 135 від 25.02.2025 «Про вирішення судового спору щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно її малолітніх дочок ОСОБА_6 та ОСОБА_5 » ОСОБА_2 в порушення вимог чинного законодавства України з питань охорони дитинства ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання малолітніх дочок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є правовою підставою для позбавлення її батьківських прав. Позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітніх дочок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є доцільним і таким, що відповідає інтересам дітей (а.с. 179).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка гр. ОСОБА_18 , який працює вчителем Школи мистецтв №1, дав суду показання, що в серпні 2023 року, на звітному концерті помітив матір малолітніх вихованок ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у незвичайному одязі (паранджі), був здивований. З вересня 2023 року свідок жодного разу не бачив матір дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . Дітей до школи водить позивач, який повністю опікується трьома дітьми.

Свідок ОСОБА_19 , яка працює вчителем в гімназії №1 та з вересня 2023року є класним керівником малолітньої ОСОБА_4 , дала суду показання, що вихованням, утриманням і контролем дитини повністю займається позивач. ОСОБА_4 доглянута, в її навчальному процесі все добре організовано. У вересні 2023р. свідок один раз бачила ОСОБА_2 , яка була в мусульманському одязі та, зі слів позивача, свідку відомо, що мама дитини виїхала за кордон, самоусунулася від своїх батьківських обов`язків.

Свідок ОСОБА_22 , яка приходиться мамою позивача, суду дала показання, що позивач виховує малолітню ОСОБА_4 , як своїх власних доньок, без жодних обмежень. Малолітня ОСОБА_4 називає позивача татом. Діти між собою дружать, гарні сестринські відносини і дуже люблять свого батька. Свідок востаннє бачила ОСОБА_2 2 роки тому, з вересня 2023 року жодного разу не спілкувалася з нею. Позивач одноособово утримує всіх трьох дітей, свідку нічого не відомо про матеріальну допомогу ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_23 , яка приходиться сестрою позивача, суду дала показання, що знайома з ОСОБА_4 з трьох річного її віку. Позивач повністю виховує її як свою власну доньку, ОСОБА_4 нічим не вирізняється від молодших сестер. Свідок не знайома з біологічним батьком ОСОБА_4 . Відповідач-1 раптово покинула дітей і у вересні 2023 року поїхала в Єгипет. Відповідач-1 заблокувала в соціальних мережах свідка, не спілкується. Свідку відомо, що повністю всіма трьома дітьми опікується позивач.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено статтею 7 СК України, згідно з положеннями якої жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно зі статтями 141, 150, 153, 155 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Наведеними нормами закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися, зокрема, при вирішенні питань про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо; про тимчасове розлучення з одним із батьків у зв`язку з необхідністю виїхати за межі країни, у якій визначено місце проживання дитини, з іншим із батьків з метою отримання освіти, лікування, оздоровлення та з інших причин, обумовлених необхідністю забезпечити дитині повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень ЄСПЛ, у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч.4, 5 ст. 19 СК України ).

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

В даному випадку, суд аналізуючи надані суду докази та враховуючи рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради щодо вирішення даного спору, вбачає, що Відповідач-1 безпідставно самоусунулася від виконання своїх батьківських відносин стосовно своїз трьох доньок. Відповідач-1 виїхала за межі України та не повідомляє місце свого перебування. Матір малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не цікавиться в повній мірі життям своїх дітей, не приймає участі у її вихованні, навчанні, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їхнє навчання, підготовку до самостійного життя. В даному випадку, підставами для позбавлення батьківських прав Відповідача-1 є : довготривале безпричинне нехтування матір`ю своїми обов`язками по утриманню та вихованню малолітніх доньок, яких вона залишила на позивача. Відповідач-1 більше року не бачилася із своїми дітьми. Суду не надано доказів того, що Відповідачу-1 чиняться перешкоди в спілкуванні з доньками. Натомість, встановлено, що позивач розшукував ОСОБА_2 , намагався повернути матір дітям. Наразі, з огляду встановлених судом обставин, змінити поведінку матері у кращу сторону неможливо, оскільки вона наділяє інших осіб переважним обов`язком утримувати й доглядати її дітей та переховується, не повідомляє місце свого перебування.

Отже, виходячи із заявлених вимог, встановлених судом фактів, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 підлягає позбавленню батьківських прав стосовно її малолітніх доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При цьому, суд вважає за необхідне в рішенні зазначити, що відповідно до положень ст. 169 СК України особам, позбавленим батьківських прав, надано право звернутися до суду з позовом про їх поновлення.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків (пункт 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про позбавлення та поновлення батьківських прав»).

Згідно ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Факт розірвання сімейних стосунків між відповідачами та постійне проживання ОСОБА_3 за межами України є об`єктивною причиною, що унеможливлює постійне й належне виконання Відповідачем-2 своїх батьківських обов`язків стосовно малолітньої ОСОБА_4 . При цьому, Відповідач-2 не самоусунувся від виконання своїх батьківських прав та не втратив інтерес до доньки. Суду надані докази, що Відповідач-2 надавав матеріальну допомогу доньці, враховує інтерес і бажання дитини щодо місця її проживання та, відповідач-2 не уникає можливості в подальшому брати активну участь в житті своєї дитини, за її бажанням пропонує забрати ОСОБА_4 в Польщу, влаштувати там на навчання, Відповідач-2 не байдужий до долі своєї доньки ОСОБА_4 .

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини. В судовому засіданні не знайшла підтвердження обставина на яку посилається позивач, оскільки розірвання шлюбних відносин ОСОБА_3 з ОСОБА_2 , яка створила нову сім`ю, а також влаштування ОСОБА_3 свого життя в іншій державі позбавляло можливості Відповідача-2 бути постійно присутнім в житті своєї дитини та належно виконувати свої батьківські обов`язки стосовно малолітньої ОСОБА_4 . В даному випадку, на думку суду, не є способом захисту інтересів малолітньої ОСОБА_4 позбавлення її батька батьківських прав.

Враховуючи наведене, та на підставі наданих суду доказів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_4 з огляду недоведеності позивачем підстав, з якими закон пов`язує можливість позбавлення особи батьківських прав, при тому, що це є крайнім заходом впливу, адже позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батька у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях по відношенню до дитини.

Згідно ст. 141 ЦПК України з Відповідача-1 підлягає стягненню на користь позивача судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 258- 265, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав щодо її малолітніх дітей : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати по справі в сумі 1211 грн. 20 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З урахуванням ч. 3 ст. 124, ч. 6 ст. 259 ЦПК України, повний текст рішення виготовлений 17.03.2025 року.

Суддя О. Я. Ярмола