Справа №333/2187/25

Провадження №2-о/333/196/25

рішення

Іменем України

14 березня 2025 року                         м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого        –                                         судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання                                 Бабак З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/2187/25 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа – Комунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),-

в с т а н о в и в:

Представник заявника ОСОБА_1 – адвокат Ігнатов Є.Є. звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Донецьк. Факт смерті підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №1335 від 13.02.2025 року та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Померлий ОСОБА_2 є чоловіком заявниці, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .

Заявник та її представник у судове засідання не з`явилися, були повідомлені судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду справи. Просили суд проводити слухання справи за їх відсутності.

Представник заінтересованої особи – Комунарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), повідомлений судом належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився.

За таких обставин, суд вважає, що неявка заявника та представника заінтересованої особи не перешкоджає розгляду справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309 (із змінами та доповненнями) про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, вся територія Донецького району, до складу якої входить м.Донецьк, є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України, а тому встановлений особливий режим, в умовах якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

На підставі наданих заявником документів, судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Кирен, Тунківського району, Бурятської АРСР, є чоловіком – ОСОБА_1 , що підтверджується наступними документами:

- копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 виданого 19.07.1986 року Петровським районним відділом РАЦС в м.Донецьк, з якого вбачається, що громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб після чого ОСОБА_3 змінила прізвище на – « ОСОБА_4 ».

- копією паспорта громадянки України серії НОМЕР_3 , на ім`я ОСОБА_1

- копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 , який належав померлому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

- копією медичного свідоцтва про смерть №1335 виданого 13.02.2025 року органами окупаційної влади, з яких встановлено що ОСОБА_2 помер в м.Донецьк, дата смерті – ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті – лівостороння тотальна гнійна пневмонія.

Таким чином, з досліджених судом документів, встановлено родинні відносини заявниці з померлою та факт смерті.

На підставі ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5 (з відповідними змінами та доповненнями) підставою для проведення державної реєстрації смерті є, зокрема, лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року №545, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акту цивільного стану.

Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

У зв`язку з наведеним, а також враховуючи те, що підставою для видачі свідоцтва про смерть є лікарське свідоцтво про смерть або фельдшерська довідка про смерть, форми яких затверджені Міністерством охорони здоров`я України, отримати які заявниця можливості не має, так як її чоловік помер у 2025 році на тимчасово окупованій території України, у зв`язку з чим на даний час заявниця позбавлена можливості отримати свідоцтво про смерть чоловіка на території України.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Таким чином, документи, що підтверджують факт смерті особи на тимчасово окупованій території України, видані органами окупаційної влади підтверджують факт смерті, однак, за формою та змістом не відповідають вимогам українського законодавства, а тому не можуть бути підставою для проведення реєстрації смерті особи в органах РАЦС Міністерства юстиції України.

Не може вважатись легітимним на території України і свідоцтво про смерть особи, видане органом, який створено на цій території в порядку, не передбаченому законом України.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ст.ст.3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Забезпечення кожному права на справедливий суд і реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справах «Кіпр проти Туреччини» і «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» констатував, що зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать. Європейський суд з прав людини, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Враховуючи викладену практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне взяти до уваги надані заявником документи, і оцінити їх разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, оскільки можливість збору доказів смерті особи на окупованій території може бути істотно обмеженою, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного і сімейного життя тощо.

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер  ІНФОРМАЦІЯ_2 породжує юридичні наслідки для заявниці, при цьому, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту смерті.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Донецьк, тому необхідно встановити факт його смерті в судовому порядку.

Керуючись п.5 ч.2 ст.293, п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа – Комунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) – задовольнити повністю.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кирен, Тунківського району, Бурятської АРСР, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Донецьк, Донецької області.

Причина смерті - лівостороння тотальна гнійна пневмонія.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 14.03.2025 року.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя                                         Л.О. Варнавська