Справа № 216/455/25

провадження 1-кп/216/478/25

ВИРОК

іменем України

17 березня 2025 року                                                 місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі головуючого судді                ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора                                  ОСОБА_3 ,

обвинуваченого                        ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань приміщення суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42024041330000647 від 15.08.2024, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Кривому Розі, Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню освіту, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має, є військовослужбовцем Збройних сил України військової частини НОМЕР_1 ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, останній раз:

- 03.02.2025 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 4 ст.185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190, 70, 71 КК України до 6 років позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України,–

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду було встановлено, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан. Дію воєнного стану Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами, неодноразово послідовно продовжено. Останнього разу Указом Президента України №740/2024 від 28.10.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 4024-IX від 07.11.2024.

Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» було оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Даний Указ затверджено Законом України № 2105-IX від 03.03.2022.

02 липня 2024 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду кулеметника 3 стрілецького спеціалізованого відділення 3 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 солдат ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, Військової Присяги, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

04 серпня 2024 року солдат ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог не з`явився вчасно на службу без поважних причин до місця дислокації військової частини НОМЕР_1 .

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, 04 серпня 2024 року солдат ОСОБА_4 був відсутнім при перевірці особового складу військової частини НОМЕР_1 , в базовому таборі стрілецького спеціалізованого батальйону в пункті постійної дислокації АДРЕСА_2 частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , тобто не з`явився вчасно на службу без поважних причин до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , командуванню про причини свого неприбуття солдат ОСОБА_5 не доповів, хоча об`єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з`явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього, поки 02 листопада 2024 року не був затриманий в порядку ст. 208 КПК України слідчим відділом відділення поліції №6 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні, відомості про яке були внесенні до ЄРДР за №120240416100000549, чим вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення).

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю й пояснив, що за обставин, викладених у вироку вчинив даний злочин, а саме: 04 серпня 2024 року не прибув до військової частини НОМЕР_1 . Вільний час проводив у АДРЕСА_2 на власний розсуд. У вчиненому обвинувачений щиро покаявся, осудивши свої дії та усвідомивши суспільну небезпечність вчиненого злочину.

У зв`язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то ні било сторони, визнанням у повному обсязі ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині (повідомленій підозрі), погодженні з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердженням ним його фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо нього з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням роз`ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у випадку визнання ним змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю його заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченого, а також документами, що характеризують особу обвинуваченого.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю, а дії його відповідають складу злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, і правильно кваліфіковані як нез`явлення  вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби), у зв`язку із чим, обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.

Вивчаючи особу винного шляхом з`ясування стану його здоров`я, поведінки до вчинення злочину, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_4 на момент вчинення ним інкримінованого злочинного діяння раніше неодноразово судимий, має середню освіту, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має, за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не звертався.

Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, суд виходить з класифікації злочинів, особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченим вчинено тяжкий злочин.

До обставин, які обтяжують покарання і встановлені у даній кримінальній справі, суд відносить рецидив злочинів.

Обговорюючи питання про міру покарання відносно обвинуваченого, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а також особу обвинуваченого і обставину, яка обтяжує його покарання, наведену судом вище у вироку, у зв`язку з чим, враховуючи санкцію ч. 5 ст. 407 КК України, вважає що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, оскільки саме таке покарання сприятиме його виправленню і попередженню вчиненню нових кримінальних правопорушень, а також буде необхідним і достатнім.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 63, 65, 67, 70, 407 ч. 5 КК України, ст.ст. 349, 369-376, 392, 395, 532-533 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим покаранням, призначеним за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 03.02.2025 за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190, 70, 71 КК України, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту затримання, тобто з 02 листопада 2024 року.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Вирок ухвалено, виготовлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя                                                                         ОСОБА_6