П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И        

Справа № 936/266/25

Провадження № 3/936/176/2025

18 березня 2025 року селище Воловець

       Суддя Воловецького районного суду Закарапатської області Павлюк С.С., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності      

        ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та мешканця за адресою: АДРЕСА_1 ,

              за ч.1 ст.173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

       Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №247464, 24.02.2025 близько 09:20 год, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, гр. ОСОБА_1 вчинив сімейно-побутовий конфлікт по відношенню до свого сина ОСОБА_2 , а саме: висловлювався у його сторону нецензурними словами, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

        ОСОБА_1 в суд не з`явився, хоча належним чином повідомлявся судом про час та місце розгляду справи надсиланням судової повістки за місцем проживання. Окрім того, відомості про час та місце проведення судового засідання були опубліковані на офіційному сайті «Судова Влада» у автоматичному режимі. Клопотань/заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

       З огляду на практику, викладену в рішенні ЄСПЛ, зокрема у справі «Пономарьов проти України», заява N3236/03, п.41, від 03.04.2008 сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

       Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A.v.Spain) від 07.07.1989).

       Враховуючи практику викладену в рішеннях ЄСПЛ та вимоги ст. 268 КУпАП, вважаю необхідним провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 . Суддею взято до уваги також те, що ОСОБА_1 ознайомлений з протоколом про адміністративне правопорушення, що стверджено його підписом і відміткою про те, що справу за складеним протоколом розглядатиме Воловецький районний суд Закарпатської області. Разом з тим, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, по даній справі не є обов`язковою, а тому справу слід розглядати без участі правопорушника, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду і прийняття рішення по такій.

       Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, виходячи з такого.

       Відповідно до диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП вчиненням домашнього насильства, насильства за ознакою статі, є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

       Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

       Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення установлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

       Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

       Відповідно до ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

       Згідно із п. 3 ч. 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

               Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №247464 від 24.02.2025, письмовими пояснення потерпілого ОСОБА_2 від 24.02.2025 та свідка ОСОБА_3 , з яких вбачається, що ОСОБА_1 24.02.2025 близько 09:00 год, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, вчинив сімейно-побутовий конфлікт по відношенню до свого сина ОСОБА_2 , а саме: висловлювався у його сторону нецензурними словами.

               Оцінюючи вищевказані документи і пояснення, приходжу до переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. В своїй сукупності дані докази є достатніми.    

         Обставин, що виключають адміністративну відповідальність та провадження в справі про адміністративне правопорушення, не встановлено, підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності немає. Відтак, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності.

              Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність, вважаю, що стягнення ОСОБА_1 слід визначити необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети, зокрема його виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у виді штрафу.

               Разом з тим, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

       Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гр. 60 коп.

       З наведених міркувань та керуючись ст.ст. 33, 173-2, 268, 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

                  ОСОБА_1 визнати винним за ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень в дохід держави.

               На підставі ч.2 статті 308 КУпАПу разі несплати штрафу протягом 15 днів, у порядку примусового виконання цієї постанови органу державної виконавчої служби стягнути з правопорушника ОСОБА_1 , подвійний розмір штрафу в розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

               Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.

       Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів : ГУК у Зак.обл./Нижньоворіт.тг/21081100, Код отримувача ЄДРПОУ : 37975895, Банк отримувача : Казначейство України ( ЕАП), Рахунок отримувача: UA318999980313090106000007411.

Реквізити для сплати судового збору: код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

               Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:                                                С.С. Павлюк