Справа №:487/9718/24

Провадження №: 1-кс/755/4027/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" січня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 ознайомившись з клопотанням прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим та місто Севастополь прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_2 про арешт майна, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 жовтня 2024 року за № 42024010000000066, установив:

це клопотання від 08 листопада 2024 року було подано засобами поштового зв`язку до Заводського районного суду міста Миколаєва (за місцем знаходження органу досудового розслідування на дату звернення - Другого СВ (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, за процесуального керівництва прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя)та надійшло до вказаного суду 19 листопада 2024 року.

Однак, 15 листопада 2024 року заступником Генерального прокурора ОСОБА_3 , у порядку ч. 5 ст. 36 КПК, прийнято рішення про доручення здійснення подальшого досудового розслідування іншому органу - СУ ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса управління з 23 травня 2023 року, згідно даних ЄДР юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, - АДРЕСА_1).

Тому, ухвалою Верховного суду від 25 листопада 2024 року в провадженні №51-5185впс24 передано матеріали за цим клопотанням з Заводського районного суду міста Миколаєва до Дніпровського районного суду міста Києва.

24 грудня 2024 року судове провадження №487/9718/24 надійшло до Дніпровського районного суду міста Києва.

Надалі, прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим та місто Севастополь прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_4 подав клопотання про залишення без розгляду клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_2 про арешт майна.

Слідчий суддя дослідивши матеріали судового провадження, приходить до наступного.

Однією з форм вираження принципу демократичної організації держави у кримінальному судочинстві є диспозитивність, як загальна засада кримінального провадження, котра, відповідно до положень ст. 26 КПК, полягає в тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Позаяк, діюче кримінальне процесуальне законодавство України,зокрема ст. 36, 40 КПК України, передбачають, що прокурор, слідчий здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.Зазначена правова норма гарантує незалежність посадової особи органу державного обвинувачення у виборі у визначених законом межах способу здійснення своїх повноважень, в тому числі у прийнятті тих чи інших рішень, що є запорукою їх неупередженості й ефективності.Процесуальна самостійність прокурора, слідчого і їх свобода нарівні з протилежною стороною у відстоюванні тієї чи іншої правової позиції є чинниками справедливого балансу прав та законних інтересів усіх учасників процесу, а також інших осіб, держави й суспільства.

Завданням слідчого судді, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою, яка передбачає, в тому числі, чіткий розподіл повноважень і недопустимість заміщення слідчим суддею, як і судом, функцій органів державного обвинувачення та досудового розслідування (див. постанову ВП ВС від 04 квітня 2019 року у провадженні № 11-945сап18).

Тобто, системний аналіз положень КПК України свідчить, що подання того чи іншого клопотання у конкретному кримінальному провадженні є правом сторони, а не обов`язком через, що реалізується нею на власний розсуд.

Таким чином, право подачі заяви про залишення такого клопотання без розгляду також являється таким правом, оскільки полягає у вільній реалізації свого права у спосіб передбачений КПК України, чим власне і гарантується незалежність посадової особи органу державного обвинувачення у виборі у визначених законом межах способу здійснення своїх повноважень, в тому числі у прийнятті тих чи інших рішень, що є запорукою їх неупередженості й ефективності.

З положень ч. 6 ст. 9 КПК слідує, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне, беручи до уваги положення ст. 7, 9 КПК України, клопотаннязалишити без розгляду.

З цих підстав та керуючись ст. 7, 9, 369-372, 376 КПК України, Суд постановив:

клопотання - залишити без розгляду.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_5