СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

17 березня 2025 року м. Харків Справа №922/2957/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Сгара Е.В., суддя Хачатрян В.С.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» (вх.№3299 від 17.03.2025) про відвід судді Склярук О.І. та судді Хачатрян В.С. від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» (вх.№186Х від 24.01.2024) на рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2025 у справі №922/2957/24 (м.Харків, суддя Усата В.В., повний текст рішення складено 23.01.2025)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем», місто Луцьк, Волинська область,

до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, м.Харків,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІШЕМ» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про закупівлю робіт №994 від 02.12.2020 в сумі 575504,4 грн. Витрати на професійну правничу допомогу позивач також просить стягнути з відповідача.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.01.2025 в позові відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мішем» з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2025 скасувати; постановити нове судове рішення, яким позов задовольнити; дозволити представнику апелянта взяти участь в апеляційному розгляді в режимі ВКЗ (відповідно до клопотання - п.5 апеляційної скарги).

Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2025 для розгляду справи №922/2957/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» (вх.№186Х від 24.01.2024) на рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2025 у справі №922/2957/24. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2957/24.

04.02.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/2957/24 (вх.№1642).

Від Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2192 від 18.02.2025), в якому останній просить визнати поважними причини пропуску Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради строку на подання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Мішем» до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради про стягнення коштів у справі №922/2957/24 та розглянути його; відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Мішем» на рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2025 у справі №922/2957/24 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2025 у справі №922/2957/24 залишити без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» (вх.№186Х від 24.01.2024) на рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2025 у справі №922/2957/24 до розгляду на "20" березня 2025 р. о 10:15 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

14.03.2025 від судді Склярук О.І. надійшла заява про самовідвід від розгляду справи №922/2957/24, яка вмотивована тим, що під час ознайомлення з матеріалами справи встановлено, що Східним апеляційним господарським судом за участю судді Склярук О.І. було розглянуто та висловлено правову позицію по справі №922/1836/24 за позовом ТОВ «Мішем» до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, про стягнення заборгованості. З метою недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду апеляційної інстанції та забезпечення довіри до судової влади України, суддею Склярук О.І. з огляду на положення ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, керуючись статтями 35,38 ГПК України, заявлено самовідвід.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 задоволено заяву судді Склярук О.І. про самовідвід у справі №922/2957/24. Справу №922/2957/24 передано для повторного автоматизованого розподілу.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» надійшла заява (вх.№3299 від 17.03.2025) про відвід судді Склярук О.І. та судді Хачатрян В.С.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№3300 від 17.03.2025).

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу між суддями від 17.03.2025 для розгляду справи №922/2957/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С., суддя Сгара Е.В.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» (вх.№3299 від 17.03.2025) про відвід судді Склярук О.І. та судді Хачатрян В.С., колегія суддів вказує про наступне.

В обґрунтування поданої заяви ТОВ «Мішем» вказує, що апеляційний суд під час розгляду аналогічних справ №922/2953/24 та №922/1836/24 не мотивував належним чином судові рішення, що може свідчити, на думку заявника, про особисту зацікавленість окремих членів колегії суддів у результаті розгляду спору. Заявник також вказує, що суд не врахував позиції Верховного Суду щодо наслідків неповідомлення про відступи у виконаних роботах та застосування частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України. Крім того, заявник зазначає, що жоден із суддів не скористався правом оформити окрему думку. З огляду на викладене, заявник вважає, що при розгляді попередніх апеляційних скарг за участі суддів Склярук О.І., Хачатрян В.С. порушено принцип верховенства права, право на справедливий суд, наявні ознаки дій, передбачених статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме, незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору. Вказане, на думку ТОВ «Мішем» викликає сумніви в неупередженості суддів Склярук О. І., Хачатрян В.С. та є підставою для їх відводу відповідно до п.5 ч.1 ст.35 ГПК України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Колегія суддів керується частиною 1 статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя колегії об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

В рішенні у справі «Білуха проти України» (Заява №33949/02) від 09.11.2006 року сказано: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Згідно із частиною 1, 3 статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року, №2453-VI, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

В пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

За положеннями ч.3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Колегія суддів вказує, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 задоволено заяву судді Склярук О.І. про самовідвід у справі №922/2957/24. З огляду на що, у суду відсутні підстави для розгляду заяви ТОВ «Мішем» в частині відводу судді Склярук О.І., а тому заява в цій частині залишається без розгляду.

Дослідивши матеріали поданої заяви щодо відводу судді Хачатрян В.С. від розгляду справи №922/2957/24 апеляційний господарський суд вказує, що наведені заявником доводи в обґрунтування заявленого відводу є необґрунтованими та не є підставами для відводу, які визначені ст.ст.35,36 ГПК України, оскільки відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у справі №922/1836/24 у суді апеляційної інстанції переглядалося рішення Господарського суду Харківської області від 30.09.2024, а у справі №922/2953/24 - ухвала Господарського суду Харківської області від 17.10.2024. Також вказані справи переглядалися за різних фактичних обставин справи.

Ураховуючи наведене, зазначені доводи, викладені представником у заяві про відвід не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді, не свідчать про існування підстав, з якими діюче процесуальне законодавство та усталена практика ЄСПЛ пов`язує можливість задоволення відводу судді, а тому судова колегія вважає такий відвід необґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки заявлений відвід визнано необґрунтованим, а тому, з огляду на положення ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

З огляду на викладене, керуючись статтями 35, 38, 39, 42, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» (вх.№3299 від 17.03.2025) в частині відводу судді Склярук О.І. від розгляду справи №922/2957/24 залишити без розгляду.

2.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» (вх.№3299 від 17.03.2025) в частині відводу судді Хачатрян В.С. від розгляду справи №922/2957/24 визнати необґрунтованою.

3.Передати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» (вх.№3299 від 17.03.2025) про відвід судді Хачатрян В.С. від розгляду справи №922/2957/24 для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя Е.В. Сгара

Суддя В.С. Хачатрян