Справа № 2-а-13830-2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2011 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Горощука О.В.,

при секретарі –Писаренко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Слов’янську позовну заяву в порядку адміністративного судочинства ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську про визнання дій відповідача протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, -

В С Т А Н О В И В :

До суду звернулась з позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську в Донецькій області про визнання дій відповідача протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до ст. 1 Закону України від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно з ст. 6 зазначеного Закону з 09.07.2007 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

В судове засідання позивач не з'явилась, подавши заяву про слухання справи у свою відсутність.

Представник відповідача управління Пенсійного Фонду України в м. Слов'янську Донецької області до судового засідання не з»явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, набуваю висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідач не. заперечує того факту, що є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Виходячи із того, що позивач ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зупинена на 2007 рік.

Однак рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції України. Законом України «Про Конституційний Суд України»від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР, а саме ст.73 вказаного Закону передбачено, що у разі, коли нормативно-правові акти або їх окремі положення визначаються такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), то вони оголошуються не чинними та втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення. У зв’язку з наведеним вважаю, що вимоги щодо зобов’язання нарахувати та виплатити вказану у позові соціальну допомогу за 2007 рік підлягають задоволенню за період часу з 09 липня 2007 року (день прийняття рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2007 року включно.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у тому числі після внесення відповідних змін статтею 6 вказаного Закону передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Конституційний Суд України дійшов до переконання, що Законами про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх. Так, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані вище зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які внесені Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). З урахуванням наведеного, вимоги позивача щодо нарахування соціальної допомоги як дитині війни за 2008 рік підлягають задоволенню лише з 22 травня 2008 року(день прийняття рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2008 року включно. Але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як дитині війни повинно проводитися з вирахуванням надбавки, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(які були внесені Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року), у разі отримання такої надбавки позивачем за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.

Позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії за 2009 рік також підлягають задоволенню, оскільки ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік»дію ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»не зупинено. Але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як дитині війни повинно проводитися з вирахуванням надбавки, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії за 2010 рік з 01.01.2010.року також підлягають задоволенню, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»дію ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»не зупинено.

Позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії за 2011 рік з 01.01.2011 року підлягають задоволенню, оскільки ЗУ «Про державний бюджет на 2011 рік»дію ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»не зупинено.

Відповідно до п.4 прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»норми і положення ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету ПФУ на 2011 рік. Кабінет Міністрів України на виконання п.7 ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»прийняв постанову від 06 липня 2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності з 23 липня 2011 року. Під час вирішення питання, яка з одно предметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв»язання спорів, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. Тому термін застосування положень ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»становить 23 липня 2011 року.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З огляду на викладене, суд вважає, що необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії задовольнити за період з 01 лютого 2011 року по 23 липня 2011 року, тобто по день набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року № 3491-УІ, але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як "дитині війни" повинно проводитись з урахуванням фактично виплачених сум підвищення, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни». Однак, предметом спору по даній цивільній справі є зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування та виплатити державну соціальну допомогу. Визначення розміру нарахування, у вказаних правовідносинах, є функцією по даній справі - відповідача. У зв'язку з цим, суд вважає, що в цій частині - визначення конкретної суми допомоги, позовні вимоги не підлягають задоволенню.          

Стосовно конкретного визначення позивачем суми нарахування зазначаю, що предмет спору є зобов’язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування, а не стягнення певної суми. Визначення розміру нарахування у спірних правовідносинах є функцією суб’єкта владних повноважень (відповідача у справі), внаслідок чого у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни ”, ст. 71 п. 12 Закону України від 19.12.2006 року ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік ”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст. 62 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік ”, ч.1 ст. 28 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2009 рік ”, Закон України ,,Про Державний бюджет України на 2010 рік ”, ст. ст. 2, 3, 6, 10, 11, 18, 94, 99, 100, 104, 105,158-163 КАС України,суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.          

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Слов’янськ в Донецькій області по не нарахуванню та не виплаті державної соціальної допомоги ОСОБА_1 як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком –протиправними.                               

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янськ Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01 лютого 2011 року по 23 липня 2011 року включно, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 –денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв»язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права , свободи, інтереси чи обов»язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова складена та підписана у нарадчий кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду                                                              О.В.Горощук