СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
23 червня 2006 року | Справа № 2-25/5067-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Волкова К.В.,
Шевченко Н.М.,
секретар судового засідання Будяк К.А.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в АвтономнійРеспубліці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В.) від 28.02.-03.04.22006 у справі №2-25/5067-2006А
за позовом Малого підприємства "Каштак" (вул. Євпаторійська, 51-в,Уютне,Сакський р-н,96555)
до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в АвтономнійРеспубліці Крим (вул. Дм.Ульянова, 2/40,Євпаторія,97416)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ
Мале підприємство "Каштак" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Позовні вимоги мотивовані тим, що перевірка проводилась незаконно, підстав, передбачених законом, для проведення перевірки, у відповідача не було.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.-03.04.2006 у справі № 2-25/5067-2006А (суддя Маргарітов М.В.) позов малого підприємства "Каштак" до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задоволено. Податкові повідомлення-рішення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 03.08.2005 № 0000812330/0, № 0000822330/0 визнані нечинними. З Державного бюджету України на користь Малого підприємства "Каштак" стягнуто 3,40 грн. судового збору.
Постанова господарського суду мотивована тим, що працівники Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим діяли з перевищенням повноважень. Відповідач не надав належних доказів порушення позивачем вимог чинного законодавства.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем порушені вимоги Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг” та Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.
В судовому засіданні 19.06.2006 відповідач підтримав свої вимоги.
Позивач у судовому засіданні 19.06.2006 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду залишити без змін.
На підставі розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.06.2006 склад судової колегії було змінено: суддю Фенько Т.П. було замінено на суддю Шевченко Н.М.
В судовому засіданні оголошено перерву з 19.06.2006 до 23.06.2006.
Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.
25.07.2005 Євпаторійська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим провела перевірку позивача з питань дотримання законодавства про здійснення розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу, про що складено акт № 002131 (а.с. 7-8).
На підставі зазначеного акту Євпаторійська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим 03.08.2005 прийняла та надіслала на адресу позивача податкові повідомлення-рішення № 0000812330/0 та № 0000822330/0 (а.с. 10-11).
Рішенням Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 11.10.2005 № 8087/10/23-3 (а.с. 13-14) за результатами розгляду скарги залишені без змін податкові повідомлення-рішення від 03.08.2005 № 0000812330/0 та № 0000822330/0.
Рішенням Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим від 24.11.2005 № 283-1/10/25-007 (а.с. 17-20) за результатами розгляду скарги залишені без змін податкові повідомлення-рішення від 03.08.2005 № 0000812330/0, № 0000822330/0 та рішення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 11.10.2005 № 8087/10/23-3.
Податковим повідомленням-рішенням від 03.08.2005 № 0000812330/0 до позивача застосовані фінансові санкції у загальній сумі 88775 грн. (а.с. 10).
Фінансові санкції у сумі 315 грн. застосовані за порушення вимог підпункту 2.6 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 на підставі абзацу 3 статті 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” за неоприбуткування в касу підприємства суми 63 грн.
Підставою для застосування фінансових санкцій у зазначеній сумі стало знаходження на місці проведення розрахунків готівки у сумі 75 грн. Позивач здійснює готівкові розрахунки без застосування реєстратора розрахункових операцій та розрахункової книжки з оформленням прибуткових касових ордерів, але сума готівки, що знаходилась на місці проведення розрахунків не була оприбуткована в касу підприємства. Цей факт встановлено актом перевірки (а.с. 7-8). Цей же факт підтверджується поясненням працівника позивача Волкова Д.А. (а.с. 44) і поясненнями головного бухгалтера Звягіної О.М. (а.с. 43). Позивач не надав будь-яких доказів, які б спростовували наведені вище докази порушення позивачем порядку оприбуткування готівки в касу підприємства. При цьому відповідач не врахував суму 12 грн., яка була отримана позивачем за надані послуги під час перевірки, оскільки за неоприбуткування суми 12 грн. відповідач застосував до позивача фінансових санкцій шляхом прийняття окремого податкового повідомлення-рішення (а.с. 11). Проте, застосування фінансових санкцій у сумі 315 грн. на підставі абзацу 3 статті 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” не може бути оцінене як правомірне. Спеціальним законом, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин є Закон України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг”, пункт 1 статті 9 якого встановлює порядок проведення розрахунків через касу підприємств, а пункт 7 статті 17 якого встановлює санкції за порушення цього порядку. За наявності цих правил спеціального закону відповідач не мав права застосовувати положення Указу Президента України, який було прийнято раніше, ніж названий закон. Тому податкове повідомлення-рішення від 03.08.2005 № 0000812330/0 підлягає визнанню недійсним у частині застосування фінансових санкцій у сумі 315 грн.
Фінансові санкції у сумі 88460 грн. застосовані за неоприбуткування в касу підприємства суми 17692 грн., отриманої 13.07.2005 позивачем в банку, який його обслуговує. Фінансові санкції у цій сумі застосовані до позивача за порушення підпункту 2.6 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 на підставі абзацу 3 статті 1 Указу президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”.
Фінансові санкції у зазначеній сумі застосовані до позивача за порушення, якого припустився позивач з наступних обставин.
13.07.2005 працівник позивача отримала по чеку (а.с. 21) в банку, який обслуговує позивача, готівку в сумі 17692 грн. Отримання готівки було оформлено на підприємстві прибутковим касовим ордером, але запис про оприбуткування зазначеної суми в касовій книзі не було зроблено.
Актом перевірки встановлено, що останній запис в касовій книзі було зроблено 07.06.2005, тобто, за 48 днів до дня проведення перевірки (а.с. 7-8). Поясненнями головного бухгалтера позивача підтверджується, що запис в касовій книзі за 13.07.2005 не здійснювався (а.с. 43). Але застосування фінансових санкцій до позивача у сумі 88460 грн. слід визнати неправомірним з урахуванням наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України державні органи, їх посадові особи мають діяти на підставі , в межах повноважень і у спосіб, що встановлені Конституцією і законами України. Це положення повною мірою поширюється на відповідача.
В посвідченнях, які були видані перевіряючім (а.с. 54-55), зазначається на те, що їм доручається провести перевірку додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій, торгових патентів. Цими повноваженнями перевіряючих не охоплюється перевірка дотримання позивачем правил оприбуткування готівкових коштів, отриманих позивачем в банку для проведення розрахунків з працівниками. Отже, перевіряючи дотримання позивачем правил оприбуткування готівкових коштів, отриманих позивачем в банку, перевіряючі перевищили межі наданих їм повноважень, тобто, порушили вимоги частини 2 статті 19 Конституції України. Відповідно до частини 2,3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, отримані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Отже, факт неоприбуткування позивачем готівкових коштів, отриманих в банку, не підтверджується доказами, які є допустимими відповідно до закону.
За таких умов, податкове повідомлення-рішення від 03.08.2005 № 0000812330/0 підлягає визнанню недійсним у частині застосування фінансових санкцій у сумі 88460 грн.
Податковим повідомленням-рішенням від 03.08.2005 № 0000822330/0 (а.с. 11) до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 170 грн.
Фінансові санкції у зазначеній сумі застосовані за порушення пункту 1 статті 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг” на підставі пункту 7 статті 17 того ж закону за порушення порядку проведення розрахунків при наданні послуг з оформленням розрахунків прибутковими і видатковими касовими ордерами.
Як встановлено актом перевірки, після надання послуги клієнт розрахувався готівкою, при цьому він передав працівникові позивача грошову купюру номіналом 50 грн. Працівник позивача цю купюру отримав і дав здачу (а.с. 8). При цьому сума вартості послуги –12 грн. не була оформлена прибутковим касовим ордером та записом у касову книгу, а клієнту не було видано розрахунковий документ. Цей факт підтверджується поясненням головного бухгалтера позивача (а.с. 43). Поясненням головного бухгалтера також підтверджується, що у позивача був встановлений порядок, згідно з яким плата за послуги, що надаються споживачам, здійснюються через Ощадбанк або шляхом внесення готівкових коштів в касу підприємства. Отже, працівники позивача не мають права приймати кошти від споживачів, оскільки споживачі повинні вносити кошти до каси позивача. Це відповідає пункту 1 статті 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг”.
Заперечення позивача не підтверджуються будь-якими доказами. Працівники позивача свої заперечення до акту перевірки не внесли. За таких умов слід зробити висновок про те, що факт порушення позивачем вимог пункту 2 статті 3, пункту 1 статті 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг” належне встановлений, що давало відповідачу право застосовувати до позивача фінансові санкції у сумі 170 грн. на підставі пункту 7 статті 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг”, тому підстав для визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 03.08.2005 № 0000822330/0 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 170 грн. немає.
Судова колегія враховує ту обставину, що оспорюваним податковим повідомленням-рішенням фінансові санкції, застосовані до позивача на підставі Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”, визначені як податкове зобов'язання, що суперечить преамбулі, пунктам 1.2, 1.5 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, статтям 13,14 Закону України “Про систему оподаткування”.
Відповідно до пункту 1.5 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” положення цього Закону розповсюджуються лише на штрафні санкції, які застосовуються до платника податків у зв'язку з порушенням їм правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Оскільки фінансові санкції застосовані до позивача не за порушення правил оподаткування, у відповідача не було законних підстав для визначення їх як податкового зобов'язання з розповсюдженням на нього вимог Закону України Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»про граничний термін сплати і положень про наслідки несплати.
Тому оспорюване податкове повідомлення-рішення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 03.08.2005 року №0000822330/0 в частині визначення штрафних санкцій як податкового зобов'язання в сумі 170 грн. підлягає визнанню нечинним.
Доводи позивача про те, що відповідач не мав права здійснювати позапланову перевірку за відсутністю підстав для цього, встановлених статтею 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", не відповідають законодавству. Спеціальні підстави встановлені названою статтею для позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів. Для здійснення позапланових перевірок виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" спеціальні підстави законом не встановлюються, а тому відповідач мав право здійснити перевірку позивача з питань проведення розрахункових операцій.
Стаття 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлює обмеження для проведення позапланових перевірок дотримання вимог цього Закону тільки стосовно суб'єктів підприємницької діяльності, що використовують спрощену систему оподаткування. Позивач перебуває на загальній системі оподаткування. Щодо таких суб'єктів будь-яких обмежень для проведення перевірок виконання Закону України" "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не встановлено.
Господарський суд при прийнятті рішення зробив висновок про те, що факт порушення з боку позивача вимог пункту 2 статті 3 і пункту 1 статті 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг” не підтверджений матеріалами справи. Але цей висновок суду ґрунтується на неправильній оцінці доказів, що є в матеріалах справи.
З огляду на викладене, постанова господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтєю 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 3 частини1 статті 202, частиною 2 статті 205, статтями 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 27.04.2006 задовольнити частково.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.-03.04.2006 у справі № 2-25/5067-2006А скасувати.
3. Прийняти нову постанову.
4. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 03.08.2005 № 0000812330/0.
5. В позовних вимогах про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 03.08.2005 року №0000822330/0 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 170 грн. відмовити.
6. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 03.08.2005 року №0000822330/0 в частині визначення фінансових санкцій у сумі 170 грн. сумою податкового зобов'язання Малого підприємства "Каштак".
7. Стягнути з малого підприємства "Каштак" (вул. Євпаторійська, 51-в, Уютне, Сакський р-н, 96555, код ЄДРПОУ 20732544) в доход Державного бюджету України судовий збір за апеляційне оскарження у сумі 1,70 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді К.В. Волков
Н.М.Шевченко