Справа №  2-н-1828/11

У Х В А Л А

           25 серпня 2011 р.                                                                       м.Шахтарськ

суддя Шахтарського міськрайонного суду Кобаль М.І., розглянувши заяву ОКП «Донецьктеплокомуненерго» ВО «Шахтарськтепломережа» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, індексу інфляції та 3 % річних з ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

ОКП «Донецьктеплокомуненерго» ВО «Шахтарськтепломережа» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1  заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 2 292 грн. 85 коп., індексу інфляції в сумі 1 272 грн. 29 коп. та 3 % річних в розмірі 282 грн. 38 коп., а також суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 15 грн. В обґрунтування своїх вимог про стягнення з божника індексу інфляції та 3 % річних заявник посилається на ч.1 ст. 96 ЦПК України та ч.2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Дія ст. 2 ЗУ «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» № 52 від 1996 року припиняється з 1 січня 2011 року. Нарахування та стягнення пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги здійснюється на суму заборгованості, яка утворилася з 1 січня 2011 року, однак позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції та 3 % річних нарахованих з липня 2010 року, що є спором, а тому даний спір має бути розглянуто в позовному порядку.

Заявлені вимоги щодо стягнення 3 % річних є неустойкою у вигляді пені відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

З матеріалів справи вбачається, що договору між сторонами не укладено, додаткової відповідальності між сторонами не встановлено. Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не передбачено такої відповідальності споживача за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, як сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.  

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що заявником заявлено вимоги про сплату індексу інфляції та 3 % річних, що породжує спір про право.

Відповідно до ч.5 ст.100 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.3 ст. 100, ч.5 ст.100, ч.2 ст. 101 ЦПК України,

                                                                 УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті заяви Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» ВО «Шахтарськтепломережа» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, індексу інфляції та 3 % річних з ОСОБА_1.

Відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник в цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

           На ухвалу може бути подана апеляційна скарга в установленому законодавством порядку протягом 5 днів з дня отримання її копії.

                    Суддя                                                                            М.І. Кобаль