Справа № 2-5267/11

                                                  РІШЕННЯ

                                        ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ          

17 листопада 2011 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі: головуючого-судді- Лозинської М.І.,

  при секретарі-                Продан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1  до Національної акціонерної компанії «Надра України»про поновлення на роботі , стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

                                                  ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить поновити його на посаді начальника Управління контрольно-ревізійної роботи Національної акціонерної компанії «Надра України», стягнути з Національної компанії «Надра України»на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 квітня 2011 року по день прийняття рішення, стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 2000грн. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що04 квітня 2011 року наказом № 66-к його було звільнено з посади начальника Управління контрольно-ревізійної роботи Національної акціонерної компанії «Надра України»,яку він обіймав з 01 вересня 2008 року , з підстав, передбачених пунктом 40 КЗпП України. Вказане звільнення вважає незаконним, оскільки при звільненні з цих підстав не було враховано його переважне право на залишенні на роботі у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників, оскільки він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до 2 категорії, не враховано його безперервний стаж на роботі, всупереч чого перевагу надано іншому працівнику з Управління контрольно-ревізійної роботи ОСОБА_2, 1978 року народження та враховуючи , що при звільнені йому не було запропоновано іншої посади, просить поновити його на посаді, виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.04.2011 рок по день винесення рішення та стягнути моральну шкоду, завдану незаконним звільненням, яку він оцінює в розмірі2000грн. При цьому позивач просить поновити йому строк звернення до суду з зазначеним позовом, оскільки відразу після звільнення він знаходився на  лікуванні та вчасно не міг звернутись за юридичної допомогою та звернутись до суду.

          В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задоволення.

          Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в позові відмовити. Обґрунтовуючи свої заперечення послались на те, що відповідно до наказу № 66-к від 04.04.2011 року позивач був звільнений з посади начальника Управління контрольно-ревізійної роботи НАК «Надра України»з 04.04.2011р. у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України та своєчасно в той же день отримав трудову книжку. Оскільки до суду позивач звернувся лише 14 липня 2011 року вважають , що позивачем пропущений місячний строк звернення до суду, оскільки позивач після звільнення до лікарні звернувся лише 10 травня 2011 року та знаходився на стаціонарному лікуванні до 24 травня 2011 року. При цьому представники відповідача зазначили, що звільнення позивача є законним, оскільки відповідно до штатного розкладу апарату управління НАК «Надра України»станом на 01.02.2011 року, управління контрольно-ревізійної роботи було виведено зі штатного розгляду та посади начальника та заступника начальника управління контрольно-ревізійної роботи станом на 01.12.2011 року відсутні. 01.02.2011 року позивача було ознайомлено, про затвердження нової структури та штатного розкладу та завчасно за два місяці попереджено про наступне вивільнення. Посилання позивача на його переважне право на залишення на роботі перед ОСОБА_3, який займав посаду заступника начальника управління контрольно-ревізійної служби та був переведений 04 квітня 2011 року на посаду начальника відділу обліку майна бухгалтерії з 04 квітня 2011 року, представники відповідача спростовували тим, що ОСОБА_3, мав безперервний стаж роботи в компанії з 03.04.2002 року та мав на утриманні двох малолітніх дітей,2005 та 2010 року та є особою, в сім`ї якого не має інших осіб з самостійним заробітком, оскільки його дружина перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до 3х років.

          Вислухавши пояснення позивача та його представника, представників відповідача, дослідивши матеріали, суд вважає позовні вимоги такими ,що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

          Судом встановлено, що з 01 вересня 2008 року позивач обіймав посаду начальника Управління контрольно-ревізійної роботи Національної акціонерної компанії «Надра України»( а.с.37).

          Наказом від 04 квітня 2011 року № 66 НАК «Надра України»позивач звільнений з посади начальника Управління контрольно-ревізійної роботи з 04 квітня 2011 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників з підстав , передбачених пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.( а.с.39).

          Відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праві, в тому числі ліквідації, реорганізації , банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

          Так, судом встановлено, що в Національній акціонерній компанії «Надра України»відбулось скорочення чисельності та штату працівників, що підтверджується Наказом від 01.02.2011 року № 16 про введення в дію з 01 лютого 2011 року нового штатного розкладу апарату управління НАК «Надра України»( а.с.36), штатним розкладом апарату управління НАК «Надра України ( а.с.41-44).

          Відповідно до нового штатного розкладу апарату управління станом на 01.02.2011 року, управління контрольно-ревізійної роботи було виведено зі тату, посади начальника управління контрольно-ревізійної роботи , яку обіймав позивач та заступника начальника зазначеного управління відсутні (а.с.97).

          Скорочення чисельності та штату працівників в компанії позивачем в ході розгляду справи не оспорювалось.

          Відповідно до ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільнення працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в  організації  виробництва і праці власник або уповноважений ним орган  пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі,  організації. При відсутності роботи  за  відповідною професією  чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення  на  іншу  роботу  на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до  державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас  власник  або  уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

          Як встановлено судом позивач у встановленому порядку за два місяці був попереджений про наступне вивільнення , про що свідчить попередження від 01.02.2011 року про ознайомлення позивача з майбутнім звільненням (а.с.38).

          Судом встановлено також, що відповідач довів до відома Державної служби зайнятості інформацію про наступне звільнення позивача, що останнім в ході розгляду справи не спростовано.

          Відповідно до Наказу НАК «Надра України»від 29 березня 2011 року позивачу надався час для пошуку роботи відповідно до умов Колективного договору, один день в тиждень із збереженням заробітної плати ( а.с.40).

          Своє звільнення позивач вважає незаконним обґрунтовуючи це тим, що при його звільненні не було враховано його переважне право на залишення на роботі перед ОСОБА_3 який обіймав посаду заступника начальника Управління контрольно-ревізійної роботи та був залишений на роботі на посаді начальника відділу обліку майна бухгалтерії.

          Проте, такі твердження позивача є необґрунтованими виходячи із наступного.

          Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Наказу від 04 квітня 2011 року № 70-к ОСОБА_3 з 04 квітня 2011 року переведений на посаду начальника відділу обліку майна Бухгалтерії ( а.с.92).

          При переведенні на зазначену посаду відповідачем було враховано переважне право ОСОБА_3 на залишення на роботі з підстав, передбачених пунктом 1,2,3 частини 2 статті 42 КЗпП України .

          Відповідно до статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв»язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишення на роботі надається: сімейним-при наявності двох і більше утриманців; особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

          Таким, чином враховуючи наявність на утриманні ОСОБА_3 двох малолітніх дітей, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_3, більш тривалий стаж роботи в компанії в порівнянні з позивачем , а саме з 2002 року, те, що його дружина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до ІНФОРМАЦІЯ_4, зазначена посада була запропонована саме йому ( а.с.83-90,91,99,100).

          При цьому представник відповідача в судовому засіданні послалась на те, що при звільненні позивача, йому було виплачено вихідну допомогу в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати відповідно до ст.21 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Відповідно до частини 3 статті 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

          Враховуючи наведене зважаючи на те, що звільнення позивача було проведено з дотриманням порядку , передбаченого законодавством, з огляду на право компанії на визначення осіб, які  мають переважне право на залишення на роботі при скороченні штату працівників з дотриманням умов, передбачених ст. 42 КзПП України, яких відповідач в даному випадку дотримався, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

          При цьому , відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд вважає, що позивачем пропущений місячний строк для звернення до суду з такими вимогами, що також є окремою підставою для відмови в задоволенні позову.

          Згідно з ст.233 ЦПК України працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

          Судом встановлено, що позивач у день звільнення 04.04.2011 ознайомлений з наказом та отримав трудову книжку.

          Проте, в суд з позовними вимоги звернувся лише 14 липня 2011 року.

          Посилання позивача на знаходження на лікуванні в період з 10 травня 2011 рок по 24 травня 2011 року ( а.с.27) , як на поважну причину пропуску строку, суд до уваги не бере, оскільки, позивачем ні чим не обґрунтований пропущений ним строк в період з 04 квітня по 10 травня 2011 року , і так само з 24 травня по 14 липня 2011 року.

Оскільки в ході розгляду справи підтверджена законність проведеного звільнення позивача, вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволенню не підлягають.

          Керуючись ст.ст.40, 42, 49-2, 233,235,236 КЗпП України, ст.ст.11,60, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд,-

                                                  ВИРІШИВ:

          Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної акціонерної компанії «Надра України»про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу залишити без задоволення.

          Судовий збір віднести на рахунок держави.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, мають право на його оскарження протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Суддя: