КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-418/11                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Бойко М.Г.

Суддя-доповідач:  Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"31" жовтня 2011 р.                                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                       Файдюка В.В.,

суддів:                                                                             Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 31 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про визнання неправомірною відмови щодо виплати доплати до пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

                                                       В С Т А Н О В И ЛА:

ОСОБА_2 17.01.2011 року звернулася до Таращанського районного суду Київської області з адміністративним позовом до УПФУ в Таращанському районі Київської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.01.2009 року по даний час та в подальшому.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 31 січня 2011 року позовні вимоги з 13.07.2010 року задоволено. Позовні вимоги поза межами строку звернення до суду до 13.07.2010 року –залишено без розгляду.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неправомірність оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є безумовною підставою для скасування рішення.

Крім того, апелянт зауважує, що копію оскаржуваної постанови отримав із запізненням.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Враховуючи те, що оскаржувану постанову позивач отримав із запізненням, колегія суддів приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження постанови апелянтом не пропущено, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.

Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції –змінити , виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку, віднесена до 3 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 3 категорії призначається у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно до ч. 2 ст. 39 Закону, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.

Всупереч ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачці вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до ПКМУ № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні ПКМУ № 836 від 26.07.1996 р. та ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч. 1 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною правовою нормою, мінімального розміру пенсії за віком.

Крім того, згідно Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати на 2010 рік: з 01 січня 2010 року –869 грн., з квітня 2010 року –884 грн., з 01.липня 2010 року –888 грн., з 01 жовтня 2010 року –907 грн., з 01.12.2010 року –922 грн.. Аналогічні розміри мінімальної заробітної плати визначені ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік».

Таким чином, колегія суддів приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Між тим, при винесенні рішення судом першої інстанції було передбачене його негайне виконання без зазначення строку такого виконання.

Відповідно до ч. 1 статті 256 КАС України - негайно виконуються постанови суду, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідна норма визначає категорії адміністративних справ, постанови у яких виконуються або можуть виконуватися негайно, тобто до набрання постановою законної сили.

Оскільки судом першої інстанції не був зазначений строк негайного виконання постанови, рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Згідно до ч. 1 ст. 201 КАС України - підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області –задовольнити частково

Змінити постанову Таращанського районного суду Київської області від 31 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про визнання неправомірною відмови щодо виплати доплати до пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виклавши абзац п’ятий резолютивної частини постанови наступним чином:

“Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць”.

В решті постанову –залишити без змін.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                                      В.В. Файдюк

Судді:                                                                                                             А.Ю. Коротких

                                                                                                                        О.Г. Хрімлі