22.11.2011 Справа № 2а/2570/5547/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2011 р. Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Галенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Менському районі Чернігівської області про зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області звернулося до суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Менському районі Чернігівської області, в якому просить зобов’язати відповідача включити в Акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання суми витрат за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянину ОСОБА_1 в сумі 998,90 грн., на виплату державної адресної допомоги на суму 225013,55 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не прийнято до заліку витрати на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в сумі 998,90 грн. та витрати на державну адресну допомогу в сумі 225013,55 грн. Не прийняття до заліку зазначених сум витрат, здійснених позивачем унеможливлює відшкодування цих витрат Пенсійному фонду України Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника позивача.
Від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача. Також від відповідача до суду надійшли письмові заперечення, згідно яких просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на те, що щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів доплат, з урахуванням приписів постанови КМУ № 265 з коштів Державного бюджету України. Також зазначено, що пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві не повинні відшкодовуватися відповідачем, оскільки потерпілі, які переїжджають в Україну на постійне місце проживання, не були застраховані в Україні і за них не сплачувалися внески, в тому числі це стосується ОСОБА_1, який отримав травму за межами України.
Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Фіксування судового засідання, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачем в період з січня по вересень 2011 року направлялися відповідачу акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с. 58-66).
До вказаних актів позивачем були включені суми, пов’язані з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пов’язані з виплатою щомісячної державної адресної допомоги в загальному розмірі 226012,45 грн. Зазначена сума витрат не була прийнята до заліку відповідачем, що підтверджується таблицями розбіжностей (а.с. 49-57).
Відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги, в тому числі і виплату пенсій, - виключно у разі настання страхового випадку.
Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» до страхових виплат, зокрема, відносяться страхові виплати пенсії по інвалідності потерпілому.
Питання страхових виплат громадянам, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД, регулюється Угодою про взаємне визнання права на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, (далі - Угода), що була підписана 9 вересня 1994 року державами колишнього Союзу РСР, в тому числі і Україною.
Згідно зі статтею 2 Угоди відшкодування шкоди працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Роботодавець, відповідальний за заподіяну шкоду, відшкодовує її відповідно до свого національного законодавства.
Відповідно до частини п’ятої статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі виїзду потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, на постійне місце проживання за межі України визначені на зазначені цілі суми переказуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на їх адресу в порядку, передбаченому міждержавними угодами.
Згідно зі статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Що стосується відшкодування витрат державної адресної допомоги, суд зазначає наступне.
Статтями 8, 10, 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що пенсійне забезпечення громадян, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюються органами Пенсійного фонду України з виплатою пенсій за рахунок його коштів.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Згідно пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
У відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Проаналізувавши викладене суд приходить до висновку, що щомісячна державна адресна допомога, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» від 26.03.2008 року № 265, не передбачена у вказаному переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, яким визначено механізм відшкодування витрат пов'язаних з виплатою відповідних пенсій на центральному рівні.
Згідно пункту 2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій та допомоги.
Так пунктом 4 зазначеного Порядку визначено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
В основу цього механізму покладено щомісячне проведення органами Пенсійного фонду України з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в районах та містах обласного значення звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа, наступного за звітним (пункт 5 Порядку). Акти цих звірок подаються Головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат і до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (пункт 6 Порядку). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7 Порядку).
Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми суд приходить до висновку, що ні Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», ні Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, не передбачений такий захист прав позивача, як зобов’язання відповідача включити до актів щомісячної звірки витрати понесені позивачем по виплаті пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та державної адресної допомоги. Водночас вказаним Порядком встановлені порядок та правила підписання актів звірки розрахунків за наявності відсутності спору щодо сум виплат, а витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених статтею 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Тобто, вказаний Порядок не встановлює механізму відшкодування на територіальному рівні вказаної шкоди в разі виникнення з цього приводу спору.
Таким чином, обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права позивачем суд вважає частково таким, що не відповідає змісту прав Управління ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволені адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
< Список >
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Менському районі Чернігівської області про зобов’язання вчинити певні дії – відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
< Поле для вводу тексту >
Суддя Непочатих В.О.