2-129/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 червня 2007року        Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі

головуючого судді                                   Чернецкого В.А.

при секретарі                                            Купрєєнко А.С.

з участю: позивачки                                 ОСОБА_1

представників відповідача                      Самоцької О.В., Кашуби В.О.,

зацікавленої особи                                   ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.  Костянтинівка в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького районного ПУВКХ Комунального підприємства «Донецькоблводоканал»,  третя особа,  що не заявляє самостійну вимогу ОСОБА_2  про поновлення на роботі,  стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивальниця ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ВАТ «Донецкоблводоканал» про відновлення на роботі,  стягнення заробітної платні за час вимушеного прогулу,  і стягнення моральної шкоди,  указуючи наступне.

У Костянтинівському відділенні Торецького районного ПУВКХ,  що є структурним підрозділом відповідача,  вона працювала з 12 липня 2000 року,  а з 01 грудня 2005 року посідала посаду заступника начальника абонентного відділу. На підставі п.2  ст.40 КЗпП України і згідно наказу №23-к від 19.02.2007 року вона була звільнена за ініціативою власника унаслідок невідповідності посаді. Формальним приводом для звільнення з'явився акт службового розслідування. Вона не була присутня на засіданні профкому коли розглядалося питання про її звільнення,  і ніхто їй про майбутнє засідання профкому не повідомив. Вважає,  що засідання профкому не проводилося,  а якщо і проводилося,  то формально. Вказала на те,  що вона є матір'ю-одинакачкою,  самостійно виховує дочку ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 Відповідно до  ст.184ч.3 КЗпП України,  звільнення самотніх матерів за наявності дитини у віці до 14 років не допускається,  окрім випадків повної ліквідації підприємства,  проте підприємство не було ліквідовано. Вказала,  що ніколи з боку адміністрації відповідача нарікань в її адресу не поступало,  із службовими обов'язками вона справлялася,  тобто формулювання звільнення не відповідає дійсності. Після звільнення з підприємства вона і її дочка позбулися коштів для існування,  окрім заробітної платні,  інших джерел доходу у неї немає. Вона була вимушена займати гроші у знайомих для проживання,  незаконне звільнення викликає у неї відчуття пригноблення і безпорадності. Вона була вимушена докладати додаткові зусилля для організації свого життя,  вважає,  що діями відповідача їй причинена моральна шкода і в рахунок його відшкодування просить стягнути з відповідача 10000 грн.,  просить суд відновити на раніше займаній посаді заступника начальника абонентського відділу,  і стягнути з відповідача її середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з моменту звільнення по день винесення рішення судом.

У судовому засіданні позивальниця повністю підтримала заявлені вимоги,  і їх підстави,  вказані в позовній заяві,  а також пояснила наступне. Вона була ознайомлена з актом службового розслідування,  вказаною комісією факти її службової невідповідності не відповідають дійсності,  акт підписали особи,  які не брали участь в проведенні розслідування,  і не проводили рейд перевірки її діяльності. їй також відомо,  що 10 січня 2007 року відносно неї прокурором була збуджена кримінальна справа за фактом зловживання службовим

2

становищем,  і є постанова слідчого про усунення її з посади. Вона має вищу освіту,  за фахом - інженер-технолог харчової промисловості,  робота начальника абонентського відділу не вимагає спеціальних технічних пізнань,  і вона справлялася з дорученою їй роботою. Вона була не проти того,  щоб її перевели на іншу роботу,  проте їй ніхто іншу роботу не пропонував,  а поставили її перед фактом звільнення.

Представник відповідача Самоцька О.В. позов не визнала по наступних підставах. За час роботи ОСОБА_1 на посаді начальника абонентського відділу на неї від жителів міста поступало багато скарг. Позивальниця неправильно обчислювала абонентську платню за спожиту воду,  не враховувала те,  що у багатьох абонентів є водоміри,  було виявлено сім абонентів,  з якими взагалі договори на постачання води не заключалися,  її діями підприємству причинен значний матеріальний збиток,  і прокурором збуджено кримінальну справу відносно неї по  ст.368ч.2 КК України. Слідчим було направлено на підприємство постанову про усунення її з посади,  ОСОБА_1 пропонувалися численні варіанти роботи,  проте та відмовилася. За весь час роботи ОСОБА_1 показала дуже низький професійний рівень,  допускала численні порушення,  проте дисциплінарним стягненням не піддавалася,  оскільки позиція адміністрації не полягає в тому,  щоб працівників матеріально карати,  оскільки вони одержують невелику заробітну платню. Разом з тим,  позивальниці неодноразово указувалося на недоліки її роботи,  проте вона ніяких висновків не робила,  практично зруйнувала налагоджену роботу з абонентами,  і створила у споживачів небажаний імідж підприємства.

Представник відповідача Кашуба В.О. також позов не визнав по підставах,  вказаних представником відповідача Самоцькой.

Зацікавлена особа ОСОБА_2 суду пояснив,  що він працює директором Торецького ВУВКГ і позивальниця знаходилася в безпосередньому його підпорядкуванні. Остання працювала начальником абонентського відділу в Константіновськом відділенні з правами керівника. За посадою вона повинна правильно застосовувати законодавчу базу при роботі з абонентами. При проведенні перевірки було виявлено,  що у відділі,  яке очолювала позивальниця,  кадри були підібрані не по професійній підготовці. Після ретельного вивчення її діяльності було встановлено,  що вона веде цілеспрямоване введення населення в оману щодо тарифів на воду,  і встановлення водомірів. Вона створила такі умови,  що люди вимушені були поводитися до неї з різними проханнями,  тоді як їм просити нічого не потрібно було,  тобто створювала умови для різного роду винагород. На неї поступали численні скарги,  вона свідомо створювала у відділі нездорову обстановку. Він звернувся із заявою до прокуратури,  і після перевірки діяльності позивальниці було збуджено відносно неї кримінальну справу. Перед цим було проведене службове розслідування її діяльності,  і комісія зробила висновок про невідповідність позивальниці посади унаслідок її некомпетентності. її діяльністю причинен збиток підприємству на суму 86 000 грн.,  оскільки перерахунки за спожиту воду проведені з грубим порушенням інструкцій. Після отримання ухвали слідчого про звільнення ОСОБА_1 з посади,  він видав наказ №23-к від 19.02.2007 р. про звільнення її за п.2  ст.40 КЗпП України про невідповідність посаді.

За клопотанням представників відповідача у судове засідання були викликані і допитані свідки.

Так,  свідок ОСОБА_4пояснив,  що він працює заступником директора Торецького ВУВКГ. Після реорганізації підприємства в м.  Костянтиновка стало питання про призначення на посаду заступника начальника Константіновського відділу. Була призначена ОСОБА_1. Поступово на неї стали поступати скарги як від контролерів,  так і від абонентів. Також скаржилися інженера на некоректну поведінку ОСОБА_1. При здачі звітів ОСОБА_1 показала себе як некомпетентний фахівець. Він давав їй відповідну літературу за профілем,  проте позивальниця залишала її без уваги,  на зауваження не реагувала. їй було запропоновано звільнитися з посади за власним бажанням,  проте вона відмовилася. Після отримання згоди профспілки ОСОБА_1 була звільнена за невідповідність посаді. ОСОБА_1 запрошувалася на профспілкову конференцію і засідання профкому,  проте туди не з'явилася.

Свідок ОСОБА_5 пояснив,  що працює у відповідача, і є головою профкому Костянтинівського відділу облводоканала. Повідомив,  що відбулося засідання профкому,  де обговорювалося питання про звільнення ОСОБА_1,  члени профкому проголосували за її

3

звільнення одноголосно. Також питання про її службову діяльність виносилося на розгляд профспілкової конференції,  всі працівники підприємства висловилися про некомпетентність ОСОБА_1,  і не заперечували проти її звільнення. ОСОБА_1 повідомлялася про засідання профкому,  запрошувалася на конференцію,  але не з'явилася.

Суд,  заслуховує сторони,  свідків,  вивчивши матеріали справи,  знайшов наступне.

Позивальниця 01.12.2005 року у зв'язку з реорганізацією підприємства прийнята на роботу в Торецьке районне ВУВКГ заступником начальника абонентського відділу. 19.02.2007 року звільнена по  ст.40 п.2 КЗпП України по невідповідності посади,  наказ №23-к (а.с. 2-5). Згідно наказу 3919 від 29.12.2006 р. комісією проведено службове розслідування по очолюваному позивальницею відділу і особисто її роботі. Згідно акту службового розслідування,  були виявлені численні недоліки в роботі позивальниці (а.с. 6). По фактах зловживання позивальницею посадовим положенням Костянтинівськім міжрайонним прокурором збуджено відносно неї кримінальну справу по  ст.368ч.2 УК України,  в 01.02.2007 р. слідчим прокуратури винесено ухвалу про усунення ОСОБА_1 з посади (а.с. 41-42). Вказане з'явилося підставою для відповідача до звільнення ОСОБА_1. На звільнення позивальниці була одержана згода профспілкового комітету. Про засідання профкому позивальниця повідомлялася (а.с. 47-49, 56-57). Позивальниця є матір'ю-одиначкою,  і має дочку ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  відомості про батька вказані матір'ю відповідно до ст.55 КпШС України (а.с.10,60).

Суд вважає,  що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступних підставах.

На момент звільнення позивальниця була самотньою матір'ю,  і її дитина не досягла 14-ти літнього віку. Відповідно до ч.3 ст.184 КЗпП України,  звільнення самотніх матерів за наявності дитини віком до 14-ти років за ініціативою власника не допускається,  окрім випадків повної ліквідації підприємства,  тому вимоги позивальниці в частині відновлення на роботі суд задовольняє. Разом з тим суд враховує постанову слідчого про усунення її з посади і,  тому,  не має можливості відновити її на раніше займаній посаді,  і залишає розгляд питання про її працевлаштування на іншій посаді на розсуд відповідача. Відповідно до  ст.235 КЗпП України суд вважає необхідним зобов'язати відповідача виплатити позивальниці її середній заробіток за весь час вимушеного прогулу,  а також відповідно до  ст.237 КЗпП України суд вирішує накласти на посадову особу,  винну в незаконному звільненні,  обов'язок відшкодувати підприємству збиток у зв'язку з оплатою позивальниці середнього заробітку

Суд вважає,  що вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають також частковому задоволенню. Суд вважає,  що позивальниці дійсно причинена моральна шкода у зв'язку з її незаконним звільненням,  оскільки вона залишилася без засобів до існування з неповнолітньою дитиною,  і вважає достатнім задовольнити її вимоги про стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн. Також суд вважає достатнім стягнути з відповідача на користь позивальниці понесені нею витрати на послуги адвоката в сумі 200 грн.

Відповідно до  ст.235 КЗпП України рішення про відновлення на роботі незаконно звільненого працівника слід піддати негайному виконанню.

Оскільки позивальниця звільнена від сплати судових витрат,  то останні слід покласти на відповідача.

Керуючись  ст. ст. 184,  232,  233,  235,  237,  237-1 КЗпП України,   ст. ст. 10,  158,  179,  212-215, 217, 218 ЦПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Виданий директором Торецького районного виробничого управління водопроводно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Донецьк-облводоканал» ОСОБА_2 наказ №23к від 19 лютого 2007 року про звільнення ОСОБА_1 за  ст. 40п.2 КЗпП України,  - скасувати як незаконний.

Зобов'язати    керівництво    Торецького   районного    виробничого   управління

4

водопроводно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Донецьк-облводоканал» учинити запис у трудовій книжці ОСОБА_1 . про скасування наказу про звільнення за  ст. 40ч.2 КЗпїІ України.

Стягнути з Комунального підприємства «Донецькоблводоканал» на користь ОСОБА_1 її середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу з момента звільнення по день винесення рішення суду.

Стягнути з Комунального підприємства «Донецькоблводоканал» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) гривень,  у рахунок відшкодування витрат на юридичну допомогу адвоката 200 (двісті) гривень,  а всього стягнути - 1200 (одну тисячу двісті) гривень.

Зобов'язати директора Торецького районного виробничого управління водопроводно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Донецьк­облводоканал» ОСОБА_2 відшкодувати підприємству шкоду,  заподіяну у зв'язку з виплатою ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У частині скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 допустити негайне виконання рішення.

Стягнути з Комунального підприємства «Донецькоблводоканал» державне мито 59 (п'ятдесят дев'ять) гривень 50 копійок,  а також у рахунок витрат на інформаційно-технічну діяльність судів - 30 (тридцять) гривень.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд протягом двадцяти днів з моменту подачі заяви про оскарження,  яка може бути подана до суду,  що виніс рішення,  не пізніше ніж у десятиденний термін з моменту його оголошення.