Судове рішення #189995
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

12 жовтня 2006 р.                                                                                  

№ 25/82 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

 

головуючого -судді

Дерепи В.І.

 

суддів :

Грека Б.М. -(доповідача у справі) Стратієнко Л.В.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства фірма “Укрбудресурси”

 

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.06

 

у справі

№ 25/82

 

господарського суду

Донецької області

 

за позовом

Відкритого акціонерного товариства фірма “Укрбудресурси”

 

до

Приватного підприємця ОСОБА_1

 

про

стягнення 7684,38 грн.

 

 за участю представників від:

 

позивача

Коваль М.М. (дов. від 27.09.06)

 

відповідача

не з'явилися, були належно повідомлені

 

В С Т А Н О В И В :

 

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.05.06 відмовлено у позовних вимогах Відкритого акціонерного товариства “Укрбудресурси” в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства “Укрбудресурси” (надалі -ВАТ фірма “Укрбудресурси”) в особі ДФ ВАТ фірма “Укрбудресурси” про стягнення з приватного підприємства  ОСОБА_1 (надалі -ПП ОСОБА_1.) суми заборгованості у розмірі 1684,38 грн., штрафних санкцій  у розмірі 6000 грн. та судові витрати.

 

За результатами перегляду справи в апеляційному порядку Донецький апеляційний господарський суд 19.07.06 прийняв постанову, якою рішення господарського суду Донецької області від 16.05.06 скасував частково. Позовні вимоги ВАТ фірми “Укрбудресурси” в особі ДФ ВАТ фірми “Укрбудресурси” про стягнення заборгованості  в сумі 7684,38 грн., в тому числі, основний борг в сумі 1684,38 грн.,  штрафних санкцій  у розмірі 6000 грн. задоволено частково, в сумі орендної плати  за січень 2006 року  у розмірі 500 грн. та комунальні витрати  за грудень 2005 року - 123 грн.

 

Не погоджуючись з рішенням та постановою у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області  від 16.05.06 та постанову Донецького апеляційного господарського суду  від 19.07.06 частково та задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості  в сумі 7684,38 грн., у тому числі, основний борг в сумі 1684,38 грн., штрафні санкції в сумі 6000 грн. задовольнити частково, в сумі  орендної плати за січень 2006 р.  у розмірі 5000 грн., комунальні витрати за грудень 2005р. -123 грн. та штрафні санкції в сумі  6000 грн. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1. на користь ВАТ фірми “Укрбудресурси” в особі ДУ ВАТ фірми “Укрбудресурси” основний борг в сумі 623 грн.  та штрафні санкції в сумі 6000 грн.

 

Суб'єкт касаційного оскарження вважає, що рішення господарського суду  Донецької області від 16.05.06 та постанова  Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.06 винесені з порушенням та неправильним застосуванням  норм матеріального  права, а тому підлягають скасуванню. Касаційна скарга мотивована тим, що з порушенням, неправильним застосуванням норм матеріального права суди відмовили у задоволенні позовної вимоги в частині стягнення штрафних санкцій в сумі  6000 грн., таким чином, судами невірно застосовані приписи ст. 530 ЦК України.

 

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, перевіривши повноту  встановлених судовими інстанціями обставин справи та  правильність застосування ними  норм матеріального  і  процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 29.11.04 між Дочірньою філією Відкритого акціонерного товариства “Укрбудресурси” (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1. (орендар) був укладений договір оренди № НОМЕР_1. За умовами п.5.1 договору №НОМЕР_1 договір набуває чинності з дня підписання сторонами акта приймання-передачі  і діє до 1 листопада 2005р. У відповідності до п.п. 6.1, 6.2, 6.6, 6.7 договору №НОМЕР_1 розмір орендної плати складає 500 грн. на місяць, які орендар зобов'язаний  сплатити попередньо до першого числа поточного місяця.

 

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач не сплатив заборгованості за січень-лютий 2006 року, що становить 1684,38 грн., а оскільки має місце факт несплати орендної плати, то в силу  п.10.3 договору зобов'язаний сплатити штраф у розмірі  річної орендної плати.

 

Суд першої інстанції, приймаючи до уваги, що орендні відносини припинено, оскільки договір було укладено терміном до 01.11.05 та мали місце пропозиції орендодавця про припинення договору оренди, дійшов висновку, що заявлені вимоги є необґрунтованими. Суд апеляційної інстанції визнав хибною правову позицію місцевого господарського суду  про припинення договірних відносин, так як договірні відносини не припинено, оскільки  відповідач продовжував користуватися спірним приміщенням, акт приймання-передачі  об'єкта оренди сторони не уклали.

 

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією апеляційного господарського суду, оскільки у відповідності до вимог ст.764 Цивільного кодексу  України, якщо наймач продовжує користуватися майном після  закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Договір, по якому  відповідач орендував спірне майно, припинив свою дію 09.02.06. Оцінюючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку  про стягнення орендної плати за оспорюваний період.

 

Щодо стягнення штрафних санкцій, то апеляційний господарський суд відхилила доводи позивача та відмовила в позові в цій частині з посиланням на те, що сторони чітко  не визначили строк, коли відповідач повинен виконати зобов'язання з оплати орендної плати, окрім того, штрафні санкції встановлено за невиконання зобов'язання, а не за  прострочення виконання грошових зобов'язань.

 

Відповідно до положень ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права  встановлювати або вважати  доведеними  обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а факт користування майном до 09.02.06, рівно як і факт не врегулювання умовами договору штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, то у Вищого господарського суду відсутні правові підстави для скасування постанови у справі, оскільки норми матеріального права застосовані вірно.

 

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Укрбудресурси” залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду  від 19.07.06 у справі № 25/82 залишити без змін.

 

 

 

 

Головуючий - суддя                                                                      В. Дерепа

 

Судді                                                                                                    Б. Грек

 

                                                                                                    Л. Стратієнко

  • Номер:
  • Опис: визнання права власності
  • Тип справи: Позовна заява(звичайна)
  • Номер справи: 25/82
  • Суд: Господарський суд міста Києва
  • Суддя: Грек Б.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 25.02.2008
  • Дата етапу: 13.03.2008
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація