Справа №1-38/2007 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2007 року Турійський районний суд Волинської області
під головуванням судді Овсієнка А.А.
за участю секретаря Гут А.В.
прокурора Сіжука В.П.
потерпілогоОСОБА_1
захисника адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Турійську Волинської області кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 неодруженого, з початковою загальною освітою, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
встановив:
04 березня 2007 року приблизно о 13 год 30 хв на території стадіону, що вАДРЕСА_2 ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході суперечки на грунті особистих неприязних стосунків умисно наніс удар своєю правою ногою по правій нозі нижче коліна ОСОБА_1 тим самим заподіявши останньому тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, у вигляді закритого оскольчатого перелому верхньої третини малогомілкової кістки правої ноги зі зміщенням та закритого косого перелому дистальної третини великогомілкової кістки правої ноги зі зміщенням.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3. винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, показавши суду, що 04 березня 2007 року приблизно о 13 год 30 хв він разом зі знайомими відпочивав на території стадіону, що вАДРЕСА_2 у перерві між грою у футбол, коли до них підійшов ОСОБА_1 Потерпілий відразу ж почав звинувачувати його в тому, що він раніше зламав йому відеомагнітофон та пилку, і через це між ними зчинилась суперечка. Не бажаючи терпіти звинувачення в свою адресу, він підійшов до ОСОБА_1, маючи на меті збити потерпілого з ніг, з силою вдарив правою ногою його по нозі нижче коліна та одночасно схопивши руками за одяг повалив на землю. Більше ударів потерпілому він не наносив, а коли їх розборонили і ОСОБА_1спробував встати, виявилось, що у нього переломана права нога.
У вчиненому ОСОБА_3. щиро розкаюється, цивільний позов визнає повністю і згідний відшкодувати завдану потерпілому шкоду.
Потерпілий ОСОБА_1повністю підтвердив покази підсудного та суду показав, що 04 березня 2007 року приблизно о 13 год 30 хв на території стадіону, що вАДРЕСА_2 ОСОБА_3. в ході суперечки ногою вдарив його по правій нозі нижче коліна, і одночасно схопивши руками за одяг повалив на землю. Після того як їх розборонили він спробував піднятись, проте не зміг ступити на праву ногу через сильний біль в гомілці. Вже в лікарні він дізнався, що у нього зламана права нога в ділянці
2
гомілки.
Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи № 214 від 18.04.07 (а.с.14-15), на тіліОСОБА_1дійсно виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого оскольчатого перелому верхньої третини малогомілкової кістки зі зміщенням та закритого косого перелому дистальної третини великогомілкової кістки зі зміщенням, які могли утворились від ударної травмувальної дії тупого твердого предмета, і за ступенем тяжкості відносяться до категорії середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.
Показання підсудного та потерпілого є чіткими, послідовними та співвідносяться між собою. Такі їхні показання відповідають фактичним обставинам справи, які, в свою чергу, ніким з учасників судового розгляду не оспорюються. Не оспорюється підсудним і розмір цивільного позову. При цьому у суду немає сумнівів в істинності та добровільності позицій підсудного та потерпілого, а тому недоцільним є дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.
Таким чином, всесторонньо проаналізувавши обставини справи та досліджені в ході судового слідства докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я, і кваліфікує такі його дії за ч.1 ст.122 КК України.
При обранні ОСОБА_3. виду і міри покарання суд враховує :
· ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості;
· особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, ніде не працює;
· обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння;
· обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину.
Суд також бере до уваги те, що потерпілий особистих претензій до підсудного не має і просить суд суворо його не карати.
З врахуванням наведеного суд призначає ОСОБА_4 покарання, не пов'язане з позбавленням волі в межах санкції статті закону, за якою він засуджується.
При цьому суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування покарання, і тому звільняє його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. ст.75, 76 КК України.
ОСОБА_1. заявлений у справі цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 1500 грн. моральної шкоди.
В ході судового слідства ОСОБА_1свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Підсудний ОСОБА_3. позовні вимогиОСОБА_1визнав повністю.
Розглядаючи даний позов, суд вважає підставними доводи потерпілого-цивільного позивачаОСОБА_1про те, що він зазнав душевних та фізичних страждань, будучи змушеним терпіти відчутний фізичний біль та проходити курс інтенсивного лікування. Крім того, тривале лікування та наслідки отриманої травми змусили змінити звичний уклад його життя.
Отже, на думку суду, беззаперечним є той факт, що ОСОБА_3. своїми злочинними діями завдав потерпілому ОСОБА_1 моральної шкоди у вигляді душевних та фізичних страждань, перенесених останнім внаслідок отриманої травми ноги.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд, враховуючи характер та глибину перенесених ОСОБА_1. душевних та фізичних страждань, при цьому виходить також з вимог розумності і справедливості, а тому на підставі ст. ст. 23, 1167 ч.1 ЦК України стягує в користь цивільного позивачаОСОБА_1з підсудного 1500 (одну тисячу п'ятсот) грн. моральної шкоди.
Керуючись ст.323, 324 КПК України, ст.23, ч.1 ст.1167 ЦК України, суд, -
3
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. ст.75-76 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки : повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 1500 (одну тисячу п'ятсот) грн. моральної шкоди.
До набрання вироком законної сили залишити засудженому ОСОБА_3. раніше обраний запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.