Справа № 2а/1570/4905/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого по справі судді Бжассо Н.В.
при секретарі Марінгос І.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Гласспак” до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання дій Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси зі складання акту про неможливість проведення документальної перевірки противоправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гласспак», за результатом якого позивач просить визнати противоправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси зі складання Акту від 08.04.2011 року №603/23-1 про неможливість проведення документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Гласспак” з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року; зобов’язати Державну податкову інспекцію у Приморському районі міста Одеси утриматися від використання у своїй діяльності, а також від передачі іншим особам Акту від 08.04.2011 року №603/23-1 про неможливість проведення документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Гласспак” з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року, обґрунтовуючи свої вимоги наступними доводами.
Як зазначає позивач, в червні 2011 року від контрагенту по господарській діяльності –ТОВ ЛГЗ «Станіславська торгова компанія» стало відомо про складення ДПІ у Приморському районі м. Одеси акту № 603/23-1 від 08.04.2011 р. про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Гласспак»з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року.
Позивач вважає, що акт № 603/23-1 від 08.04.2011 р. ДПІ в Приморському районі м. Одеси не відповідає вимогам Податкового Кодексу України, перевірка, за результатом якої було складений зазначений акт, була проведена з порушеннями вимог податкового законодавства, а висновки які зроблені в ході перевірки виходять за межі компетенції податкової інспекції та фактично не відповідають дійсності.
В ході розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у особі ДПІ в Приморському районі м. Одеси заявлені позовні вимоги не визнав у повному обсязі в задоволенні їх просив відмовити, наполягаючи на законності складеного акту та обґрунтованості висновків які вона містить.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Як встановлено в ході розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Гласспак»зареєстровано 11 січня 2005 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради, реєстраційний номер 15561020000004315.
Згідно довідки форми 4-ОПП № 14936 від 20.01.2005 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гласспак»узято на податковий облік в органах податкової служби 20.01.2005 р. за № 14936 та перебуває на обліку в СДПІ у Приморському районі м. Одеси (на час розгляду справи ДПІ у Приморському районі м. Одеси).
Згідно свідоцтва № 23214593 про реєстрацію платника податку на додану вартість, ТОВ «Гласспак»зареєстровано платником ПДВ з 24.01.2005 року, індивідуальний податковий номер 333125715534.
Судом встановлено, що на підставі рішення начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси, оформленого наказом ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 08.04.2011 р. № 1021, 08.04.2011 р. була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Гласспак»за період грудень 2010 р.
За результатами перевірки було складено акт № 603/23-1 від 08.04.2011 р. про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Гласспак»з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року.
В ході проведеної перевірки відповідачем було встановлено, що за період грудень 2010 року ТОВ «Гласспак»згідно наданої декларації за № 330014 від 08.02.2011 року було задекларовано податкових зобов’язань по податку на додану вартість в сумі 276761 грн., податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 262825 грн.
На підставі аналізу податкової звітності платника податку, інформації автоматизованої системи АІС «Журнал звірки податкових зобов’язань в розрізі контрагентів» та реєстраційних документів, відповідачем було встановлено відсутність у ТОВ «Гласспак» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).
З урахуванням викладеного відповідачем було зроблено висновок, що враховуючи відсутність у ТОВ «Гласспак»основних фондів, незнаходження підприємства за юридичною адресою та на підставі складених актів контрагентів по ланцюгам постачання, згідно з ч.1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами (ТОВ «Лонжерон», ТОВ «Станіславська торгова компанія», ТОВ «Юг-пакінг групп», ТОВ «ТД Інвестрейд ЛТД», ПАБ «Укргазбанк») за період грудень 2010року, є нікчемними.
Суд вважає дії відповідача щодо складання акту про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Гласспак»з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року від 08.04.2011 р. №603/23-1 неправомірними з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Право органів державної податкової служби на проведення перевірок закріплено пунктом 20.1.4. ст.20 Податкового кодексу України, згідно з яким органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Відповідно до норм статей 77, 78, 86 розділу II Податкового кодексу України та статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", з метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлених підрозділів, наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984 був затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.
Пунктом 2 Розділу I Порядку №984 встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.
Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.3 Розділу I Порядку №984).
Таким чином, складання за результатами перевірки акту, а не довідки, свідчить про те, що під час перевірки контролюючим органом були встановлені порушення.
Що стосується акту про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Гласспак»з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року від 08.04.2011 р. №603/23-1, то, незалежно від його назви, суд вважає, що цей акт є документом, який підтверджує саме факт проведення документальної перевірки ТОВ «Гласспак» з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що акт №603/23-1 нібито зафіксував лише факт неможливості проведення перевірки ТОВ «Гласспак», оскільки вказаний акт за своїм змістом не тільки не засвідчує факт неможливості проведення перевірки, як цього вимагає п.10 розділу І Порядку №984, але й навпаки свідчить про те, що така перевірка фактично була проведена. Крім того, доводи відповідача спростовуються змістом самого акту №603/23-1, а саме його вступною частиною, пунктами 2.1., 2.2. тощо.
Згідно зі ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Згідно зі ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:
- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;
- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;
- платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби;
- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
- платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;
- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;
- платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;
- щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання;
- отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;
- органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;
- у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Зазначені норми вказують на те, що невиїзні документальні перевірки, на відміну від камеральних перевірок, проводяться органами державної податкової служби не тільки на підставі наданих платником податків декларацій, а й на підставі первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, оскільки проведення перевірки правильності та повноти нарахування та сплати податків без таких первинних документів є неможливим.
При цьому, суд зазначає на те, що лише платник податків, як особа, яка проводила нарахування та сплату податків, може надати податковому органу, який проводить перевірку, такі первинні документи, без використання яких зробити під час перевірки обґрунтовані висновки щодо правильності та повноти нарахування та сплати податків неможливо.
Так, ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що під час проведення перевірок органи державної податкової служби мають право вимагати виготовлення платником податків (уповноваженим представником платника податків) і безоплатно отримувати від них засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та пояснень з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу.
У разі ненадання на вимогу податкового органу для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) до платника податків застосовуються заходи щодо адміністративного арешту майна такого платника податків, передбачені статтею 94 цього Кодексу (п.20.1.5 ст.20 ПК України).
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що на порушення зазначених норм відповідачем будь-які первинні документи на підтвердження здійснення господарської діяльності у ТОВ «Гласспак» не витребувалися і, як слідство, не вивчалися в процесі проведення перевірки, що не оспорювалось в судовому засіданні представником відповідача та підтверджується самим актом перевірки.
Крім того, виходячи зі змісту ст.ст.78,79 Податкового кодексу України, проведення документальної позапланової невиїзної перевірки посадовими особами органу державної податкової служби можливо виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Більш того, право на проведення такої перевірки виникає у посадових осіб органу державної податкової служби за умови вручення платнику податку під розписку до початку проведення зазначеної перевірки копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Гласспак»було оформлено наказом №1021 від 08.04.2011 року.
Натомість, відповідач не тільки не надав до суду жодного доказу вручення уповноваженому представнику ТОВ «Гласспак»під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки або надіслання на адресу ТОВ «Гласспак»такої копії та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки, але й взагалі не довів, що письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки було оформлене саме до початку перевірки, а не після її закінчення. Так, на повідомленні №394/10/23-1 про дату початку і місце проведення перевірки ТОВ «Глассапак», копія якого було надана відповідачем до суду, відсутня дата, що унеможливлює встановлення коли саме це повідомлення було виписано і чи існувало воно взагалі на дату початку перевірки.
Посилання представника відповідача на неможливість вручення указаних документів ТОВ «Гласспак»та неможливість витребування у ТОВ «Гласспак»будь-яких первинних документів на підтвердження здійснених ним господарських операцій у зв’язку з незнаходженням позивача за місцем реєстрації суд вважає безпідставними, оскільки при розгляді справи відповідачем не було надано суду доказів того, що орган ДПІ дійсно здійснював перевірку місцезнаходження позивача.
Так, відповідно до п.п. 12.2, 12.3. Порядку обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів Державної податкової адміністрації України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №979, при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.
У разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання), замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.
Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки відповідач заперечує проти заявленого ТОВ «Гласспак»позову, тягар доказування правомірності дій ДПІ покладається саме на відповідача.
Але докази щодо складання акту перевірки місцезнаходження ТОВ «Гласспак», проведення роботи із з'ясування його фактичного місцезнаходження, оформлення довідки про неможливість вручення документа платнику податків, як і докази про наявність в ЄДР запису про відсутність ТОВ «Гласспак»за місцезнаходженням, відповідачем до суду не надавалися.
При цьому надана відповідачем копія службової записки відділу податкової міліції ДПІ у Приморському районі м. Одеси про незнаходження ТОВ «Гласспак»за юридичною адресою, не приймається судом до уваги, оскільки не є ані актом перевірки місцезнаходження ТОВ «Гласспак», ані довідкою про неможливість вручення документа платнику податків.
Крім того, навіть відсутність платника податків за його місцезнаходженням не звільняє орган державної податкової служби від покладеного на нього законом обов’язку надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Оскільки акт №603/23-1 фактично є актом документальної невиїзної перевірки ТОВ «Гласспак», він має відповідати вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. №984.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ указаного Порядку акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки.
Проте, на порушення п.п. 2.3, 2.4, 2.6, 2.8, 2.9, 3.11 Порядку №984 в акті №603/23-1 не вказано з якої саме з передбачених Податковим кодексом України підстав проводиться перевірка; відсутні дата видачі і номер направлення на проведення документальної перевірки, найменування органу державної податкової служби, який його виписав; вид перевірки (документальна планова або позапланова, виїзна або невиїзна перевірка); інформація про надсилання (вручення) платнику податків повідомлення про проведення документальної перевірки; інформація про наявність журналу реєстрації перевірок платника податків та вчинення в ньому запису про проведення перевірки.
Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (пункт 3 розділу I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства).
Записи щодо встановлення порушень, зміст цих порушень, період, за який ці порушення були допущені платником податків, мають бути викладені в описовій частині акту перевірки.
Вимоги до складання описової частини акту закріплені п. 5 розділу II Порядку №984. Описова частина акту документальної перевірки зокрема має містити відображення задекларованих платником податків у податковій та іншій звітності показників, результати перевірки цих показників та відповідний запис щодо встановлення порушень.
При встановленні перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів тощо.
В акті № 603/23-1 відсутні записи щодо встановлення порушень, як і відсутнє відображення змісту таких порушень, період здійснення порушень, господарські операції, в результаті яких здійснені ці порушення тощо.
Пунктом п. 6 розділу II Порядку №984 встановлені вимоги щодо змісту висновку акта.
Зокрема, у висновку акту перевірки має бути зазначений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів.
Виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
На порушення Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в акті №603/23-1 не зазначено жодної норми податкового, валютного чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової служби. Опис виявлених перевіркою порушень такого законодавства –відсутній.
Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд вважає що, позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених фактів, суд вважає, що здійснюючи спірну перевірку та складаючи спірний акт цієї перевірки, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення під час проведення перевірки, недобросовісно, без врахування закріпленого п/п 17.1.6. п.17.1. ст. 17 ПК України права позивача бути присутнім під час проведення перевірки, у зв’язку з чим позов ТОВ «Глассапак» підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2,6-14,17,19, 86, 159-164 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Гласспак” –задовольнити. Визнати противоправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси зі складання Акту від 08.04.2011 року №603/23-1 про неможливість проведення документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Гласспак» з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року.
Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Приморському районі міста Одеси утриматися від використання у своїй діяльності, а також від передачі іншим особам Акту від 08.04.2011 року №603/23-1 про неможливість проведення документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Гласспак” з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений 11 листопада 2011 року.
Суддя Н.В.Бжассо