Судове рішення #18998638

    

Справа № 2а/1570/3080/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

при секретарі Марінгос І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративний позов Ренійського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого забезпечення та суми наданих соціальних послуг   

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов Ренійського районного центру зайнятості, за результатом якого позивач просить, стягнути з ОСОБА_1 вартість неправомірно отриманих соціальних послуг у сумі 5 200, 66 грн., обґрунтовуючи свої вимоги наступними доводами.

          Як зазначає позивач,  ОСОБА_1 звернувся  до Ренійського районного центру зайнятості 09.04.2010 р. за сприянням у працевлаштуванні.

          16.04.2010  року відповідач отримав статус безробітного.

          26.05.2010 року ОСОБА_1 було знято з обліку, в зв’язку з невідвідуванням безробітним центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів  без поважних причин, відповідно до пп. 2 п. 20 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики  України від 20.11.2000 року № 307.

          10.06.2010 року, відповідач повторно звернувся до Ренійського районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, того ж дня йому було поновлено статус безробітного.

          Під час перебування на обліку, ОСОБА_1 було отримано допомогу по безробіттю у розмірі 5 697,16 грн.

          В ході розслідування зазначеного страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення  спеціалістами Ренійського районного центру зайнятості було встановлено, що під час перебування на обліку у Ренійському РЦЗ,  як безробітного, з 16.04.2010 року по 03.06.2010 року, ОСОБА_1  було прийнято на роботу до ВАТ «ЕКСІМНАФТОПРОДУКТ»за договором № 60 від 16.04.2010 року з додатковими угодами № 1 від 19.05.2010 року,  № 2 від 26.05.2010 року.

          Про трудові відносини з ВАТ «ЕКСІМНАФТОПРОДУКТ»відповідач районний центр зайнятості не повідомив, чим не виконав зобов’язання щодо своєчасності подання відомостей про обставини, що впливають  на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг.

          За результатом розслідування страхового випадку було складено акт № 13 від 25.01.2011 року. ОСОБА_1 знято з обліку у зв’язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю.

          Директором Ренійського районного центру зайнятості було прийнято рішення про повернення неправомірно отриманих коштів за надані соціальні послуги в  сумі 5 763, 83 грн.

          27.01.2011 року, ОСОБА_1 був вручений лист № 49/28/01 від 26.01.2011 р. щодо повернення неправомірно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 5 763, 83 грн. та копія наказу Ренійського районного центру зайнятості   № 3 від 26.01.2011 року щодо повернення отриманих коштів.

          Відповідно до банківських виписок від 03.02.2011 року ОСОБА_1 було повернуто частину боргу у сумі 563,17 грн. 17 коп., від сплати решти заборгованості позивач ухиляється, що є причиною звернення до суду з зазначеним позовом, який представник позивача в ході розгляду справи підтримав та просив задовольнити.

          Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні їх відмовити, обґрунтовуючи свої доводи тим, що на момент поновлення йому статусу безробітного він не належав до категорії зайнятого населення, тому соціальну допомогу по безробіттю отримував  правомірно, у зв’язку з чим, вимоги Ренійського центру зайнятості вважає безпідставними.

           У зв’язку з віддаленим місцем проживання та неможливістю за відсутністю коштів бути присутнім в судових засіданнях, відповідачем була подана заява з проханням розгляд справи проводити в його відсутності.

          Суд, вислухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши діюче законодавство, що регулює правовідносини сторін, приходить до наступного висновку.

          Відповідно до ст. 2 Закону України від 01.03.1991, № 803-XII "Про зайнятість населення", безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. 

          Відповідно до п.11 Постанови КМУ від 14.02.2007 року № 219 «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних», Державна служба зайнятості здійснює підбір підходящої роботи для громадян відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про зайнятість населення».

          За відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних  приймається державною службою  зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання, як таких, що шукають роботу, і оформляється  наказом  центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої  допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень.

          З наданих до суду документів судом встановлено, що 09.04.2010  року Ренійським районним центром зайнятості  було проведено реєстрацію  персональної картки № НОМЕР_1 оформленої на ім’я ОСОБА_1

          Відповідно додатку № 1 до персональної картки, 09.04.2010 року ОСОБА_1  було ознайомлено з пам’яткою, з вакансіями та направлено на співбесіду  в «Ексімнафтопродукт».

          16.04.2010 року відповідачем було написано заяву на ім’я начальника  Ренійського РЦЗ про надання статусу  безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

          Наказом від 16.04.2010 р. № НТ 100416 ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

          Того ж дня, а саме, 16.04.2010 року, відповідачем по справі було укладено цивільно - правовий  договір № 60 з ВАТ «Ексімнафтопродукт». Строк дії договору встановлювався до 20 травня 2010 року.

          19.05.2010 року відповідачем з зазначеним підприємством було підписано додаткову угоду № 1, якою дію договору № 60 від 16.04.2010 року було пролонговано до 30 червня 2010 року.

          26.05.2010 року було підписано  додаткову угоду № 2 до договору № 60 від 16.04.2010 року, якою було зменшено строк дії основного договору  до 03.06.2010 року.

          Наказом Ренійського центру зайнятості від 26.05.2010 року № НТ 100526 відповідачу було припинено виплату допомоги по безробіттю, на підставі пп. 13 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», у зв’язку з невідвідуванням безробітним державної служби зайнятості без поважних причин 30 календарних днів і більше.

          Наказом від 26.05.2010 року № НТ 100526 ОСОБА_1 було знято з обліку відповідно до п. 20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних», у зв’язку з невідвідуванням безробітним центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування відповідно до абз. 4 пп.2 п. 20 Порядку.

          Відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України від 02.03.2000 року № 153-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного  невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

          Відповідно до наданих до суду даних про виконані платежі, ОСОБА_1 за період з 16.04.2010 року по 19.04.2010 року було нараховані 66,67 грн., які відповідно до пояснень позивача повернуті не були.

          Відповідно до абз. 15 пп. 1 п. 20   Постанови КМУ від 14.02.2007 року № 219 «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних», громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.

          10.06.2010 року ОСОБА_1 в черговий раз звернувся до Ренійського районного центру зайнятості про що свідчить зареєстрована персональна картка № 152001610061000001.

          Наказом Ренійського центру зайнятості від 10.06.2010 року № НТ 100610 ОСОБА_1 було поновлено  статус безробітного  з 10.06.2010 року, з поновленням допомоги по безробіттю.

          Таким чином, судом встановлено, що Ренійським центром зайнятості при поновленні   ОСОБА_1 статусу безробітного вимоги абз. 15 пп. 1 п. 20 Постанови КМУ України № 219 виконані не були.

          Суд критично відноситься до пояснень представника позивача, що на підприємство ПАТ «Ексімнафтопродукт»ОСОБА_1 не направлявся, оскільки це суперечить матеріалам справи, а саме додатку до персональної картки  № НОМЕР_1, але, з урахуванням обставин справи, судом встановлено, що центром зайнятості при фактичному направленні особи що шукала роботу на підприємство, направлення у письмовому вигляді не видавалося, у зв’язку з чим адміністрація ПАТ «Ексімнафтородукт»про укладення  цивільно –правового договору № 60 від 16.04.2010 року  центр зайнятості не повідомляла.

          Відповідно до п.26 Постанови КМУ від 14.02.2007 року № 219 «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних», безробітні громадяни, які були зняті з обліку, але не працевлаштувалися, під час наступного звернення за сприянням у працевлаштуванні подаються заяву про перереєстрацію їх як безробітних  (поновлення статусу безробітного) із зазначенням у ній інформації  про те, що вони не є найманими працівниками, не уклали договір цивільно – правового характеру, не одержують пенсію на пільгових умовах та не зареєстровані як фізичні  особи  - підприємці і заповнюють нову картку.

          Судом встановлено, що при зверненні відповідача 10.06.2010 р. з заявою про поновлення статусу безробітного, ним було надано достовірні відомості, оскільки цивільно –правовий договір укладений з ПАТ «Ексімнафтопродукт»припинив дію 03.06.2010 року.

          Постановою КМУ України від 20.03.2006 року № 357 «Деякі питання загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття», було затверджено Порядок  розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

          Зазначений  Порядок дійсно визначав механізм проведення розслідування страхових випадків у 2006 році, але у зв’язку з чинністю вказаного нормативно –правового акту на час розгляду справи, суд вважає правомірним його застосування Ренійським районним центром зайнятості при проведенні розслідування страхового випадку ОСОБА_1           

Відповідно до п. 6 Порядку,  у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

           З урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що на час звернення ОСОБА_1 з заявою про поновлення статусу безробітного він до зайнятого населення, у визначенні ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», не відносився, тому соціальна допомога по безробіттю виплачена у період з 10.06.2010 по 14.01.2011 р. у сумі 5 697, 16 грн., відповідачем була отримана на законних підставах.

          На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не ґрунтуються на нормах закону, свого підтвердження не знайшли, тому задоволенню не підлягають.

          Керуючись ст.ст. 2,7,8,9,11, 86, ч. 4 ст.122, 159-164 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:


     В адміністративному позові Ренійського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого забезпечення та суми наданих соціальних послуг  - відмовити.     

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання  апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений судом  04 листопада 2011 року.

Суддя                                                                                          Н.В. Бжассо

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація