ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "23" листопада 2011 р.                                                                                    Справа № 41/89пн  

   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМирошниченка С.В.,

суддівКнязькова В.В.,

Хрипуна О.О. (доповідача),

розглянувши

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення"

на постанову

та рішенняДонецького апеляційного господарського суду від 07.09.2011

господарського суду Донецької області від 09.08.2011

у справі№ 41/89пн

господарського судуДонецької області

за позовомОСОБА_1

доВідкритого акціонерного товариства "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення"

прозобов'язання провести аудиторську перевірку діяльності  

за участю представників

позивачаЦукур А.С.,

відповідачаДонець М.М.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області 09.08.2011 у справі № 41/89пн (суддя Гончаров С.А.) задоволено позов ОСОБА_1 до ВАТ "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення"; зобов’язано ВАТ "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення" провести аудиторську перевірку діяльності ВАТ "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення". Судові витрати у справі покладені на відповідача.

Рішення суду обґрунтоване нормами статей 152, 162 ЦК України, статті 75 Закону України "Про акціонерні товариства", які передбачають право акціонера ініціювати перед акціонерним товариством питання щодо проведення аудиторської перевірки діяльності товариства.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.2011 (головуючий суддя Мєзєнцев Є.І., судді: Азарова З.П., Величко Н.Л.) рішення господарського суду Донецької області від 09.08.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ВАТ "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 09.08.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.2011 у справі № 41/89пн, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального права, а саме ст. 75 Закону України "Про акціонері товариства", яка не передбачає проведення товариством аудиторської перевірки на вимогу акціонера.  

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.  

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 13.09.2010 позивач, яка володіє 40,822% простих іменних акцій відповідача, звернулася до голови правління з письмовою вимогою щодо проведення аудиту діяльності, проте ніякої відповіді не отримала.

За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову на підставі ст. 75 Закону України "Про акціонерні товариства", пославшись на сталу судову практику, визначену пунктом 2.25 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 №04-5/14 "Про практику застосування законодавства при розгляді справ, що виникають із корпоративних правовідносин".

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

З 30.04.2009 права та обов'язки акціонерів визначаються Законом України "Про акціонерні товариства", частина 5 статті 75 якого дійсно передбачає можливість проведення аудиторської перевірки діяльності акціонерного товариства на вимогу акціонера (акціонерів), який (які) є власником (власниками) більше 10 відсотків простих акцій товариства.

Стаття 75 вказаного Закону також передбачає порядок проведення аудиторської перевірки, ініційованої акціонером. Зокрема, передбачено, що у такому разі акціонер (акціонери) самостійно укладає (укладають) з визначеним ним (ними) аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства, в якому зазначається обсяг перевірки.

Витрати, пов'язані з проведенням перевірки, покладаються на акціонера (акціонерів), на вимогу якого проводилася перевірка. Загальні збори акціонерів можуть ухвалити рішення про відшкодування витрат акціонера (акціонерів) на таку перевірку.

Товариство зобов'язане протягом 10 днів з дати отримання запиту акціонера (акціонерів) про таку перевірку забезпечити аудитору можливість проведення перевірки. У зазначений строк виконавчий орган має надати акціонеру (акціонерам) відповідь з інформацією щодо дати початку аудиторської перевірки.

Аудиторська перевірка на вимогу акціонера (акціонерів), який є власником більше ніж 10 відсотків акцій товариства, може проводитися не частіше двох разів на календарний рік.

У разі проведення аудиту товариства за заявою акціонера (акціонерів), який (які) є власником (власниками) більше 10 відсотків простих акцій товариства, виконавчий орган товариства на вимогу такого акціонера (акціонерів) зобов'язаний надати завірені підписом уповноваженої особи товариства та печаткою товариства копії всіх документів протягом п'яти робочих днів з дати отримання відповідного запиту аудитора.

Аналіз зазначених норм свідчить про відсутність обов'язку акціонерного товариства  проводити аудиторську перевірку діяльності акціонерного товариства на вимогу акціонера (акціонерів), який (які) є власником (власниками) більше 10 відсотків простих акцій товариства, а лише зобов'язує товариство забезпечити можливість її проведення, в тому числі шляхом надання на вимогу такого акціонера завірених копій документів на запит аудитора.    

За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

В силу вищезазначених порушень судові рішення попередніх інстанції вказаним вимогам не відповідають.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій було у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи, проте таким обставинам була дана неправильна правова оцінка та невірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати попередні судові рішення та прийняти нове рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.2011 та рішення господарського суду Донецької області від 09.08.2011 у справі № 41/89пн скасувати.

Прийняти нове рішення.

У позові відмовити повністю.

Головуючий суддяС. Мирошниченко

Судді

В. Князьков

О. Хрипун