Категорія №11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 листопада 2011 року Справа № 2а-9543/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Бурихіні О.С.,
за участю представників
позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 04/06-2448 від 21.09.2011),
відповідача: не з’явився,
третьої особи: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Брянківського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа – державне підприємство «Луганськвугілля» про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 21.03.2011 ВП № 25046762, -
ВСТАНОВИВ:
20 жовтня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Брянківського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа – державне підприємство «Луганськвугілля» про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 21.03.2011 ВП № 25046762.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що постановою від 14.03.2011 старший державний виконавець Ленінського ВДВС Луганського МУЮ відкрив виконавче провадження з виконання виконавчого листа у справі № 2а-3343/10/1270, виданого Луганським окружним адміністративним судом 15.10.2010.
Постановою від 21.03.2011 вказане виконавче провадження зупинено на підставі п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку з тим, що боржник внесений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Позивач не згоден з постановою Ленінського ВДВС Луганського МУЮ про зупинення виконавчого провадження, з огляду на те, що дія Закону України від 23.06.2005 № 2711 «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб’єктів господарської діяльності, перерахованих в п.1.3. ст.1 наведеного Закону щодо заборгованості, що виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
Позивач не відноситься до учасників зазначених розрахунків, борг ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Шахта «Вергелівська» не відноситься до боргу у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу. Спірний борг виник внаслідок несплати обов’язкових страхових внесків, на які не поширюється податкове законодавство та Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Таким чином, позивач вважає постанову відповідача про зупинення виконавчого провадження такою, що підлягає скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач та третя особа у судове засідання явку своїх повноважних представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 28.10.2011 представником відповідача надано заперечення на адміністративний позов (а.с.30), у яких зазначено, що постанову про зупинення виконавчого провадження винесено на підставі п.15 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Зупинення виконавчого провадження у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» є обов’язком державного виконавця та носить імперативний характер. Страхові внески до переліку підстав, за якими державний виконавець має проводити виконавчі дії та не зупиняє виконавче провадження не відносяться. Також, представником відповідача зазначено, що страхові внески входять до податкової системи України.
На підставі викладеного представник відповідача просив залишити позовну заяву без задоволення.
З огляду на положення ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та третьої особи, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України). Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження».
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України від 08.03.2011).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно зі ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права та обов’язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 у справі № 2а-3343/10/1270 задоволено позовні вимоги прокурора м. Брянки Луганської області в інтересах держави в особі Брянківського міського центру зайнятості про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття з ДП «Луганськвугілля» у розмірі 387670,30 грн. на користь робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Брянківського міського центру зайнятості.
Брянківським міським центром зайнятості направлено до Ленінського ВДВС Луганського МУЮ виконавчий лист від 15.10.2010 № 2а-3343/10/1270 для примусового виконання, на підставі якого у подальшому відкрито виконавче провадження № 25046762 (а.с.6, 7).
Ленінським ВДВС Луганського МУЮ 21.03.2011 винесено постанову № 25046762 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 15.10.2010 № 2а-3343/10/1270 на підставі п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (а.с.8).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Відповідно до п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню, зокрема, у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Згідно з ч.2 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених п.15 ст.37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Статтею 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що цей закон регулює відносини, пов’язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
До учасників розрахунків віднесені - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб’єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (п.1.3 ст.1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»).
Згідно з п.1.4 ст.1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:
1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;
2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;
3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;
4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб’єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;
5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Вищенаведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов’язкового зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до положень Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб’єктів господарської діяльності, зазначених в п.1.3 ст.1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
З урахуванням вищевикладеного, судом прийшов до висновку, що Брянківський міський центр зайнятості не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а борг ДП «Луганськвугілля» не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, оскільки борг виник через несплату ДП «Луганськвугілля» обов’язкових страхових внесків, на які не поширюються норми Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а тому віднесення ДП «Луганськвугілля» до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», не є підставою для зупинення спірного виконавчого провадження.
Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що приписи п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» визначають дві обов’язкові умови, які зумовлюють обов’язкове зупинення виконавчого провадження. Це внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, суб’єктивна ознака, що має місце у межах спірних відносин, та участь зазначеного підприємства у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», об’єктивна умова, яка в свою чергу включає характер та термін виникнення заборгованості.
Недоведеність відповідачем віднесення заборгованості ДП «Луганськвугілля» перед позивачем до такої, що погашається за процедурою Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» унеможливлює застосування приписів п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» до спірних правовідносин.
Також, суд вважає за потрібне зазначити, що згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування, на порядок сплати таких внесків не поширюється податкове законодавство.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо скасування постанови Ленінського ВДВС Луганського МУЮ про зупинення виконавчого провадження від 21.03.2011 з примусового стягнення заборгованості за виконавчим листом № 2а-3343/10/1270, виданим Луганським окружним адміністративним судом 15.10.2010 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Скасування у судовому порядку постанови про зупинення виконавчого провадження автоматично обумовлює обов’язок відповідача за Законом України «Про виконавче провадження» поновити виконавче провадження з виконання в примусовому порядку виконавчого листа № 2а-3343/10/1270 від 15.10.2010 та провести дії, спрямовані на виконання рішення суду.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно з п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 08 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 14 листопада 2011 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Брянківського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа – державне підприємство «Луганськвугілля» про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 21.03.2011 ВП № 25046762, - задовольнити повністю.
Скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження від 21.03.2011 з примусового стягнення заборгованості за виконавчим листом № 2а-3343/10/1270, виданим Луганським окружним адміністративним судом 15.10.2010 про стягнення з державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Вергелівська» на користь Брянківського міського центру зайнятості недоїмки зі сплати страхових внесків та пені у сумі 387670,30 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 14 листопада 2011 року.
СуддяК.О. Пляшкова