Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 листопада 2011 року Справа № 2а-9663/11/1270
< Текст >
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Цицюри О.О.,
при секретарі судового засідання Бойко В.В.,
за участю прокурора Грека М.В., посвідчення №1068 від 08.10.2010,
представників сторін:
від позивача – головний державний податковий інспектор юридичного сектору
ОСОБА_1, довіреність №3463/10-010/477 від 31.10.2011,
від відповідача – директор Коржиков В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Прокурора м.Первомайська Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Первомайську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» про стягнення коштів на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 43850,06 грн. з рахунків у банках,обслуговуючих платника податків,
ВСТАНОВИВ:
24 жовтня 2011 року прокурор м.Первомайська Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Первомайську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» про стягнення коштів на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 43850,06 грн. з рахунків у банках,обслуговуючих платника податків, в обґрунтування якого зазначив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» (ідентифікаційний код юридичної особи 31140031) зареєстровано виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області в якості юридичної особи 17.08.2000 за реєстраційним номером № 1 388 120 0000 000120, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з 27.08.2009 та взято на податковий облік в якості платника податків у ДПІ в м.Первомайську Луганської області з 30.08.2000 за №746.
Так, за період з 30.05.2011 по 30.08.2011 ТОВ «Регіон-Інвест» накопичило податкову заборгованість з податку на додану вартість в сумі 43850,06 грн. Податкові зобов’язання визначені платником податку самостійно у поданих до ДПІ в м.Первомайську Луганської області податкових деклараціях №9003681303 від 20.05.2011 в сумі 9019,34 грн. - залишок несплаченої суми (термін сплати-30.05.2011), №9003953127 від 17.06.2011 на суму 67,00 грн. (термін сплати-30.06.2011), №9005052121 від 20.07.2011 на суму 9095,00 грн. (термін сплати-30.07.2011), №9007053883 від 19.08.2011 на суму 22697,00 грн. (термін сплати-30.08.2011) та пені в сумі 2971,72 грн., нарахованої у відповідності зі ст.129 Податкового кодексу України, за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань.
Відповідно до Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011), ДПІ в м.Первомайську Луганської області вручило відповідачу першу податкову вимогу №1/70 від 05.11.2010 та другу податкову вимогу №2/76 від 06.12.2010. Майно платника податків-відповідача внесено у податкову заставу згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №10555256 від 01.12.2010, строк дії застави до 01.12.2015. Однак, усі вжиті ДПІ в м.Первомайську Луганської області заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, не дали бажаних результатів. На підставі викладеного, прокурор просив стягнути з ТОВ «Регіон-Інвест» кошти на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 43850,06 грн. з рахунків у банках,обслуговуючих платника податків, у судовому порядку.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на їх задоволенні, дали суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (що набрав законної сили з 01.01.2011), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1. цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2. ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).
У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» (ідентифікаційний код юридичної особи 31140031) зареєстровано виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області в якості юридичної особи 17.08.2000 за реєстраційним номером № 1 388 120 0000 000120, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з 27.08.2009, взято на податковий облік в якості платника податків у ДПІ в м.Первомайську Луганської області з 30.08.2000 за №746 та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №16494256 серії НБ №192863 від 20.09.2002 (аркуші справи 17,20,33,34,35).
Так, за період з 30.05.2011 по 30.08.2011 за відповідачем – ТОВ «Регіон-Інвест» рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 43850,06 грн., податкові зобов’язання з якого самостійно визначені платником податку в податкових деклараціях з податку на додану вартість №9003681303 від 20.05.2011 за квітень 2011 року – на суму 9089,00 грн. (з яких, залишок несплаченої суми складає 9019,34 грн., термін сплати-30.05.2011), №9003953127 від 17.06.2011 за травень 2011 року на суму 67,00 грн. (термін сплати-30.06.2011), №9005052121 від 20.07.2011 за червень 2011 року на суму 9095,00 грн. (термін сплати-30.07.2011), №9007053883 від 19.08.2011 за липень 2011 року на суму 22697,00 грн. (термін сплати-30.08.2011).
У зв’язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов’язань з податку на додану вартість відповідачеві у відповідності зі ст.129 Податкового кодексу України нарахована пеня в сумі 2971,72 грн.
До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 вказаного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
6.2.3. Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
Так, через несплату ТОВ «Регіон-Інвест» суми узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість в установлені законодавством строки, Державною податковою інспекцією в м.Первомайську Луганської області відповідачу вручено першу податкову вимогу №1/70 від 05.11.2010 (яка була отримана головним бухгалтером відповідача 05.11.2010) та другу податкову вимогу №2/76 від 06.12.2010 (яка була отримана головним бухгалтером відповідача 06.12.2010) (аркуш справи 15,15-зворотній бік).
Даних про оскарження відповідачем зазначених податкових вимог судом не встановлено, а тому вони є узгодженими та чинними на час розгляду справи.
Майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» знаходиться в податковій заставі згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №29457290 від 01.12.2010, термін дії застави 01.12.2015 (аркуш справи 16).
Таким чином, ДПІ в м.Первомайську Луганської області здійснено всі можливі заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, але вони позитивних результатів не дали, борг до цього часу залишається несплаченим.
Частиною 1,3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв’язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112,113 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1,3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.
У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Підстав для неприйняття визнання вимог подання відповідачем суд не вбачає.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).
Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість в сумі 43850,06 грн. не сплатив, визнав повністю у судовому засіданні позовні вимоги, суд дійшов висновку, що прокурором при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з ТОВ «Регіон-Інвест» коштів за податковим боргом з усіх наявних рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 08 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 14 листопада 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Прокурора м.Первомайська Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Первомайську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» про стягнення коштів на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 43850,06 грн. з рахунків у банках,обслуговуючих платника податків задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Інвест" (ідентифікаційний код юридичної особи 31140031, місцезнаходження: 93200 Луганська область, м.Первомайськ, вул.Щорса, буд.10) кошти на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 43850 грн. 06 коп. (сорок три тисячі вісімсот п'ятдесят гривень 06 копійок) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків - Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон-Інвест" до Державного бюджету України на розрахунковий рахунок №31114029700054, отримувач:ГУДКУ у Луганській області, м.Луганськ, МФО 804013, ОКПО 24053509, код БК 14010100.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі та підписана 14 листопада 2011 року.
< Текст >
СуддяО.О. Цицюра