Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 листопада 2011 року Справа № 2а-9615/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Петросян К.Є.,
при секретарі судового засідання – Ковіної І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
В С Т А Н О В И В:
24 жовтня 2011 року позивач – Сватівська міжрайонна державна податкова інспекція Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у сумі 344,00 грн., в обґрунтування якого зазначив наступне.
Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 знаходиться на обліку Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області з 19.08.2010 за № 15758, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця за № НОМЕР_1 видано 17.08.2010. ФОП ОСОБА_1 звернулася до Савтівської МДПІ з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2011 рік, яку надала до Сватівської МДПІ 15.12.2010 за вхідним № 10160. ФОП ОСОБА_1 отримано свідоцтво про сплату єдиного податку 22.12.2010 серія № 306012. ФОП ОСОБА_1 повинна була сплатити єдиний податок в сумі 86,00 грн. по терміну сплати 20.06.2011; в сумі 86,00 грн. по терміну сплати 20.07.2011; в сумі 86,00 грн. по терміну сплати 20.08.2011; в сумі 86,00 грн. по терміну сплати 20.09.2011.
У зв’язку з несплатою єдиного податку станом 13.10.2011 ФОП ОСОБА_1 має податковий борг по єдиному податку в сумі 344,00 грн. який виник за період з 20.06.2011 по 13.10.2011. На адресу ФОП ОСОБА_1 Сватівською МДПІ виставлено податкову вимогу за № 1/60 від 25.01.2011, але, не зважаючи на це, відповідач суму боргу по єдиному податку до бюджету не перерахувала. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 податковий борг по єдиному податку на підприємницьку діяльність у сумі 344,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі, у якому підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суду невідомо.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до статті 6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Пунктом 31.1. статті 31 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Статтею 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 03.07.1998 №727/98 встановлено, що ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Рішенням 4 сесії 6-го скликання Містківської сільської ради № 4/5 від 10.02.2011 встановлено ставки єдиного податку за видами діяльності КВЕД 52.11 «роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту» в розмірі 200 грн.
Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідачка – фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків НОМЕР_1) зареєстрована в якості фізичної особи – підприємця 17.08.2010 за реєстраційним номером № 2 374 000 0000 002625 Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області (а.с.7), взята на податковий облік Сватівською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області в якості платника податків з 19.08.2010 за №15758 (а.с.6), та є платником єдиного податку згідно заяви від 15.12.2010 вих. № 10160 (а.с.8) на підставі якої було видано свідоцтво від 22.12.2010 серія I № 306012 про сплату єдиного податку (а.с.13).
За період з 20.06.2011 по 13.10.2011 у відповідача виник податковий борг в розмірі 344,00 грн.
З зворотного боку облікової картки платника податків вбачається, що станом на 13.10.2011 за відповідачем рахується борг зі сплати з фізичних осіб з єдиного податку в сумі 344,00 грн. З 20.06.2011 по 13.10.2011 відповідач повинен був сплатити до бюджету 344,00 грн.
Відповідно до абз. 3 ст. 1 підрозділу 8 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України відповідачу визначено по 86,00 грн. податку щомісячно (4 місяців 86,00 грн. = 344,00 грн.).
Таким чином, станом на 13.10.2011 за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 344,00 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника і розрахунком суми податкового боргу платника податків (а.с. 5,14).
Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Пунктом 59.3. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідачу відповідно до цієї статті направлено податкову вимогу №1/60 від 25.01.2011 на суму 197,61 грн., яка була отримана останнім 25.01.2011 (а.с. 16). Вказана вимога у встановленому законом порядку не оскаржена і, відповідно, є чинною. Даних про її відкликання у суду на час розгляду справи не має.
Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у сумі 344,00 грн., про який він повідомлений, який ним не оспорено та до теперішнього часу не сплачено. А відтак, позовні вимоги податкового органу щодо його стягнення в судовому порядку визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають до повного задоволення.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 09 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 11 листопада 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у сумі 344,00 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешкає: АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету Містківської селищної ради № 18050400 (код отримувача 24048267, банк ГУДКУ у м. Луганську, МФО 804013, р/р 31519970700281) податковий борг по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в сумі 344,00 грн. (триста сорок чотири гривні 00 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 10 листопада 2011 року.
СуддяК.Є. Петросян