ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2011 року 14:30 Справа № 2а-0870/6105/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Сіпаки А.В.
при секретарі Глінському А.А.
за участю:
представника позивача Русінової Т.Ю.
представника відповідача Сергеєвої Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна”
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя
про скасування податкового повідомлення - рішення
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна” звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя, в якому просили суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000480801 від 19.07.2011.
Відповідно до позовної заяви, в ході позапланової перевірки встановлено, що в порушення п.п 14.1.181 п.14.1 ст. 14, п.198.3, ст. 198, п.200.1, п. 200.3 п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.10.1 “Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних”, затвердженого наказом ДПА України 21.12.2010 № 1002, п. 4 “Про затвердження форм та порядку заповнення та подання податкової декларації з податку додану вартість”, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 ПАТ “Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна” завищено суму податкового кредиту, від’ємного значення квітня 2011 в сумі 2935435 грн. та бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2011 на загальну суму 2935435 грн.
При здійсненні перевірки відповідачем проведено співставлення задекларованих податкових зобов’язань та податкового кредиту по ланцюгу постачання по операціям з придбання феросплавів, послуг з капітального та поточного ремонту від постачальників, які виступають вигодотранспортуючими суб’єктами із залученням вигодоформуючих підприємств, якими не задекларовані податкові зобов’язання, які не знаходяться за місцем реєстрації, встановлені розбіжності.
В обґрунтування висновків перевірки податковий орган посилається на те що ним досліджено ланцюг постачання товарів, проведено співставлення задекларованих податкових зобов’язань та податкового кредиту за ланцюгами постачання товарів, внаслідок чого з податкового кредиту та бюджетного відшкодування виключено 2935435 грн.
На підставі матеріалів перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення № 0000480801 від 19.07.2011, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на 2935435 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.
Вказані податкові повідомлення – рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві. Просить адміністративний позов задовольнити та скасувати оскарженні рішення.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях, які знаходяться в матеріалах справи.
В запереченнях зазначено, що фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено камеральну перевірку з ПАТ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна», за результатами якої встановлено завищення суми податкового кредиту на 2935435 грн. за квітень 2011 року, що призвело до завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту на 2935435 грн. за квітень 2011 та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у травні 2011 на 2935435 грн.
Відповідно до отриманих матеріалів перевірок контрагентів, інформації системи співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, інформації податкової міліції та іншої податкової інформації встановлено відсутність декларування податкових зобов’язань по ланцюгу постачання на підставі чого вбачається, що фінансово-господарська діяльність позивача по операціям з отримання товарів (послуг) від вищевказаних контрагентів здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності позивачем, фінансово-господарські відносини між ПАТ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» та вищенаведеними контрагентами є нікчемними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.
Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України суб’єкт владних повноважень при прийнятті рішення повинен діяти: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» (ідентифікаційний код 00186536), зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради, за адресою вул. Південне шосе, 81 м. Запоріжжя, 69008.
ПАТ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 28.04.1994 за № 67 та перебуває обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі.
Судом встановлено, що в період з 20.06.2011 по 07.07.2011 відповідачем була проведена перевірка, за наслідками якої складено Акт «Про результати камеральної перевірки ПАТ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2011 року» № 304/08-01/00186536 від 07.07.2011.
В ході перевірки виявлено, що позивачем в порушення п.п 14.1.181 п.14.1 ст. 14, п.198.3, ст. 198, п.200.1, п. 200.3 п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.10.1 “Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних”, затвердженого наказом ДПА України 21.12.2010 № 1002, п. 4 “Про затвердження форм та порядку заповнення та подання податкової декларації з податку додану вартість”, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 ПАТ “Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна” завищено суму податкового кредиту, від’ємного значення квітня 2011 в сумі 2935435 грн. та бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2011 на загальну суму 2935435 грн.
За результатами матеріалів перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення № 0000480801 від 19.07.2011, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на 2935435 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.
Згідно матеріалів перевірки позивачем завищено суму податкового кредиту, від’ємного значення квітня 2011 в сумі 2935435 грн. та бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2011 на загальну суму 2935435 грн.
Висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд вважає необґрунтованими, у зв’язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятих повідомлень-рішень виходячи з наступного.
Включення до податкового кредиту відбувалось на підставі податкових накладних, актів приймання виконаних робіт, видаткових накладних, рахунків-фактури, специфікацій.
Відповідно до отриманих матеріалів перевірок контрагентів, інформаційної системи співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, інформації податкової міліції та іншої податкової інформації серед постачальників позивача виявлено платників, якими надано ризиковий кредит по операціям з придбання феронікеляхрома, титану губчатого, феротитану, вольфрамо-нікелевого сплаву, феровольфраму, послуг капітального та поточного ремонту на загальну суму ПДВ 2935435 грн., в тому числі: ТОВ «Металл-Ресурс» (код ЄДРПОУ 36833386); ТОВ «Кримсплав (код ЄДРПОУ 30476013); ТОВ «Трейдсплав» (іпн. 356531612061); ТОВ «Дієг-Авіастар» (код ЄДРПОУ 34884334); ТОВ «АМВ» (код ЄДРПОУ 31270197); ТОВ «Трест Донбасдомнаремонт» (код ЄДРПОУ 36252790); ТОВ «Арті Інвест» (код ЄДРПОУ 35204018); ТОВ «Вторстіл» (код ЄДРПОУ 33378399).
Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм ст.200 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 14.1.181, п. 14.1.18 Податкового кодексу України (далі ПКУ) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Відповідно до п. п.200.1, 200.2, 200.3 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу — зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.4. ст. 200 ПКУ, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від’ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України — сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду
При цьому виходячи зі змісту вищезазначених норм , бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.
При цьому податковий кодекс України не обмежує можливості врахування під час визначення розміру бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбаних товарів та послуг. Також вказаним кодексом не передбачено можливості зменшення суми бюджетного відшкодування в разі несплати сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами платника податку, який має право на бюджетне відшкодування.
Стаття 58 Конституції України установлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Податковий кодекс України для платників податків не передбачає а ні обов'язок, а ні право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, «податкових взаємовідносин» з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.
Підпунктом 198.3. ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ вважається дата здійснення першої з подій:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Підпунктом 198.6 п.198 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.4 ст.201 ПКУ втановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу
Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.
Матеріальні цінності, що придбавалися у постачальників призначалися для використання ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності.
Як свідчать матеріали справи та надані документальні докази, з метою здійснення господарських відносин із зазначеними постачальниками позивач вжив всіх заходів щодо перевірки факту реєстрації зазначених товариств як платників ПДВ. На вимогу ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» йому були надані копії свідоцтв про реєстрацію цих постачальників як платників ПДВ, копії установчих та реєстраційних документів контрагентів.
Тобто, на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій зазначені постачальники у встановленому порядку були зареєстровані уповноваженими органами як суб'єкти господарювання, взяті податковим органом на облік як платники податків, в тому числі ПДВ, а ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» мало належним чином оформлені податкові накладні, одержаними від таких постачальників та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарчих відносин між підприємствами. Акт перевірки зазначені факти не спростовує.
Перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.
Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.
З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.
Оскільки безпосередні контрагенти позивача на момент укладання угод та складання податкових накладних мали свідоцтво платника податку на додану вартість (знаходився на обліку в Державній податковій службі в якості платника ПДВ), дані податкові накладні оплачені позивачем (що не спростовується в акті перевірки), тому невідображеня або несплата контрагентами податкових зобов’язань не є підставою для визнання недійсними виписаних цими контрагентами податкових накладних, позивачем в ціні придбаних у цих контрагентів послуг (товарів) по податковим накладним було сплачено ПДВ, тому позивач правомірно відносив сплачений ним в ціні товару ПДВ до свого податкового кредиту.
ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» має в наявності оригінали документів на придбання матеріальних цінностей у зазначених постачальників (рахунки-фактури, накладні, акти прийомки, податкові накладні), які мають статус первинних документів.
Факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку, що підтверджено актом перевірки та про що не заперечував представник відповідача, так само як і реальність господарських операцій.
Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, установлених законом. Виключення сум з податкового кредиту та зменшення бюджетного відшкодування не - застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однієї зі сторін договору або постачальниками по ланцюгу поставок, оскільки за таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину.
Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці нор ми порушує.
Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - по купця товару, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь –які неправомірні дії будь – кого з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.
Таким чином, відсутність у постачальників по ланцюгу придбання факту відображення у податковому обліку податкового кредиту чи податкових зобов'язань не свідчить про порушення податкового законодавства саме позивачем та не відноситься до суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» та фактів виявлених порушень. Такі обставини, так само і співставлення декларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів по ланцюгу постачання, знаходяться поза межами податкового обліку позивача, не підтверджуються первинними документами, що відображені у бухгалтерському та податковому обліку підприємства та які досліджені ДПІ під час перевірки.
Отже, викладені обставини свідчать про порушення норм діючого законодавства, які допущені контрагентами - постачальниками ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» або іншими постачальниками у ланцюгу поставок, що підтверджується актом перевірки, в якому викладено ці по рушення контрагентів.
Крім того, суд не бере до уваги посилання представника позивача на той факт, що відповідач фактично здійснив документальну невиїзну/позапланову перевірку, оскільки дослідження даного факту не спростовує висновків суду щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та необхідності його скасування.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 9 ч. 1 та ч. 2 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі Податкового кодексу України, керуючись ст.ст. 158-163, 186 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2011 № 0000480801 задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя від 19.07.2011 № 0000480801.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова виготовлена в повному обсязі 17.10.2011
Суддя /підпис/ А.В. Сіпака