Справа №2-117

                                                                                                                               2008 рік

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 лютого  2008 року                                                                                              місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді                                        Бондаренко О.І.

при секретарі                                                ОбревськійО.А.

з участю представника позивача               ОСОБА_1.

представника відповідача                           Стецького В.Б.

третьої особи                                                ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за позовом ОСОБА_3до ТОВ «Вінницький районний автобусний парк № 1», третьої особи ОСОБА_2про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3. звернувся до суду з позовом до ТОВ «Вінницький районний автобусний парк № 1», третьої особи ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, посилаючись на те, що 4 грудня 2006 року , біля 7 години , водій ОСОБА_2., що є найманим працівником ТОВ «Вінницький районний автобусний парк № 1» , відповідно до подорожнього листа № 229636 керував технічно справним автобусом марки «ПАЗ-3205» державний номер НОМЕР_1, який  відповідно до тимчасового реєстраційного талону серії ВІА НОМЕР_2, належить ТОВ «Вінницький районний автобусний парк № 1». Рухаючись по вул. Коцюбинського в напрямку пл. Героїв Сталінграду в м. Вінниці, на перехресті з вул. Кірова з круговим рухом , працівник відповідача не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» ПДР України, не надав дорогу автомобілю «ВАЗ-2105» державний номер НОМЕР_3яким  керував позивач , рухаючись по вул. Кірова в напрямку вул. Привокзальної, маючи перевагу для руху.

Внаслідок порушення вимог п.1.5. , п.10.1., 16.11. ПДР України водій ОСОБА_2. допустив зіткнення із задньою правою частиною керованого позивачем автомобіля. В результаті зіткнення автомобіль позивача було деформовано і відкинуто на нерегульований пішохідний перехід по якому рухалася пішохід ОСОБА_4. При контакті автомобіля позивача із пішоходом ОСОБА_4. останній були спричинені тілесні ушкодження , які відповідно до висновку СМЕ № 658 від 04.04.2007 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої важкості.

На місце пригоди були викликані співробітники міліції які зафіксували обставини ДТП і склали необхідні документи . По даному факту ДТП було порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Після досудового слідства кримінальну справу було спрямовано до Замостянського районного суду м. Вінниці. Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 жовтня 2007 року кримінальну справу відносно працівника відповідача ОСОБА_2. було закрито із нереабілітуючих обставин - за примиренням сторін за ст.8 КПК України, ст. 46 КК України.

Внаслідок неправомірних дій працівника відповідача, належний позивачеві автомобіль марки «ВАЗ-2105» номерний знак НОМЕР_3отримав пошкодження , чим останньому спричинено матеріальну шкоду.

Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи № 157 від 29.05.2007 року встановлено матеріальний збиток, завданий позивачеві, як власнику автомобіля«ВАЗ-2105» номерний знак НОМЕР_3внаслідок пошкодження при ДТП,  який становить 1755 гривен, 34 копійки .

Крім того, неправомірними діями відповідача позивачу спричинено моральну шкоду. Внаслідок пошкодження належного позивачеві автомобіля, порушено його право власності на транспортний засіб, неправомірними діями відповідача порушено його життєві плани, звичайний ритм життя. Тепер позивач вимушений займатися ремонтом свого автомобіля, підшукуванням кваліфікованих майстрів , матеріалів для його якісного ремонту , що створює для нього труднощі і негаразди, що також призводить до моральних переживань і страждань. В зв'язку з пошкодженням автомобіля позивач вимушений оплачувати юридичні послуги , витрачатися на ремонт, численні поїздки , приймати участь у слідчих діях , судових засіданнях і таке інше. Зазначені вище обставини,  призводять до моральних страждань і переживань позивача, які ще більше посилюються від небажання відповідача добровільно відшкодувати завдану йому шкоду. Саме тому він оцінює завдану моральну шкоду у суму 2000 гривень.

Позивач просить також стягнути з відповідача понесені ним судові витрати в сумі 1711 грн.

 В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1. позовні вимоги доповнив,  просив також стягнути з відповідача додаткові судові витрати, пов'язані з копіювальними роботами  в сумі 12 грн., а також витрати позивача в сумі 7 грн. 50 коп. сплачені в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» за розрахунково-касове обслуговування при оплаті  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 19 грн. 50 коп.  

            Представник відповідача Стецький В.Б. пред»явлений до ТОВ «Вінницький районний автобусний парк № 1 » позов визнав частково, пояснивши, що він погоджується з вимогами про відшкодування матеріальної шкоди завданої позивачу, однак, не визнає вимог позивача щодо завданої моральної шкоди, оскільки останній не пропонував йому добровільно відшкодувати завдану матеріальну шкоду, а відразу звернувся до суду з позовом.

            Третя особа, ОСОБА_2. позов визнав частково, пояснивши, що він погоджується з вимогами позивача щодо відшкодування матеріальної шкоди, розмір ж моральної шкоди визначений позивачем підлягає до зменшення , оскільки є завеликим.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення на підставі встановлених фактів та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що  4 грудня 2006 року , біля 7 години , водій ОСОБА_2., що є найманим працівником ТОВ «Вінницький районний автобусний парк № 1» , відповідно до подорожнього листа № 229636 (а.с.14), керував технічно справним автобусом марки «ПАЗ-3205» державний номер НОМЕР_1, який  відповідно до тимчасового реєстраційного талону серії ВІА НОМЕР_2, належить ТОВ «Вінницький районний автобусний парк № 1» (а.с.15). Рухаючись по вул. Коцюбинського в напрямку пл. Героїв Сталінграду в м. Вінниці, на перехресті з вул. Кірова з круговим рухом , працівник відповідача не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» ПДР України, не надав дорогу автомобілю «ВАЗ-2105» державний номер НОМЕР_3яким  керував позивач , рухаючись по вул. Кірова в напрямку вул. Привокзальної, маючи перевагу для руху.

Внаслідок порушення вимог п.1.5. , п.10.1., 16.11. ПДР України водій ОСОБА_2. допустив зіткнення із задньою правою частиною керованого позивачем автомобіля. В результаті зіткнення автомобіль позивача було деформовано і відкинуто на нерегульований пішохідний перехід по якому рухалася пішохід ОСОБА_4. При контакті автомобіля позивача із пішоходом ОСОБА_4. останній були спричинені тілесні ушкодження , які відповідно до висновку СМЕ № 658 від 04.04.2007 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої важкості.

По даному факту ДТП було порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Після досудового слідства кримінальну справу було спрямовано до Замостянського районного суду м. Вінниці.

Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 жовтня 2007 року кримінальну справу відносно працівника відповідача ОСОБА_2. було закрито із нереабілітуючих обставин - за примиренням сторін за ст.8 КПК України, ст. 46 КК України (а.с.13) .

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної  сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Дана норма є підставою для звільнення від доказування.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2., належний позивачеві автомобіль марки «ВАЗ-2105» номерний знак НОМЕР_3отримав пошкодження , чим останньому спричинено матеріальну шкоду.

Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи № 157 від 29.05.2007 року  матеріальний збиток, завданий позивачеві, як власнику автомобіля«ВАЗ-2105» номерний знак НОМЕР_3, 1983 року випуску, внаслідок пошкодження при ДТП становить 1755 гривен, 34 копійки (а.с.7-12).

Стаття 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом , використання, зберігання або утримання якого  створює підвищену небезпеку.

В судовому засіданні з'ясовано , що власником транспортного засобу - автобуса марки «ПАЗ-3205» державний номер НОМЕР_1, за участю якого сталось ДТП під керуванням ОСОБА_2. - являється ТОВ «Вінницький районний автобусний парк № 1», що не заперечується сторонами по справі.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що відповідальність за нанесення матеріальної та моральної шкоди повинен нести власник транспортного засобу - ТОВ «Вінницький районний автобусний парк № 1».

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, в судовому засіданні знайшов повне своє підтвердження факт заподіяння ОСОБА_3. матеріальних збитків  внаслідок скоєння ДТП в сумі 1755 грн. 34 коп. з вини відповідача, як власника джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями, рішеннями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Ст.1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода , завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки , відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3. через свого представника довів факт спричинення йому моральної шкоди внаслідок пошкодження належного йому автомобіля, оскільки він вимушений займатися ремонтом свого автомобіля, підшукуванням кваліфікованих майстрів , матеріалів для його якісного ремонту, що створює для нього труднощі і негаразди та призводить до моральних переживань і страждань.

Враховуючи характер та обсяг фізичних та моральних страждань позивача , виходячи з принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що його вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення з відповідача  компенсації за спричинену моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Відповідач відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України повинен відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати у вигляді судового збору,  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрат на правову допомогу, а також витрат пов'язаних з розглядом справи пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1172, 1187, 1188, ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 12, 15, 27, 31, 79,  88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3задоволити частково.

Стягнути з ТОВ «Вінницький районний автобусний парк № 1» на користь ОСОБА_3матеріальну шкоду в сумі 1755 грн. 34 коп., компенсацію завданої моральної шкоди в сумі  1000 грн., судові витрати в сумі 1270 грн., а всього 4025 грн. 34 коп.

В решті позовних вимог ОСОБА_3. відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням  після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: