ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2011 р.  Справа №2а-6632/11/0170/3

(10:47)                                                                       м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим колегією суддів у складі головуючого судді Шкляр Т.О., суддів Москаленко С.А., Циганової Г.Ю., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом   Головного управління капітального будівництва при раді Міністрів АР Крим          

до   Державної виконавчої служби України              

про визнання протиправною постанови

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, дов.

від відповідача - ОСОБА_2, дов.

Суть справи:

Головне управління капітального будівництва при раді Міністрів АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною постанови від 11.05.11 р. ВП № 9765801 про стягнення виконавчого збору у розмірі 1500181,80 грн.  

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.06.2011 р. відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.07.11 р. виключено Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з числа відповідачів; замінено первинного відповідача Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на належного відповідача Державну виконавчу службу України (ЄДРПОУ 37471975, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 73).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення Закону України № 606 "Про виконавче провадження", згідно яких виконавчий збір стягується у розмірі 10% фактично стягненої суми.

Відповідачем надані письмові пояснення за позовом, за якими у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений Законом України "Про виконавче провадження" для самостійного виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10% від суми, що підлягає стягненню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши обставини справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Головне управління капітального будівництва при Раді Міністрів АР Крим (ЄДРПОУ 26226434) зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 11.06.2002 р. за адресою місцезнаходження: 95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Леніна, буд. 17, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 631650 (а.с.123) та свідчить довідка статистики (а.с.122).

Головне управління капітального будівництва при Раді Міністрів АР Крим відповідно до п. 1 Положення про Головне управління капітального будівництва при Раді Міністрів АР Крим, затвердженим Постановою Ради Міністрів АР Крим № 128 від 31.03.2010 р., є органом виконавчої влади АР Крим, підзвітним ВР АР Крим, підзвітним, підконтрольним та відповідальним перед Радою Міністрів АР Крим.

Відповідно до п. 1, 3 Положення ГУ КБ при РМ АР Крим виконує функції замовника з будівництва об'єктів житлово-комунального та соціального призначення на території АР Крим, є головним розпорядником коштів бюджету АР Крим в частині капітальних вкладень, має право на здійснення бюджетних призначень в частині капітального будівництва, передбачені бюджетом АР Крим. Основними завданнями ГУ КП при РМ АР Крим є забезпечення реалізації державної політики у сфері будівництва; виконання завдань з будівництва житлових будинків, об'єктів освіти, охорони здоров'я, зв'язку, транспорта, торгівлі, громадського харчування, комунального господарства та інш.

Статтею 2 Закону України “Про виконавче провадження” № 606-XIV від 21.04.1999 року примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - державні виконавці).

Відповідно до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Спір, який виник між сторонами по справі, є публічно-правовим. Отже, відповідно до ст.ст. 2, 3, 17 КАС України, згідно з якими визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції  є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 20.04.2006 р.  справі № 2-14/4676.1-2006 розірвано договір № 184/312 від 15.11.04 р. щодо фінансування робіт Загальнодержавної програми соціально-економічного розвитку Великої Ялти, як курорту загальнодержавного значення, що затверджена постановою КМ України від 18.09.01 р. № 1206; з Головного управління капітального будівництва при Раді Міністрів АР Крим на користь Об'єднання енергетичних підприємств "Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики" стягнуто 15000000,00 грн. заборгованості.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.07.06 р. рішення Господарського суду АР Крим від 20.04.2006 р. залишено без змін.

03.08.2006 р. Господарським судом АР Крим виданий наказ про примусове виконання рішення Господарського суду АР Крим від 20.04.2006 р. по справі № 2-14/4676.1 про стягнення 15000000,00 грн. заборгованості на користь Об'єднання енергетичних підприємств "Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики" (надалі - ОЕП "ГРІФРЕ") (а.с.43).

31.10.2008 р. Підрозділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду АР Крим № 2-14/4676.1 від 03.08.2006 р. Доказів направлення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 9765801 від 31.10.2008 р. в матеріали справи не надано. В матеріалах виконавчого провадження, копії яких залучені до матеріалів справи, відсутні докази направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 9765801 від 31.10.2008 р. В матеріалах виконавчої справи є супровідний лист, на якому є розписка стягувача щодо отримання ним копії постанови про відкриття виконавчого провадженння № 9765801 від 31.08.2008 р. для направлення боржнику (а.с.45). Інші докази відсутні (наприклад, поштової квитанції про направлення боржнику вищезазначеної постанови або розписки про вручення останньої боржнику). Згідно з журналом вхідної кореспонденції позивач не отримував копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 9765801 (а.с.136-146).

29.01.2009 р. стягувач ОЕП "ГРІФРЕ" направив на адресу Департамента ДВС Міністерства юстиції України заяву (а.с.71-72), яка була отримана 29.01.2009 р. згідно з відбитком штампу вхідної кореспонденції відповідача, в якій стягувач повідомив відповідача проте, що Головним управлінням капітального будівництва при Раді Міністрів АР Крим на виконання рішення Господарського суду АР крим № 2-14/4676.1-2006 від 20.04.2006 р. на користь ОЕП "ГРІФРЕ" сплачено грошову суму в розмірі 9998925,31 грн., у звязку із чим заборгованість ГУ КБ при Раді Міністрів АР Крим перед ОЕП "ГРІФРЕ"  становить грошову суму в розмірі 5001074,69 грн. (а.с.71).

03.03.2009 р. відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС винесено постанову ВП № 9765801 про арешт коштів боржника за наказом Господарського суду АР Крим № 2-14/4676.1 від 03.08.2006 р. (а.с.78).

Зазначена постанова була оскаржена  ГУ КП при РМ АР Крим до Господарського суду АР Крим; ухвалою Господарського суду АР Крим від 03.04.2009 р. була визнана недійсною (а.с.87).

03.04.2009 р. ухвалою Господарського суду АР Крим Головному управлінню капітального будівництва при Раді Міністрів АР Крим надано відстрочку виконання рішення Господарського суду АР Крим від 20.04.2006 р. у справі № 2а-14/4676.1-2006 р. до 01.06.2009 р. (а.с.99), про що був сповіщений Відділ Примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вих.№ 074/497 від 17.04.09 р. (а.с.96).

18.08.2010 р. вих.№ 234 ОЕП "ГРІФРЕ" направило на адресу Департаменту ДВС Міністерства юстиції України клопотання про виконання рішення суду про стягнення з боржника залишку заборгованості у розмірі 4999338,97 грн. (а.с.101), про що також надана довідка про стан розрахунків між ОЕП "ГРІФРЕ" та ГУ КБ при РМ АР Крим, що відображує часткове погашення ГУ КБ при РМ АР Крим (а.с.102).

11.05.2011 р. Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при примусовому виконанні  наказу Господарського суду АР Крим № 2-14/4676.1 від 03.08.2006 р. винесено постанову про стягнення з Головного управління капітального будівництва при Раді Міністрів АР Крим виконавчого збору у розмірі 1500181,80 грн., тобто 10% від суми стягнення за наказом Господарського суду АР Крим від 03.08.2006 р. (а.с.7), яка була направлена боржнику листом вих.№ 9765801/25 від 12.05.2011 р. (а.с.6).

Оцінюючи правомірність дій та оскаржуваної постанови державного виконавця  відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб’єкта, який вимагає від останнього враховувати як обставини, на обов’язковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для реалізації цього принципу-критерію суб’єкт владних повноважень, в даному випадку державний виконавець, має ретельно дослідити обставини, зокрема щодо порядку вжиття позивачем всіх передбачених законом дій по виконанню судових рішень.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов  та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (ст. 5 Закону України № 606).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Таким чином, законодавцем встановлені певні обмеження повноважень державного виконавця, відповідно до яких всі рішення приймаються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом України № 606, вони повинні бути законними, неупередженими та своєчасними, спосіб та порядок виконання рішення суду встановлюється не виконавцем, а саме рішенням суду, яке відображено у виконавчому документі, виконавчі дії не можуть порушувати права та законні інтереси громадян  та юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону україни № 606 в редакції на час виникнення спірних правовідносин державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною 6 ст. 30 Закону України № 606 в редакції на час виникнення спірних правовідносин  визначено, що якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 27 Закону України № 606 в редакції на час виникнення спірних правовідносин копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією. Державним виконавцем або іншою особою, уповноваженою державним виконавцем, документи виконавчого провадження можуть бути вручені особисто сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.

Право на прийняття постанови про стягнення виконавчого збору виникає після того, як державний виконавець пересвідчився у відсутності добровільного виконання рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) в порядку п.2 ч. 2 ст. 25 Закону України № 606 в редакції на час винесення постанови про стягнення виконавчого збору, адже примусове виконання рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, розпочинається у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення у встановлений законом строк.

Відповідачем не надано доказів вручення позивачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

В матеріалах справи наявні копії журналу вхідної кореспонденції ГУ КБ при РМ в АР Крим з 31.10.2008 р. по 12.11.2008 р., у якому відсутній запис щодо отримання будь-якої кореспонденції від Підрозділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби або ОЕП "ГРІФРЕ" (а.с.136-146).

Отже в матеріалах справи відсутні докази вручення/отримання позивачем копії постанови про відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 1.5 Інструкції "Про проведення виконавчих дій", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158 заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на грошові кошти боржника; звернення стягнення на інші види майна боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника й передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; відібрання дитини; інші заходи, передбачені рішенням.

Оскаржувана постанова була прийнята відповідачем на підставі ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Відповідачем 11.05.11 р. винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 1500181,80 грн., тобто що складає 10% суми, що підлягає стягненню.

Відповідачем при прийнятті постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 9765801 від 11.05.11 р.  не взято до уваги те, що на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження позивачем частково самостійно погашено заборгованість, та складала не 15000000,00 грн., а 5001074,69 грн.

Так, в матеріалах виконавчого провадження є платіжні доручення № 362 від 05.07.2006 р. на суму 5000000,00 грн. (а.с.13), № 893 від 22.09.2006 р. на суму 4988529,53 грн. (а.с.12), № 1027 від 12.09.2008 р. на суму 10395,78 грн. (а.с.11), які підтверджують сплату позивачем по даній справі частини боргу на виконання рішення Господарського суду АР Крим від 20.04.2006 р. до відкриття виконавчого провадження. В матеріалах справи є заяви стягувача, в яких останній підтверджує часткову сплату заборгованості боржником заборгованості до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, на дату відкриття виконавчого провадження сума, яка підлягала стягненню, була меншою ніж призначена до стягнення рішенням Господарського суду АР Крим від 20.04.2006 р. у розмірі 15000000,00 грн.

Таким чином, постанова відповідача ВП № 9765801 від 11.05.11 р. про стягнення виконавчого з боржника збору у розмірі 1500181,80 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства за наступних підстав:

- на час винесення постанови про  відкриття виконавчого провадження позивачем самостійно здійснено часткове погашення боргу від суми, присудженої до стягнення рішенням Господарського суду АР Крим від 20.04.2006 р.;

- право на стягнення виконавчого збору у державного виконавця виникає після пересвідчення належним чином у відсутності добровільного виконання боржником у встановлений законом строк постанови про відкриття виконавчого провадження, доказів вручення якої та отримання позивачем в матеріали справи не надано.

Позовні вимоги обґрунтовані, підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 162 КАС України суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною та скасувати постанову від 11.05.2011 р. ВП № 9765801.

У судовому засіданні 11.10.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 14.10.2011р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 11.05.2011 р. ВП № 9765801 про стягнення виконавчого збору у розмірі 1500181,80 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.  

Судді                                                                

Головуючий суддя                                                                   Шкляр Т.О.

Суддя                                                                                       Москаленко С.А.

Суддя                                                                                       Циганова Г.Ю.