КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-520/10                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Лихошерст В.В.     

Суддя-доповідач:  Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"31" жовтня 2011 р.                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                       Файдюка В.В.,

суддів:                                                                             Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 29 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити дії, -

                                                В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 10.11.2010 року звернувся до Щорського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до УПФУ в Щорському районі Чернігівської області про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни з 01.01.2006 року по день розгляду справи.

Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 29 листопада 2010 року позовні вимоги, за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.08.2008 р. по 31.11.2010 року - задоволено. В задоволені позову за період з 01.11.2010 року відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Крім того, апелянт зауважує, що копію оскаржуваної постанови отримав із запізненням, а тому просить про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Враховуючи те, що оскаржувану постанову позивач отримав із запізненням, колегія суддів приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження постанови апелянтом не пропущено, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення.

Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії.

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк , який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, враховуючи зазначену вище норму позивач має право на перерахунок з 10.05.2010 року, оскільки з даним позовом вона звернулася 10.11.2010 року.

Законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі щомісячних пенсійних виплат в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яку отримує особа в разі досягнення нею передбаченого Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В даному випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок).

Таким чином, виплату пенсії позивачу не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це обмежуватиме право позивача на отримання державної пенсії яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 15.02.2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до УПФУ в Києво-Святошинському районі Київської області про визнання дій протиправними.

Зважаючи на ту обставину, що жодних уточнень, доповнень або змін до позову від позивача не надходило, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання перерахувати позивачу підвищення до пенсії підлягають задоволенню, починаючи з 10.05.2010 року.

Позовні вимоги за період з 01.01.2006 року по 09.05.2010 року включно, слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ч. 2 ст. 99 та ч. 1 ст. 100 КАС України, так як пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення позовних вимог без розгляду.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про необхідність задоволення позову в цій частині, а тому постанова суду в цій частині підлягає скасуванню.

Також, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову з 01.11.2010 року, оскільки як зазначалось вище позивач має право на отримання передбаченої Законом допомоги, а висновок суду щодо відмови в задоволенні позову є необґрунтованим.

Що ж стосується витрат на правової допомоги, то у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 Про граничні компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави, позивачу підлягають компенсації витрати на правову допомогу у розмірі 70,00 грн.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.           

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду та постановлення нової про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, –

                                                  П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області –задовольнити частково.

Постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 29 листопада 2010 року –скасувати, постановити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Позовні вимоги за період з 01.01.2006 року по 09.05.2010 року включно –залишити без розгляду.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії як дитині війни у відповідності до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни у відповідності до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 10.05.2010 року з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 3,40 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 70,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                                                                                    В.В. Файдюк

Судді:                                                                                                           А.Ю. Коротких

                                                                                                                      О.Г. Хрімлі