ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
12 жовтня 2006 р. |
№ 10/300-ПН-05 |
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу Голопристанської міської ради
на постанову від 30.05.06
Запорізького апеляційного господарського суду
у справі №10/300-пн-05
господарського суду Херсонської області
за позовом ПП ОСОБА_1.
до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації
3-тя особа Голопристанська міська рада
про визнання права власності
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2. дов. від ІНФОРМАЦІЯ_1
відповідача: не з'явився
3-ї особи: дов. від 17.10.2005р. Тараненко С.М.
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 12.10.06 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.10.2005р. (суддя Александрова Л.І.) позов задоволено, визнано право власності приватного підприємця ОСОБА_1 (м.Херсон, вул.АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на нерухоме майно -магазин “ІНФОРМАЦІЯ_2”, що знаходиться по вул. АДРЕСА_2, м. Гола Пристань Голопристанського району Херсонської області. Зобов'язано Херсонське бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію права власності приватного підприємця ОСОБА_1 (м.Херсон, вул.АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на нерухоме майно -магазин “ІНФОРМАЦІЯ_2” що знаходиться по вул. АДРЕСА_2, м. Гола Пристань Голопристанського району Херсонської області.
До господарського суду Херсонської області 06.12.2005 р. відповідач звернувся із заявою про перегляд рішення від 13.10.2005р. за нововияленими обставинами, вказуючи на існування обставин, що мають істотне значення, але які не були йому відомі. При цьому посилається на наступні обставини: позивачем побудовано магазин без отримання дозволу на будівництво від виконавчого комітету Голопристанської міськради чи Голопристанської районної державної адміністрації, позивачем використовувалась земельна ділянка, на якій розміщено магазин, без належних правових підстав, оскільки дія договору оренди земельної ділянки закінчилась 30.06.2005 р., у позивача відсутній акт комісії про прийняття об'єкта та введення його в експлуатацію; магазин позивача є тимчасовою спорудою.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 11.04.2006 р. в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововияленими обставинами відмовлено, оскільки заявником не наведено, у відповідності з діючим законодавством, обставин, які могли бути підставою для скасування рішення господарського суду.
Постановою колегії суддів Запорізького апеляційного господарського суду від 30.05.2006 р. у складі : С.Г.Антонік, Л.П.Кагітіна, О.В.Юхименко ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.04.2006 р. залишено без змін.
Голопристанська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а висновки, викладені в постанові, не відповідають обставинам справи, тому просить її скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу Голопристанської міської ради на постанову Запорізького апеляційного господарського суду та перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх оцінки судом, а також правильність застосування норм матеріального і процесуального права відзначає наступне:
Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що 27.04.2000 р. Голопристанською міською радою прийнято рішення № НОМЕР_1, відповідно до п.1 якого надано ПП ОСОБА_1. земельну ділянку площею 59 кв.м. в тимчасове користування на умовах оренди під розміщення магазину по вул. АДРЕСА_2 строком на 5 років. На підставі вказаного рішення, 14.06.2000 р. між Голопристанською міською радою та ПП ОСОБА_1. укладено договір оренди земельної ділянки площею 59 кв.м. в м. Гола Пристань по вул. АДРЕСА_2
Згідно зазначеного договору (п.3.2), орендар має право, зокрема, за згодою орендодавця, визначеною у окремій угоді сторін, проводити поліпшення земельної ділянки , зводити у встановленому законом порядку будівлі та споруди, закладати насадження.
Розпорядженням Голопристанської міської ради № НОМЕР_2 від 05.05.2000 р. позивачу надано дозвіл на розміщення магазину “ІНФОРМАЦІЯ_2” по реалізації продовольчих та промислових товарів на виносну торгівлю по вул. АДРЕСА_2 в м. Гола пристань, тобто на території орендуємої земельної ділянки. В червні 2000 р. позивачем було збудовано приміщення магазину “ІНФОРМАЦІЯ_2”, проведено технічну інвентаризацію нерухомого майна, видано схематичний план, оціночний акт, план поверхів будівлі на збудований магазин, але відмовлено в її реєстрації. Позивач, звертаючись до господарського суду, просить визнати право власності на будівлю та зобов'язати відповідача провести реєстрацію нерухомого майна.
Відповідно до ст. 413 ЦК України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель. Таке право виникає на підставі договору або заповіту.
Статтею 415 ч.2 ЦК України встановлено, що землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, передані йому для забудови.
Отже, наведене свідчить про те, що позивачу було надано земельну ділянку для забудови. Право власності позивача на нерухоме майно підтверджується вищезазначеним рішенням Голопристанської міської ради та договором оренди земельної ділянки.
Безпідставним є посилання скаржника, що на час звернення позивача до суду закінчився термін дії договору оренди земельної ділянки, на якій розташовано магазин “ІНФОРМАЦІЯ_2”, оскільки договір АВК № НОМЕР_3 оренди земельної ділянки на підставі рішення 14 сесії Голопристанської міськради 23 скликання № НОМЕР_1 від 27.04.2000 р. був укладений між позивачем та третьою особою 14.06.2000 р. строком на 5 років. Пунктом 2.2 договору встановлено, що по закінченні строку договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання пролонгації договору на новий строк не пізніше, ніж за два місяці до закінчення строку договору.
Позивач виконав ці умови, надіславши Голопристанській міськраді лист від 27 04.2005 р. з проханням продовжити строк дії договору оренди на п'ять років (це підтверджено відміткою Голопристанської міськради на цьому листі).
Згідно зі ст.33 Закону України “Про оренду землі” у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом -повідомленням. Але Голопристанська міськрада не відповіла на лист позивача, не направила на протязі місяця після закінчення строку договору лист -повідомлення про відмову в продовженні строку договору, дія якого закінчилась 14.06.2005 р., тому рішення 23 сесії 4 скликання Голопристанської міськради № НОМЕР_4 від 30.08.2005 р. про відмову ПП ОСОБА_1. у продовженні дії договору оренди земельної ділянки не може бути належним доказом припинення дії цього договору. Це свідчить, що договір оренди земельної ділянки продовжено на той самий строк, тобто до 14.06.2010 року, на тих самих умовах.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо права власності позивача на магазин “ІНФОРМАЦІЯ_2” та задоволення вимоги про зобов'язання відповідача провести реєстрацію права власності на нерухоме майно, що потребує обов'язкової реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства.
Апеляційним судом спростовано посилання Голопристанської міськради на те, що магазин “ІНФОРМАЦІЯ_2” є тимчасовою спорудою, малою архітектурною формою, оскільки наказом №227 Держбуду України затверджено “Типові правила розміщення малих архітектурних форм для виконання підприємницької діяльності”, відповідно до яких площа малих архітектурних форм обмежується 30 кв.м. Площа ж спірного об'єкту складає 44,4 кв.м.(оціночний акт від 23.06.2003).
Посилання заявника на відсутність у позивача необхідних документів, що не дає підстави зареєструвати за ним право власності на спірне майно не є нововиявленими обставинами, оскільки як вбачається з рішення реєстратора від 21.09.2005 р., останнім відмовлено в реєстрації на приватну власність майна (магазин “ІНФОРМАЦІЯ_2”) у зв'язку з тим, що представлені позивачем документи не підлягали реєстрації в БТІ.
Отже, наведені заявником обставини були відомі йому і не можуть бути доказами при перегляді рішення за нововиявленими обставинами, оскільки відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, суд може переглянути рішення, яке набрало чинності, за нововиявленими обставинами, якщо вони не були відомі заявнику і мають суттєве значення по справі.
Відповідно до п.1, п.1.2 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 21.05.2002 р. № 04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення , яке набрало законної сили, за нововиявленими обставиними при наявності наступних умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору та виявлення їх після прийняття рішення зі спору.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст.1115 , 1117 ,1119 , 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу Голопристанської міської ради м.Гола Пристань Херсонської області залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 30.05.2006 року у справі № 10/300-пн-05 залишити без змін.
Головуючий Є.Першиков
Суддя Г.Савенко
Суддя І.Ходаківська