Справа № 2-4669/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

25 листопада 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Ільєва Т.  Г. ,

при секретарі –                    Хлуд А. Ю.,

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення заборгованості по вкладу,-   

В С Т А Н О В И В :

   Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості по вкладу, мотивуючи тим, що ним 31.08.1992 році було внесено вклад до Ощадбанку України в розмірі 40 000,00 крб. В травні 2004 року він звернувся до відповідача щодо повернення суми вкладу, але отримав відмову. Посилаючись на те, що вказані дії банку не відповідають вимогам закону та порушують його права, позивач просить суд стягнути з відповідача суму вкладу з урахуванням відсотків та інфляційних збитків в розмірі 525 165,00 грн.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з’явилися, про місце та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Позивач надав направив суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги  підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача надала суду заяву про розгляд справи у відсутність представника відповідача та заперечення проти позову, позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволені позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у філії Луганське міське відділення №7511 31.08.1992 р. був відкритий  рахунок №НОМЕР_1, який належить позивачу ОСОБА_1

24.05.2004 р. позивач звертався до банку із заявою про закриття банківського рахунку та повернення йому коштів, проте його вимога не була задоволена.

Відповідно до Указу Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25.08.1996 року з 02.09.1996 року «Українські карбованці підлягають обміну на гривні (банкноти та розмінну монету) за курсом 100 000,00 крб. на 1 грн.

Згідно п.5 наведеного Указу станом на 02.09.1996 року залишок на рахунку №НОМЕР_1 був перерахований банком у гривні відповідно до встановленого курсу.

Разом з тим, спірні правовідносини регулюються спеціальним Законом України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» від 21.11.1996 р. із змінами та доповненнями.

Відповідно до цього Закону компенсації підлягають також грошові заощадження громадян, поміщенні в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстрваху протягом 1992-1994 років і які знаходяться на рахунках цих установ не менше одного повного календарного року в період 1992-1995 років (ст.1).

Статтями 1, 3 цього Закону встановлено, що зобов’язання перед громадянами по відновленню та компенсації заощаджень, втрачених громадянами внаслідок їх знецінення, взяла на себе держава.

На виконання вимог ст. 5 вищевказаного Закону, установи Ощадного банку України провели одноразову індексацію вкладів громадян, поміщених в період до 02.01.1992 р. в установи Ощадбанку, у співвідношенні 1 крб. заощаджень на 1,05 гривні, і на проіндексовані суми видають компенсаційні ощадні книжки.

Що стосується сум проіндексованих (відновлених) заощаджень, то вони знаходяться на позабалансованому рахунку банку і є борговими зобов’язаннями держави.

Таким чином, компенсаційні ощадні книжки є документами, що дають право на отримання компенсаційних сум у майбутньому в порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно ст. ст. 4, 6 Закону, компенсація втрачених заощаджень проводиться за рахунок Державного бюджету України.

Отже, Ощадбанк проводить лише виплату проіндексованих заощаджень в межах передбачених для цього Державним бюджетом України і перерахованих з нього грошових сум.

З наведеного випливає, що Ощадбанк може бути відповідачем лише тоді, коли грошові кошти для повернення заощаджень перераховані з Державного бюджету на рахунок Ощадбанку, а Ощадбанк відмовляється їх виплачувати.

Проіндексовані заощадження повертаються громадянам поетапно, у межах коштів, передбачених для цього бюджетом України на поточний рік.

Перелік груп вкладників і черговість виплат проіндексованих грошових заощаджень, а також обсяг виплат згідно із ст. 8 цього закону у межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На поточний рік Урядом не приймалася постанова про виплату громадянам України компенсаційних виплат від знецінених грошових заощаджень, вкладених в установи Ощадного банку СРСР.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 02.07.2002 року по справі «Гайдук та інші проти України» компенсаційні кошти, які наявні на рахунку позивача, належать до коштів Державного казначейства, які держава виділяє на певних умовах.

Вимоги позивача про нарахування відсотків та інфляційних збитків на суму проіндексованих заощаджень позивача не підлягають задоволенню, оскільки, зазначені правовідносини регулюються Законом України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» від 21.11.1996 р. із змінами та доповненнями, а також відповідно до Порядку нарахування компенсації по вкладах громадян в установах банку України, затвердженою Постановою Правління Ощадного банку України від 25 березня 1999 р., доход по спеціальних компенсаційних рахунках не нараховується.

Оскільки посилання позивача про порушення його прав з боку відповідача не знайшли свого підтвердження, позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.

 На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213,214,215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення заборгованості по вкладам  – відмовити.

   Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя                                                                                           Т. Г. Ільєва