УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-23695/11
Справа 22ц-23695/2011 р. Головуючий в 1-й інстанції
Категорія 34 ( ІV ) суддя Борис О.Н.
Суддя-доповідач - Зубакова В.П.
РІШЕННЯ
Іменем України
23 листопада 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Зубакової В.П.,
суддів : Остапенко В.О., Неклеси В.І.
при секретарі : Бадалян Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 01 червня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 31», Комунальне житлове підприємство № 18, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5,
відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_6,
представник третьої особи Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 31» - Коваленко Роман Анатолійович,
експерт ОСОБА_8, -
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2009 року позивач звернувся з зазначеним позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої з вини відповідача внаслідок затоплення належної йому на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1.
Просив стягнути з ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 3 000 грн., моральну шкоду 3 000 грн., судовий збір у сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., на юридичні послуги у сумі 300 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 01 червня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог посилаючись на те, що судом порушено норми процесуального права та неповно з’ясовано обставини справи.
Так, суд не надав належної оцінки доказам, які свідчать про вину відповідача в залитті квартири позивача, а саме: поясненням свідків, відповідача по справі, яка пояснила, що в квартирі сталося протікання бачка унітазу, висновку судової будівельно-технічної експертизи, згідно якого причиною залиття є неякісне закріплення бачку унітазу в квартирі відповідача.
Крім того, суд не розглянув клопотання представника позивача про виключення довідки про знаходження відповідача на амбулаторному лікуванні з числа доказів по справі, оскільки довідка видана установою Російської Федерації та належним чином не легалізована.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України, не надав доказів про спричинення йому шкоди саме відповідачем.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції свідчить про неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи і про його невідповідність обставинам справи. Рішення суду ґрунтується лише на припущеннях, які не підтверджені доказами. Зазначені обставини дають підстави колегії суддів для скасування рішення суду першої інстанції і постановлення нового рішення, відповідно до положень п.п. 1,3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.
Згідно з вимогами ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до положень ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. Квартира № 7 в цьому ж будинку розташована над квартирою позивача та належить відповідачу ОСОБА_4
В липні 2007 року квартира позивача була затоплена.
Згідно акту обстеження від 15.07.2007 р., складеного працівниками КЖП № 18 м.Кривого Рогу, в результаті затоплення квартири АДРЕСА_1 було пошкоджено стелі і стіни кухні та коридору, ванна кімната затоплена повністю (а.с.9).
Відповідно до пояснень, допитаної в судовому засіданні апеляційної інстанції експерта ОСОБА_8, визначити технічні причини затоплення квартири позивача неможливо в зв’язку з тим, що з моменту затоплення до проведення експертизи минуло більш ніж два роки, але причиною затоплення є протікання води з верхнього поверху. Крім того, відповідач ОСОБА_4 при проведенні експертизи пояснила, що причиною затоплення квартири позивача є неякісне закріплення змивного бачку унітаза в її квартирі.
За висновком судової будівельно-технічної експертизи №69 від 18.11.2009 року розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику квартири АДРЕСА_1, у зв’язку з залиттям квартири становить 3 132,00 грн. ( а.с. 50-58).
Вказаний висновок сторонами не спростовано.
Також, підтверджено матеріалами справи та не спростовано сторонами проведення позивачем ремонтно-відновлювальних робіт, вартість яких останній визначив у розмірі 3 000,00 грн.
Доводи ОСОБА_4 про її перебуванням за межами території України в момент затоплення, та відсутності, у зв’язку з цим, її вини в затопленні квартири позивача, є голослівними та не підтверджені належними та допустимими доказами.
Доводи відповідача щодо відсутності підстав для відшкодування позивачу шкоди, завданої залиттям квартири, в зв’язку з тим, що неможливо встановити дату залиття квартири, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки згідно дослідженому в судовому засіданні Журналу наряд-завдань слюсарів-сантехніків КЖП-18 м.Кривого Рогу 15.07.2007р. обстежено квартиру АДРЕСА_1, за заявою щодо затоплення квартири №3 квартирою №7 цього будинку.
Більш того, встановлення точної дати залиття квартири позивача не має істотного значення для встановлення факту залиття, так як, сам факт залиття квартири позивача з вини відповідача не заперечується самою ОСОБА_4, про що вона повідомила в судовому засіданні в апеляційній інстанції, однак зазначила, що затоплення сталося не в липні 2007 року, а восени 2007 року.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що затоплення квартири АДРЕСА_1 відбулося через неналежне виконання власником квартири №7 цього ж будинку – ОСОБА_4 своїх обов`язків щодо належного утримання технічного стану сантехніки, а тому саме на неї покладено обов`язок по відшкодуванню спричинених збитків відповідно до ст. 1166 ЦК України.
Визначаючи розмір матеріальної шкоди, завданої позивачеві, колегія суддів виходить із наведеного висновку експертизи, однак, керуючись ч.1 ст. 11 ЦПК України, вважає за можливе стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 3 000 грн., тобто в межах заявлених ним позовних вимог.
Також, на думку колегії суддів, позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_4 не суперечить положенням ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню, колегія суддів враховує роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. з подальшими змінами й, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер та тривалість страждань, завданих позивачу внаслідок залиття квартири, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 500, 00 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч 1 ст. 79 ЦПК України до судових витрат належать судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи.
Тому, на думку колегії суддів, з відповідача ОСОБА_4 підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, які складаються з 81,00 грн. сплаченого позивачем судового збору, 60,00 грн. сплачених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 300,00 грн. витрат за надання правової допомоги, та 1 300 грн. сплачених позивачем за проведення експертизи (а.с. 48а-49), і які, відповідно до п.4 ч. 3 ст. 79 ЦПК України належать до витрат пов`язаних з розглядом справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3, 4 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 01 червня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 31», Комунальне житлове підприємство № 18, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування завданої матеріальної шкоди 3 000,00 гривень та 500,00 гривень у відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі, а саме: 1300 гривень за проведення судової будівельно-технічної експертизи, 81 гривню витрат на судовий збір, 60 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 300 гривень на відшкодування витрат за надання правової допомоги.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)