Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-11417/11 Головуючий у 1 й інстанції - Васіна Л.А.
Категорія 18 Доповідач - Варенко О.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого – Варенко О.П.,
суддів - Лаченкової О.В., Григорченка Е.І.,
при секретарі - Солодовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 серпня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2009 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що відповідач на підставі договору позики грошей від 27.11.2003 року, посвідченого державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори Гузєєвою І.В. та зареєстрованого у реєстрі за №7-1682, позичив у нього гроші у сумі 16020,00 грн., що було еквівалентно 3000,00 доларів США за курсом 5,34 грн. за долар зі строком повернення до 27.05.2004 року. Відповідач до зазначеного строку гроші не повернув, лише 19.01.2007 року частково повернув у розмірі 1000 доларів США, що станом на дату повернення за офіційним курсом НБУ становить 5050 грн. Станом на 16.11.2009 року його заборгованість складає 2000 доларів США, що на день пред'явлення позову за офіційним курсом НБУ (за 1 долар - 7,99 грн.) становить 15980,00 грн.
Просив суд стягнути з відповідача на його користь 15980,00 грн. основного боргу, 516,15 грн. відсотків, 11518,08 грн. інфляційних нарахувань, 2204,24 грн. 3% річних.
Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 серпня 2011 року позов задоволено частково.
Суд стягнув з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 15980 грн., суму відсотків у розмірі 516,15 грн., суму 3% річних у розмірі 2204,24 грн., а також суму судових витрат у розмірі 422,18 грн., а всього19122 (дев'ятнадцять тисяч сто двадцять дві) грн. 57 коп. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 суд відмовив.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення по суті заявлених вимог, в якому в позові відмовити у повному обсязі.
Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає,що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст.ст.1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона(позикодавець) передає у власність другій стороні(позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики).
Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику(грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 27.11.2003 року між ОСОБА_3 до ОСОБА_2 було укладено договір позики грошей, посвідчений 27.11.2003 року державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори Гузєєвою І.В. та зареєстрований у реєстрі за №7-1682, за яким ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_3 гроші у сумі 16020,00 грн., що було еквівалентно 3000,00 доларів США за курсом 5,34 грн. за долар зі строком повернення до 27.05.2004 року (а.с.6). Однак до вказаного часу гроші відповідачем повернуті не були.
19.01.2007 року ОСОБА_2 частково повернув позивачу гроші у розмірі 1000 доларів США, що станом на дату повернення за офіційним курсом НБУ становить 5050 грн. У зв'язку з цим його заборгованість станом на 16.11.2009 року складає 2000 доларів США, що на день пред'явлення позову за офіційним курсом НБУ (за 1 долар - 7,99 грн.) становить 15980,00 грн.
Встановивши вказані обставини та докази в їх підтвердження, суд, з урахуванням зазначених норм закону, прийшов до правильного висновку про обґрунтованість позову ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу.
Разом з тим, суд помилково визначив суму боргу станом на день пред’явлення позову, а не на дату винесення рішення, 05 серпня 2011 року. В цій частині рішення суду підлягає зміні, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу у розмірі 15940 грн., відповідно до ст.533 ЦК України, згідно якої, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що належить до сплати в гривні, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлено договором або законом. День платежу - це день ухвалення рішення судом першої інстанції. Згідно офіційного курсу НБУ, 1 долар США станом на 05.08.2011 року дорівнював 7,97 грн.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2204,24 грн., в межах позовних вимог, за цією позикою згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України обґрунтовано задоволено судом першої інстанції.
Позовні вимоги в частині стягнення процентів на рівні облікової ставки НБУ у розмірі 516,15 грн. не підлягають задоволенню, оскільки згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. В той же час у спірних правовідносинах розмір процентів встановлений законом та позовні вимоги у відповідній частині позивачем пред'явлені, в зв’язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позову в цій частині.
У задоволенні позовних вимог у частині стягнення суми позики за цим договором з урахуванням індексу інфляції судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено, оскільки сума зобов'язання визначена в іноземній валюті та не залежить від інфляції гривні.
Розмір витрат по сплаті судового збору підлягає зменшенню до 301,44 грн. Рішення суду на підставі п.4 ст.309 ЦПК України в зазначеній частині також підлягає зміні.
Посилання в апеляційній скарзі на пропуск позивачем строку позовної давності не можуть бути взяті до уваги, оскільки згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Згідно технічного запису судового засідання від 05.08.2011 року, відповідач у судовому засіданні не заявляв про застосування судом позовної давності.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність заборгованості перед позивачем також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки нічим не підтверджуються.
Керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 серпня 2011 року змінити в частині визначення суми боргу та судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 15940 грн., судові витрати у розмірі 301,44 грн.
Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 серпня 2011 року скасувати в частині стягнення відсотків у розмірі 516,15 грн. та відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог в цій частині.
В решті рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 серпня 2011 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий
Судді