Справа №  141/135/25

Провадження №2-а/141/9/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2025 року                                                            с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Слісарчука О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №141/135/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 422 від 04.02.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

13.02.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 422 від 04.02.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 17.01.2025 в с. Новоживотів Вінницького району Вінницької області його було зупинено працівниками поліції та в добровільному порядку доставлено до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , де головним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи ОСОБА_2 відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення № 36 від 17.01.2025 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та, в подальшому, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 винесено постанову №422 від 04.02.2025 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Із вказаної постанови убачається, що 15.10.2024 ОСОБА_1 не з`явився до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 у вказаний у повістці № 314191 строк, а також не повідомив причини свого неприбуття.

ОСОБА_1 зазначає, що про наявність повістки про виклик до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 дізнався випадково, оскільки жодних повідомлень від АТ «Укрпошта» не отримував, окрім того, відповідно до номеру відправлення рекомендованого повідомлення АТ «Укрпошта» № 0600292766502 його було направлено 09.10.2024 із поштового відділення № 05300 м. Києва до відділення № 22633, яке розташоване в с. Оратів та куди воно прибуло 11.10.2024, звідки 23.10.2025 лист було повернуто відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання, натомість позивач зазначає, що проживає в с. Новоживотів, індекс місця проживання – НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що відповідно до ч. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, повернення листа у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання не визначається як належне підтвердження оповіщення особи. Також, виклик ОСОБА_1 до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 було здійснено на 15.10.2024, при цьому постанову про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП було винесено лише 04.02.2025.

Окрім того, позивач зазначає, що він не ухиляється від проходження військової служби та в цей час проходив комісію для вступу на військову службу до в/ч НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) й згідно витягу з наказу командира НОМЕР_3 бригади Національної Гвардії України (по стройовій частині) № 39 дск від 20.02.2025 ОСОБА_1 зараховано в списки особового складу частини та на всі види забезпечення, як солдата.

Також позивач звертає увагу суду на строки притягнення його до адміністративної відповідальності та зазначає, що відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 422 від 04.02.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Ухвалою суду від 14.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 141/135/25, призначено справу до розгляду на 21.02.2025, витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_4 матеріали адміністративної справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, за наслідками розгляду якої начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було винесено постанову № 422 від 04.02.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , витребувано у ОСОБА_1 докази щодо перебування його на військовому обліку, а також установлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву.

19.02.2025 до суду від ОСОБА_4 , яка є дружиною позивача ОСОБА_1 надійшла заява про долучення доказів на виконання вимог ухвали суду від 14.02.2025, а саме копія тимчасового посвідчення військовозобов`язаного ОСОБА_1 та копія військово – облікового документу «Резерв+».

21.02.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 надійшли додаткові пояснення у справі № 141/135/25, відповідно до яких ОСОБА_3 просить суд продовжити строк для надання відзиву на позовну заяву й витребувані судом докази, а також перенесення розгляду справи на іншу дату.

Судове засідання, призначене на 21.02.2025, не відбулось та було відкладено на 25.02.2025, оскільки суддя Слісарчук О.М. перебував на лікарняному.

25.02.2025 на електронну адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про долучення доказів, а саме витягу з наказу командира НОМЕР_3 бригади Національної Гвардії України (по стройовій частині) № 39 дск від 20.02.2025.

Також, 25.02.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на виконання вимог ухвали суду від 14.02.2025 надійшли додаткові пояснення у справі № 141/135/25.

Ухвалою суду від 25.02.2025 клопотання представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 Бойка О.І. від 24.02.2025 про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву та відкладення розгляду справи № 141/135/25 задоволено, продовжено відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву та відкладено розгляд справи на 10.03.2025.

10.03.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ОСОБА_3 просить суд в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити, оскільки вона є безпідставною.

В обґрунтування відзиву зазначено, що 15.10.2024 об 11 год 00 хв ОСОБА_1 у строк, вказаний у електронній повістці № 314191, яка була сформована Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не повідомив про причини неприбуття за повісткою. Вказану повістку 05.10.2024 було направлено до АТ «Укрпошта», звідки, в подальшому, рекомендованим листом № 0600292766502 з повідомленням та описом вкладення направлено за задекларованою позивачем адресою, а саме: АДРЕСА_1 . Оскільки ОСОБА_1 не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 системою АІТС «Оберіг» було автоматично сформовано звернення до національної поліції про доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання адміністративного протоколу. Надалі, 17.01.2025 працівниками Національної поліції України позивача було встановлено та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де відповідальним працівником ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП та 04.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 розглянуто зазначений протокол та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 422 від 04.02.2025 про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Також, як убачається із довідки АТ «Укрпошта», поштове відправлення №0600292766502 повернуто, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою. Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки згідно п.п. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є, зокрема: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомлено цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси проживання.

З приводу визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 вказує, що оскільки від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_3 приступив до виконання обов`язків на посаді згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 102 від 13.05.2022, то постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, складену відносно ОСОБА_1 , було винесено особою, яка має на це повноваження та у спосіб, що передбачений Конституцією України, КУпАП та Законами України.

Таким чином, жодних правових підстав для визнання оскаржуваної постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП протиправною та скасування її немає, оскільки свободи та інтереси позивача по вказаному адміністративному позову порушено не було.

Згідно ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи № 141/135/25, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить наступних висновків.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2025/000704995, виданого Оратівською територіальною громадою 17.01.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , дата реєстрації – 21.07.1990.

Як убачається із військово-облікового документу витягу з застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на обліку у сьомому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 (Оратів), адреса проживання – АДРЕСА_2 , дата уточнення даних: 17.01.2025.

Згідно тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 від 03.03.2020, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , має військове звання солдат, військово – облікова спеціальність – 790037А, категорія – 2, непридатний до в/с в м/ч, о/п у в/ч ст. 64в Нак. МОУ №402-08, призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 зарахований у запас ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» пр. № 4 від 28.04.2010.

Відповідно до протоколу № 36 від 17.01.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, складеного головним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи сьомого відділу   ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , громадянин ОСОБА_1 , порушив вимоги абзацу 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзац 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, згідно додатку 2 до «Правил організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, а саме 15.10.2024 ОСОБА_1 у строк, вказаний у повістці № 314191, не прибув до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 та не повідомив сьомий відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 про причини неприбуття за повісткою. Громадянин ОСОБА_1 встановлений працівникам Національної поліції України та добровільно доставлений до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

У протоколі № 36 від 17.01.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП зазначено, що за порушення вимог мобілізаційного законодавства передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 210-1 КУпАП, та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період, тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Також у протоколі № 36 від 17.01.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14 год 00 хв 28 січня 2025 року в приміщенні   ІНФОРМАЦІЯ_2 , каб. 4, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 .

Поряд з цим, із вказаного протоколу убачається, що   ОСОБА_1   був ознайомлений із його змістом та надав письмові пояснення, зокрема, пояснив, що обставини викладені у протоколі невірно, будь – яких повідомлень про необхідність прибуття до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 йому не надходило та він дізнався про необхідність прибуття лише 17.01.2025. Окрім того зазначив, що на час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП він проходить відбір до лав НГУ, а саме у військову частину № НОМЕР_5 .

Як убачається з постанови № 422 від 04.02.2025 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1  полковник ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , установив, що згідно відомостей, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення від 17.01.2025 № 36, гр. ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзац 2 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, а саме 15.10.2024 ОСОБА_1 у строк, вказаний у повістці № 314191, не прибув до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 та не повідомив сьомий відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 про причини неприбуття за повісткою. Електронна повістка була сформована і підписана начальником сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 05.10.2024 та рекомендованим поштовим відправленням № 0600292766502 надіслана на поштову адресу АДРЕСА_4 . Відповідно довідки АТ «Укрпошта», поштове відправлення повернулося по причині, що адресат відсутній за вказаною адресою. Не прибуття за повісткою у встановлений в ній строк є порушенням мобілізаційного законодавства.

За порушення мобілізаційного законодавства передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 210-1 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період, громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Постановою № 422 від 04.02.2025 про накладення адміністративного стягнення гр. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч гривень).

Вважаючи постанову № 422 від 04.02.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП протиправною та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, ОСОБА_1 згідно поданого позову просить її скасувати.

Визначаючись щодо заявлених вимог та установлених обставин, суд керується наступним.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року, ухваленого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією в межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Так, порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Так, диспозиція ч. 1 ст. 210-1 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, який полягає у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідно до ч. 3 вказаної статті настає відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Суд зазначає, що особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

19.05.2024 в Законі України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ частина 10 статті 1 викладена в новій редакції та визначає, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови № 422 від 04.02.2025, позивач порушив абзац 3 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", згідно якого громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Також згідно другого абзацу ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», порушення якого ставиться у вину позивачу, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Окрім того, пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, порушення якого ставиться у вину позивачу, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Поряд з цим, з 19.05.2024 з набранням чинності Закону №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статтю 210-1 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме встановлено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, тобто було посилено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Таким чином, з 19 травня 2024 року введено норму, яка передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в умовах особливого періоду.

Як установлено судом та убачається з матеріалів справи № 141/135/25, позивач ОСОБА_1 всупереч положень, визначених абзацом 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацом 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, 15.10.2024 у строк, вказаний у повістці № 314191, не прибув до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 та не повідомив сьомий відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 про причини не прибуття за повісткою. Електронна повістка була сформована і підписана керівником сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 05.10.2024 та рекомендованим листом № 0600292766502 надіслана на поштову адресу: АДРЕСА_5 . Відповідно довідки АТ «Укрпошта», поштове відправлення повернулося по причині, що адресат відсутній за вказаною адресою. Не прибуття за повісткою у встановлений в ній строк є порушенням мобілізаційного законодавства.

Так, згідно абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до п. 1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року (далі по тексту – Порядок), цей Порядок визначає, у тому числі, процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи, процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та ін.

Пунктом 303 Порядку визначено, що у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.

Згідно абзаців 1-4 п. 34 Порядку повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Окрім того, відповідно до п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Пунктом 85 Правил №270 передбачено, що поштові відправлення з позначкою Вручити особисто, адресовані фізичним особам, підлягають врученню особисто адресатам або особам, уповноваженим ними на це в установленому порядку. Вручення зазначених поштових відправлень, а також рекомендованих листів з позначкою Судова повістка, адресованих посадовим і службовим особам органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, або за місцем роботи фізичних осіб, здійснюється у порядку, визначеному в таких органах, підприємствах, установах. Рекомендовані листи з позначками Повістка ТЦК, Вручити особисто підлягають врученню особисто адресатам.

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у справі №800/547/17 від 25.04.2018: «направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним».

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2025/000704995, виданого Оратівською територіальною громадою 17.01.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , дата реєстрації – 21.07.1990.

Також згідно військово-облікового документу витягу із застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на обліку у сьомому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 (Оратів), адреса проживання – АДРЕСА_2 , дата уточнення даних: 17.01.2025.

Суд зазначає, що позивач ОСОБА_1 не надав сьомому відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 будь – якої інформації щодо зміни свого місця реєстрації чи місця проживання., а отже сьомим відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 було належним чином повідомлено позивача про необхідність явки на зазначену у повістці дату до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 та доводи ОСОБА_1 про його необізнаність щодо листа є спростованими та нічим не обґрунтованими.

За вказаних обставин, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки він не з`явився за повісткою № 314191 до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 15.10.2024 для уточнення даних.

Однак, згідно положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Згідно ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.

Згідно ст. 62 Конституції України всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.

Також постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» звернуто увагу на те, що статтею 277 КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення і справа має бути розглянута навіть у разі порушення такого строку, а строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, не можуть бути продовжені.

Поряд з цим, відповідно до висновку Вищого адміністративного суду України «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності», у разі закриття провадження по справі у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлюється.

Отже, після закінчення вказаних строків унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави вважати про відсутність у суду прав з`ясувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі.

За змістом ст. 247 КУпАП справа про адміністративне правопорушення відносно особи може бути закрита як з реабілітуючих, так і нереабілітуючих підстав. Закриття провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, є нереабілітуючою підставою для закриття провадження.

Встановлення вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинно вирішуватись в залежності від стадії провадження, на якій виникли обставини, передбачені ст. 247 КУпАП, що виключають провадження у справі, а також з урахуванням позиції особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо підстав для закриття провадження у справі.

Зокрема, якщо обставина, передбачена п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП виникла під час розгляду справи в суді першої інстанції, і особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить, не заперечує та/або погоджується на закриття провадження у справі з підстав закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, то закриття провадження є можливим без вирішення питання про встановлення вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Як установлено судом та убачається із матеріалів справи №141/135/25, електронна повістка, сформована і підписана начальником сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 05.10.2024, яка була направлена рекомендованим поштовим відправленням № 0600292766502 на поштову адресу АДРЕСА_4 , повернута до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки адресат був відсутній за вказаною адресою, дата повернення – 23.10.2023.

Також, згідно трекінгу відправлення АТ «Укрпошта» № 0600292766502, направлена на адресу місяця реєстрації ОСОБА_1 кореспонденція 26.10.2024 була отримана відповідачем.

Тобто відповідачеві іще станом на 26.10.2024 було відомо, що позивачем порушено положення, визначені абзацом 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацом 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року.

Слід зазначити, що днем виявлення адміністративного правопорушення є день, коли посадова особа чи орган, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, дізналися чи за всіма об?єктивними ознаками повинні були дізнатися про те, що особа вчинила адміністративне правопорушення.

Таким чином, з огляду на вказані фактичні обставини справи №141/135/25, днем виявлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є 26.10.2024 - день, коли відповідачеві було повернуто із відділення АТ "Укрпошта" направлена ОСОБА_1 електронна повістка, сформована і підписана начальником сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 05.10.2024, яка була направлена рекомендованим поштовим відправленням № 0600292766502 на поштову адресу АДРЕСА_4 , та повернута до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки адресат був відсутній за вказаною адресою.

Отже, згідно ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у данній справі повинно бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення (26.10.2024), але не пізніше одного року з дня його вчинення, тобто до 26.01.2025.

Натомість, оскаржувану позивачем постанову № 422 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесено лише 04.02.2025, тобто притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулось з порушенням строків, визначених ч. 7 ст. 38 КУпАП, щодо накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Таким чином, відповідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням положень ч. 1 ст.139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 38, 210, 251, 256, 268, 280, 283-284, 287, 288, 293, 294 КУпАП, ст. ст. 2, 4, 8, 9, 11, 71-79,194,241-244, 246, 250, 255, 268, 269, 271, 272, 286, 292, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 422 від 04.02.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену 04.02.2025  начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 , якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000,00 гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) судового збору.

Копію рішення суду направити сторонам у справі.

Рішення суду оформлено та виготовлено 17 березня 2025.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_6 ).

Суддя                                                        О.М. Слісарчук